Справа № 552/7737/25
Провадження № 2/752/11952/25
24 грудня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками про отримання в борг, -
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року вищезазначену цивільну справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Від представника позивача надійшла заява через систему «Електронний суд» про усунення недоліків.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено строк для усунення недоліків п'ять днів з моменту отримання ухвали суду.
Усунення недоліків необхідно було здійснити шляхом надання доказів направлення відповідачці копій поданих до суду документів на адресу її зареєстрованого місця проживання.
Недоліки, які необхідно було усунути позивачу для вирішення питання про прийняття справи до провадження суду та відкриття провадження в ній, були чітко та зрозуміло викладені в ухвалі.
Позовна заява підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.
Підставою для постановлення ухвали та залишення позову без руху була невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
22 грудня 2022 року від представника позивача надійшла заява через систему «Електронний суд» про усунення недоліків з якої вбачається, що недоліки не усунуто, а саме не надано доказів направлення відповідачці копій поданих до суду документів на адресу її зареєстрованого місця проживання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, з огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, не було повністю виконаним стороною позивача, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаною позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За таких обставин заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками про отримання в борг - вважати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя