Номер провадження 2/754/10048/25
Справа №754/16210/25
Іменем України
24 грудня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 51 724,68 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи заочне рішення:
Стислий виклад позицій сторін
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", як новий кредитор за кредитним договором № 2111144224695 від 21.04.2021, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 51 724,68 грн, яка складається з 4 200,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 47 524,68 грн заборгованості за нарахованими відсотками.
Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Судова повістка надсилалась за вказаною адресою і повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (або "за закінченням терміну зберігання"). Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету... на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає (частина перша статті 131 ЦПК України).
Крім офіційної судової повістки, що надсилалась поштою на адресу місця проживання Відповідача, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також місце, дату та час судового засідання було доведено до відома Відповідача через Портал Дія. Також Суд надсилав відповідну інформацію на повідомлений у кредитному договорі фінансовий номер телефона (електронну адресу) Відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) Відповідач не подав відзив; 4) Позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частини перша, друга статті 280 ЦПК України).
Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
21.04.2021 ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 2111144224695 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з умовами цього договору (п. 1.1, 1.3, 1.4), сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 4 200,00 грн. Невід'ємною частиною Договору є Графік платежів (Додаток № 2), згідно з яким сторони погодили розрахунок загальної вартості кредиту та порядок його повернення. Відповідно до Графіка платежів Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані платежі однією сумою в розмірі 5 140,80 грн (4 200,00 грн - погашення суми кредиту (тіла), 940,80 грн - процентів за користування кредитом) через 16 днів, тобто не пізніше 06.05.2021.
21.04.2021 Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується листом щодо підтвердження переказу грошових коштів від 12.12.2023, відповідно до якого перерахування коштів у розмірі 4 200,00 грн відбулося 21.04.2021 о 15:18:37. Кошти були спрямовані на картковий рахунок отримувача (маска картки НОМЕР_1 ).
Суд, оцінивши цей доказ, визнав його належним та достатнім для підтвердження обставин перерахування кредитних коштів від Кредитодавця до Позичальника. Кредитодавець є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України "Про платіжні послуги", інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити. Суд бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідача.
Отже, Кредитодавець виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість Відповідач порушив умови договору та не повернув кредитні кошти у встановлений строк. Заборгованість за тілом кредиту залишається непогашеною та становить 4 200,00 грн.
Щодо нарахування відсотків
Договір передбачає нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1.40% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування (п. 1.4.а Договору). Пунктом 1.4 (б, в, г) Договору передбачено збільшення процентної ставки починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.
Позивач просить стягнути 47 524,68 грн відсотків (зменшивши позовні вимоги з 72 973,74 грн, що були нараховані).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).
Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt1 ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема п. 1.3 Договору та Графіка платежів (Додаток 2), орієнтовний строк повернення кредиту становив 16 днів (з 21.04.2021 по 06.05.2021). Саме в межах цього строку сторони погодили нарахування відсотків як плати за правомірне користування кредитом. Суд встановив, що сума відсотків, яка підлягає стягненню за період правомірного користування кредитом (строк дії договору 16 днів), становить 940,80 грн (4 200,00 грн х 1,4% х 16 днів). Ця сума також узгоджується з даними Графіка платежів (колонка "проценти за користування кредитом" у Додатку 2).
Нарахування відсотків поза межами строку кредитування, тобто після 06.05.2021, яке здійснювалося позивачем за підвищеними ставками, за своєю правовою природою не є процентами за користування кредитом у розумінні ст. 1048 ЦК України. Тому вимога про стягнення відсотків підлягає частковому задоволенню в розмірі 940,80 грн. В решті вимог про стягнення відсотків слід відмовити як безпідставних.
Щодо наявності у Позивача, як нового кредитора, право вимоги щодо заборгованості Відповідача за кредитним договором
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок низки послідовних відступлень цього права. Спочатку ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило право вимоги ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (Договір № 01-12 від 01.12.2021), яке надалі відступило це право Позивачу, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (Договір № 10-03/2023/01 від 10.03.2023).
Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів.
Розподіл судових витрат
Щодо судового збору
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Суд задовольнив позов частково, стягнув 5 140,80 грн, що становить 9,94% % від ціни позову (5 140,80 / 51 724,68). Тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 240,79 грн (2 422,40 грн х 9,94%).
Також Позивач просить відшкодувати 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Відповідач не заперечує проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги, не доводив неспівмірності витрат, не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Суд задовольнив позовні вимоги на загальну суму 5 140,80 грн, що становить 9,94% ціни позову, тому З Відповідача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1 590,40 грн (16 000,00 грн х 9,94%). З огляду на обставини справи, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтований та розумний, відпровідає вимогам пропорційності задоволених вимог.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, Суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕKT ЦЕНТР" (01133, м. Київ, вул. Мєчнікова, будинок 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) 4 200,00 грн (чотири тисячі двісті гривень 00 копійок) заборгованості за тілом кредиту за договором № 2111144224695 від 21.04.2021; 940,80 грн (дев'ятсот сорок гривень 80 копійок) заборгованості за відсотками; 240,79 грн (двісті сорок гривень 79 копійок) судового збору; 1 590,40 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривень 40 копійок) витрат на професійну правничу допомогу. Загальна сума до стягнення становить 6 971,99 грн (шість тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 99 копійок).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з'явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України) - 24 грудня 2025 року
Суддя Інна КОВАЛЕНКО