Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/1677/18
Провадження № 1-кп/935/93/24
Іменем України
23 грудня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000253, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.05.2018 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
До суду від прокурора Коростишівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000253, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.05.2018 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До суду захисником ОСОБА_6 подано клопотання про скасування арешту майна на автомобіль Ford Scorpio реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке мотиваване тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018060280000253, за клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.05.2018 (справа № 289/926/18), накладено арешт на автомобіль Ford Scorpio реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належні ОСОБА_7 (останній не був присутній при розгляді питання про арешт свого майна). На даний час в подальшому застосуванні арешту належного ОСОБА_7 автомобіля Ford Scorpio реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 відпала потреба, оскільки механічні ушкодження на транспортному засобі детально описані у протоколі огляду місця пригоди та у висновку судово-технічної експертизи, проведеної експертами Житомирського НДЕКЦ МВС України, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження. ОСОБА_7 як власник майна перебуває у статусі свідка. Належний ОСОБА_7 автомобіль Ford Scorpio реєстраційний номер НОМЕР_1 у порушення Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104, зберігається на відкритому майданчику, піддається непоправному впливу атмосферних явищ, що псує його, завдає додаткові збитки власнику. У застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно ОСОБА_7 (автомобіль та свідоцтво) потреба відпала, зокрема всі необхідні експертизи вже проведені; досудове розслідування закінчене; ОСОБА_7 не має статусу ні обвинуваченого, ні цивільного відповідача; даний автомобіль не є майном щодо якого може бути застосована конфіскація чи стягнення в рахунок цивільного позову; потерпілі жодних претензій до ОСОБА_7 не мають, сторона захисту вважає, що необхідно скасувати арешт майна автомобіля Ford Scorpio реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та повернути їх власнику.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки вказане майно є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов такого висновку.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту судом не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Відтак, матеріали кримінального провадження не містять доказів, які могли б слугувати належними підтвердженнями обґрунтованості підстав для скасування арешту майна.
Враховуючи те, що судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, майно на яке накладено арешт, є знаряддям вчинення злочину, є речовими доказами, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки таке обмеження забезпечить «справедливий баланс» між засобами та метою його застосування.
Під час досудового розслідування та при проведенні підготовчого судового засідання від учасників кримінального провадження ініціативи про укладення угоди в порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надходило. Кримінальне провадження підсудне Коростишівському районному суду Житомирської області. Підстави щодо закриття кримінального провадження, передбачені п. 4-8 ч.1 ст. 284, ч. 2 ст. 284 КПК України.
Прокурор, представник потерпілого вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Обвинувачений, захисник у судовому засіданні при вирішенні питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду поклались на розсуд суду.
Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.
Клопотань про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не надходило.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, підстав для відмови у прийнятті цивільного позову суд не убачає.
У відповідності до вимог ст. 314-316 КПК України наявні підстави для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 170-175, 291, 314-316, 372 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту на майно.
У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000253 від 10.05.2018 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначити судовий розгляд на 29 грудня 2025 року о 16-00 год., який здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Прийняти до спільного розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , якого відповідно до вимог ст. 61 КПК України визнати цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_5 визнати цивільним відповідачем.
Запропонувати цивільному відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви подати відзив на позовну заяву. Роз'яснити, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) його до суду.
Надати цивільниму позивачу строк протягом п'яти днів із дня вручення копії відзиву на цивільний позов для подання відповіді на відзив. Роз'яснити, що копія відповіді та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) її до суду.
Роз'яснити цивільному позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 61 КПК України він має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Роз'яснити цивільному відповідачу, що, згідно з ч. 3 ст. 62 КПК України, він має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1