Номер провадження: 22-ц/813/5732/25
Справа № 492/631/24
Головуючий у першій інстанції Гусєва Н. Д.
Доповідач Карташов О. Ю.
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович
на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 29 квітня 2025 року
за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу
Короткий зміст вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Арцизького районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 29 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишено без розгляду.
Роз'яснено заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах, судовий збір підлягає поверненню за її клопотанням.
Ухвала суду вмотивована тим, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу вбачається спір про право, оскільки окрім неї право на отримання грошового забезпечення має заінтересована особа у справі ОСОБА_2 , який є сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 . Таким чином, зазначене фактично унеможливлює розгляд заяви у порядку окремого провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кириленко А.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильну оцінку доказів судом першої інстанції, просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу № 492/631/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_2 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки до переліку осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, було додано повнолітніх дітей лише 29.03.2024 року. Наголошується, що днем виникнення права на отримання ОГД є дата смерті військовослужбовця, тому застосуванню підлягають норми чинні на дату загибелі військовослужбовця.
Акцентується увага на тому, що станом на дату загибелі військовослужбовця ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), редакція ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виглядала наступним чином: «У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 не проживав із загиблим батьком, а отже, не вважався його сім'єю, в розумінні положень ст. 3 Сімейного кодексу України, вбачається, що повнолітній син загиблого військовослужбовця не мав права на отримання одноразової грошової допомоги в результатів смерті батька. Отже, між сином загиблого та заявницею не може бути спору про право, а тому справа підлягає розгляду у порядку окремого провадження.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Кириленко А.В. приймаючи участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду, в режимі відеоконференції, підтримав доводи поданої апеляційної скарги, та просив її задовольнити з підстав які в ній зазначені.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Від Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.
Від Міністерства оборони України надійшла заява про проведення засідання без їх участі, крім того просили у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 29.04.2025 року по справі № 492/631/25 залишити без змін.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників, що з'явились, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
07 травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Арцизького районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойових дій, з метою отримання одноразової грошової допомоги.
02 квітня 2025 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення його до участі у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойових дій, про встановлення факту проживання із яким однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниця звернулась до суду, є його рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 вересня 1998 року, виданого Відділом запису актів про народження м. Миколаїв, однак йому невідомо про наявність фактичних шлюбних відносин його загиблого батька ОСОБА_3 із ОСОБА_1 , заявницею у справі, оскільки його батько ніколи йому не повідомляв про відносини із заявницею та він з нею не знайомий.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року залучено до участі у наявній справі ОСОБА_2 , оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Глава 6 Розділу 4 ЦПК України, а також постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року №15) «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії.
Так, факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.
Як регламентовано статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;- гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойових дій, з метою отримання одноразової грошової допомоги.
В подальшому, 02.04.2025 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення його до участі у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойових дій є його рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 вересня 1998 року, виданого Відділом запису актів про народження м. Миколаїв, і йому невідомо про наявність фактичних шлюбних відносин його загиблого батька ОСОБА_3 із ОСОБА_1 , заявницею у справі, оскільки його батько ніколи йому не повідомляв про відносини із заявницею та він з нею не знайомий.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Доводи сторони скаржників, що ОСОБА_2 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, а отже між ним та Заявницею не може бути спору про право, апеляційним судом відхиляється, оскільки наявність спору про право встановлюється не через призму окремого соціального закону, а через визнання за особою юридичної зацікавленості у наслідках справи, що об'єктивно існує у сина загиблого.
Твердження про відсутність у ОСОБА_2 права на соціальну допомогу є нерелевантним для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку окремого провадження, оскільки зазначене не усуває головного правового конфлікту спору про права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом у даній справі порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги сторони позивача.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович, залишити без задоволення.
Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко