24 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8418/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8418/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» було задоволено.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних підстав такого пропуску, якщо такі є; документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 31.10.2025 року доставлено до електронного кабінету Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 08.11.2025 року о 02:40 годині.
На виконання вимог наведеної ухвали, відповідачем до суду було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано посиланням на введення воєнного стану, повітряні тривоги, нестабільний інтернет-зв'язок, що ускладнює можливість працювати у штатному режимі.
Також, в наведеному клопотанні апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням відсутність грошових коштів, необхідних для такої сплати.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Так, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
При цьому, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги, яка подана більше ніж два місяці після повернення первинної апеляційної скарги, оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний із введенням воєнного стану, суд зазначає, що введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Однак, між введенням воєнного стану і пропуском процесуального строку повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Суд зауважує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Натомість, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Слід зауважити також, що Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін в частині процесуальних строків, зокрема, на апеляційне оскарження судових рішень, до КАС України не вносилось.
Разом з тим, заявник апеляційної скарги, як орган державної влади повинен був налагодити роботу в умовах воєнного стану, в свою чергу, неналежна організація роботи не може вказувати на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки є суб'єктивною обставиною.
Також, відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги протягом тридцятиденного строку з дня повернення первинної апеляційної скарги згідно ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 року.
Отже, відповідач в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначив обставин, які б підтверджували наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що свідчить про безпідставність останнього.
Що стосується поданого відповідачем клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI скаржнику не надано пільг щодо сплати судового збору.
ДПС та його територіальні органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного, клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Таким чином, станом на 24.12.2025 року вимоги, зазначені в ухвалі від 31.10.2025 року, заявником апеляційної скарги не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких підстав, керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків в поданому клопотанні про поновлення строку.
В задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8418/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва