Справа № 159/6141/25
Провадження № 1-кп/159/556/25
про продовження строків тримання обвинуваченої під вартою
23 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025030550000337 від 13.03.2025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Заболотці Бродівського району Львівської області, громадянки України, яка одружена, офіційно не працевлаштована, з середньою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, остання адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше судима вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2025 за ч.4 ст.185 КК України,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 308, ч.2 ст. 308 КК України,
Після дослідження усіх доказів, сторона захисту просила оголосити перерву і надати час для підготовки до давання обвинуваченою показань і до судових дебатів. Прокурор ОСОБА_3 не заперечила проти реалізації стороною захисту такого права. Учасниками узгоджена дата наступного судового засідання - 03.02.2026.
У зв'язку із закінченням 29.12.2025 строку тримання під вартою обвинуваченої під вартою, суд поставив на обговорення питання щодо дії запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 у письмовому клопотанні просила з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та уникнення раніше визначених судом ризиків продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою ще на 60 днів, додатково звернула увагу суду на набрання вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2025 законної сили, що зумовило реальне відбування обвинуваченою покарання у виді позбавлення волі.
Адвокат ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечили.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Однією із основних засад кримінального процесу є розумні строки розгляду справи (ст.28 КПК України).
Суд вживає усіх можливих заходів для своєчасного розгляду справи, де до обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обраний стороною захисту спосіб реалізації права на підготовку до судових дебатів вимагає оголошення в судовому засіданні перерви і відповідно вирішення питання щодо запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому керується загальними засадами обрання і продовження запобіжного заходу.
За приписами статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у ч. 1 цієї статті.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інше.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тридцяти чотирьох епізодах заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, в тому числі вчиненому повторно (ч.1 ст. 308, ч.2 ст. 308 КК України), у кількох епізодах незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України (ч.2 ст. 307 КК України), та у незаконному зберіганні з метою збуту, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України (ч.2 ст. 307 КК України).
Ухвалою від 31.10.2025 суд продовжив строк тримання обвинуваченої під вартою до 29.12.2025 вказавши на ризик втечі та продовження протиправної діяльності.
На сьогодні обставини, які слугували підставою для такого висновку не змінилися.
ОСОБА_4 обвинувачується у систематичному вчиненні тяжких злочині у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, за що передбачене покарання на строк до десяти років позбавлення волі.
ОСОБА_4 не має сталого доходу і місця роботи, не має постійного місця проживання, перебуває на обліку як особа із наркозалежністю, не має міцних соціальних зв'язків, тому може змінити місце перебування.
Відсутність законного джерела доходу у сукупності з попередньо репутацією обвинуваченої вказують на високий ризик вчинення нею інших кримінальних правопорушень.
Тому суд вважає необхідним продовжити утримувати обвинувачену під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Раніше визначений розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд залишає без змін.
Керуючись статтями 177-183, 194, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 20.02.2026 включно з правом внесення застави в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень (реквізити для внесення застави: Одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26276277; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; рахунок отримувача - UA358201720355259001500002504).
У разі внесення застави у вказаній сумі обвинувачену ОСОБА_4 звільнити з-під варти, вважати, що до неї застосований запобіжний захід у виді застави, зобов'язати обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на неї строком на 2 місяці з дня внесення застави обов'язок не відлучатися з міста Ковеля без дозволу суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
ГоловуючийОСОБА_1