24.12.25
22-ц/812/2255/25
Справа № 487/1759/25 Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко В. В.
Провадження № 22ц/812/2255/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
24 грудня 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,
із секретарем: - Чистою В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія (далі ТОВ ФК)
«Аксіліум Фінанс»
на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 1 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Кузьменка В. В. у місті Миколаєві об 09 год 40 хв зі складанням повного рішення, у справі
за позовом
ТОВ ФК «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості,
У березні 2025 року ТОВ ФК «Аксіліум Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 564 609 грн 11 коп. кредитної заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог товариство зазначило, що 29 липня 2021 року між Акціонерним товариством (АТ) «Кредобанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CL-326744, зобов'язання за яким відповідачем не виконані. Внаслідок цього станом на 8 листопада 2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 385 471 грн 80 коп., яка складається з: 179 805 грн 29 коп. заборгованості за строковим тілом кредиту, 52 810 грн 71 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2 255 грн 18 коп. заборгованості за строковими відсотками за користування кредитом і 150 600 грн 62 коп. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.
8 листопада 2023 року між первісним кредитором та ТОВ ФК «Марин Фінанс», найменування якого змінено на ТОВ ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», укладено договір факторингу, за яким позивач набув права вимоги, зокрема, за укладеним кредитним договором з відповідачем.
12 грудня 2024 року правонаступником кредитора повідомлено позичальника ОСОБА_1 про заміну кредитора в зобов'язанні шляхом направлення досудової вимоги щодо необхідності виконання договірних зобов'язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні.
Втім, позичальником досудова вимога добровільно не виконана.
Тому позивачем за період з 9 листопада 2023 року по 28 лютого 2025 року додатково нараховано відсотки за користування кредитом на суму заборгованості, виходячи з процентних ставок за умовами договору, яка станом на 28 лютого 2025 року склала суму 179 137 грн 31 коп., внаслідок чого загалом сума заборгованості за кредитним договором нарахована в розмірі 564 609 грн 11 коп.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано, натомість направлено до місцевого суду копії документів, що свідчать про проходження ним військової служби.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 1 вересня 2025 року у задоволенні позову ТОВ ФК «Аксіліум Фінанс» відмовлено.
При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача права на пред'явлення вимог за кредитним договором, укладеним з відповідачем, та відсутності підтвердження виконання первісним кредитором свого обов'язку з видачі позичальнику кредиту.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права під час його ухвалення, просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що банком, як первісним кредитором виконано зобов'язання за договором, в той час як позичальником заборгованість за кредитом належним чином не погашена, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту та відсотками, які нараховані у розмірі встановленому договором.
Також зазначав, що позивач є новим кредитором за договором укладеним з відповідачем на підставі договору факторингу, копія якого долучена до матеріалів справи, та на підставі якого позивачем було здійснено оплату за відступлення прав вимоги, а тому також має право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом.
За такого вважав, що надав належні докази на підтвердження доводів пред'явленого позову.
Додатково подав письмові пояснення, у яких зазначив про наявність в матеріалах справи підтверджень факту видачі кредиту у вигляді меморіальних ордерів та виписки з рахунку відповідача, окремо направив копію повного тексту договору факторингу, від 8 листопада 2023 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, відповідачем у день судового засідання направлено письмові пояснення, у змісті яких він вважав ухвалене рішення місцевого суду законним і обґрунтованим, постановленим із наданням правильної оцінки відсутності у матеріалах справи на час постановлення рішення належних доказів перерахування позичальнику кредитних коштів та наявності у позивача права вимоги за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором.
Справу розглянуто за відсутності її учасників справи, які належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, за відсутності клопотань про необхідність відкладення її розгляду з поважних причин.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що після заповнення ОСОБА_1 анкети - заяви на отримання готівкового кредиту, 29 липня 2021 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-326744 на суму 240 450 грн 17 коп., з яких 210 414 грн 17 коп. видано на поточні потреби та 30 036 грн на погашення кредитної заборгованості позичальника перед АТ «УкрСиббанк», на строк кредитування 60 місяців, тобто до 28 липня 2026 року, зі сплатою 35 % річних за користування кредитом (т.1 а.с.21-36, 37).
Умовами договору визначено, що погашення кредиту відбувається шляхом перерахування позичальником коштів на свій поточний рахунок для обслуговування кредиту у відповідності до узгодженого сторонами графіку платежів у період з 22 по 29 кожного місяця, при чому перший платіж має бути сплачений не пізніше 29 серпня 2021 року для здійснення банком наступного договірного списання, а усього 60 платежів по 8 616 грн та зі сплатою останнього платежу у розмірі 8 662 грн 55 коп. (т.1 а.с.21-36, 37).
Крім того за умовами пункту 6.9. укладеного договору, у випадках, передбачених пунктом 3.3. цього договору, в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором, кредитор вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомити позичальника.
На виконання умов договору первісним кредитором сплачено ОСОБА_1 29 липня 2021 року на підставі меморіального ордеру 42637542 - 30 036 грн для погашення кредитної заборгованості та меморіального ордеру 42637544 - 210 414 грн 17 коп. як видача кредиту згідно договору № CL-326744 від 29.07.2021, що також відображено у виписці по особовим рахункам ОСОБА_1 (т.1 а.с.195, 196, 197-213).
8 листопада 2023 року між первісним кредитором та ТОВ ФК «Марин Фінанс», найменування якого за його рішенням № 12/12/24-1 змінено на ТОВ ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув права вимоги і в тому числі за укладеним кредитним договором із відповідачем (т.1 а.с.87, 88-89, 94).
30 січня 2024 року новим кредитором направлено позичальнику листа, як повідомлення про зміну кредитора, та як досудова вимога щодо необхідності виконання ОСОБА_3 договірних зобов'язань протягом 30 днів з дня отримання вимоги у розмірі 385 471 грн 80 коп. (т.1 а.с.53, 82-86).
За загальним правилом зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За такого, аналізуючи наведені норми матеріального права та встановлені колегією суддів обставини справи, слід виснувати, що первісним кредитором виконано свій обов'язок з виплати кредиту позичальнику, внаслідок чого позичальник повинен був належним чином виконувати покладені на нього за умовами договору обов'язки з повернення отриманого кредиту з виплатою процентів за їх користування, які складають 35% річних, шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до узгодженого графіку.
Втім, місцевий суд на наявні у матеріалах справи підтвердження виплати позичальнику кредитних коштів уваги не звернув, внаслідок чого неправильно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Отже, є усі підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за користування кредитними коштами.
В той же час, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 13 травня 2022 року є мобілізованим та досі, станом на 1 березня 2025 року, перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період (т.1 а.с.157, 158).
Тому, до правовідносин, які склалися між кредитором та позичальником ОСОБА_1 , на переконання колегії суддів, слід застосувати положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» (у редакції станом на 13 травня 2022 року), яким приписується, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Тобто у справі наявні підстави для застосування вимог цього Закону, починаючи з часу призову відповідача на службу.
Враховуючи наведене, суми, процентів за користування наданими позичальнику кредитними коштами, що підлягають стягненню з відповідача слід зменшити, визнавши обґрунтованим нарахування первісним кредитором процентів за договорами виключно в періоди від дати надання суми кредиту і до 13 травня 2022 року з урахуванням внесених позичальником сум на погашення кредитної заборгованості.
За наведенного стягненню з ОСОБА_1 на користь кредитора підлягають стягненню 232 616 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 174 грн 97 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, які складаються із сум несплачених процентів за користування кредитом нарахованих після погашення у січні 2022 року усієї строкової та простроченої заборгованості, а саме: у лютому 2022 року у розмірі 6 737 грн 90 коп.; у березні 2022 року у розмірі 6 460 грн 44 коп. та у квітні 2022 року у розмірі 6 481 грн 11 коп., а також прострочених процентів за користування кредитом нарахованих у лютому 2022 року у розмірі 42 грн 06 коп.; у березні 2022 року у розмірі 45 грн 17 коп. та у квітні 2022 року у розмірі 48 грн 29 коп. (т.1 а.с.214).
Вирішуючи питання про наявність у позивача права на пред'явлення вимоги до позичальника, як фактора, слід врахувати письмові докази, що надані позивачем на підтвердження переходу до нього, як нового кредитора, права вимоги та положення статей 516-517 ЦК України, а також відсутність доказів стосовно оспорювання договору факторингу, укладеного між банком та позивачем, або визнання його нікчемним на час звернення ТОВ ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до суду з позовом до ОСОБА_3 .
Тому доводи відповідача ОСОБА_1 , які викладені ним у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, в частині відсутності належних доказів на підтвердження виконання первісним кредитом обов'язку з виплати на його користь кредитних коштів та в подальшому наявності у позивача права вимоги до позичальника спростовуються доказами, що надані до суду першої інстанції позивачем та приєднані судом до матеріалів справи, зокрема, копіями меморіальних ордерів №№42637542 і 42637544 від 29 липня 2021 року, а також випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 (т.1 а.с.195, 196, 197-213) і копією витягу з договору факторингу, укладеного між позивачем та первісним кредитором (до зміни його назви з ТОВ ФК «Марин Фінанс») (т.1 а.с.87, 88-89, 94).
За наведеного та за встановлених колегією суддів обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 252 790 грн 97 коп. загальної суми заборгованості за договором, яка складається з: 232 616 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 174 грн 97 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, таким чином рішення суду скасувати, виходячи з підстав, передбачених 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, з огляду на складність справи та витраченому часу на надання правничої допомоги, то колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Тому за результатами розгляду справи між сторонами підлягають розподілу розмір витрат на правничу допомогу, на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення цих витрат.
Позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн додано до позовної заяви договір на надання правничої допомоги №24/01/25 від 24 січня 2025 року та акт приймання -передачі послуг №1 (т.1 а.с.14, 17-18).
Заперечень з боку відповідача стосовно неспівмірності заявлених витрат до суду не подано.
На підставі наведеного та з огляду на характер та складність справи, обсягу задоволених позовних вимог та за відсутності заперечень відповідача, колегія суддів висновує про доцільність відшкодування відповідачем на користь позивача 3 000 грн витрат за надання правничої допомоги у суді першої інстанції
У зв'язку зі скасуванням судового рішення та ухваленням нового, з відповідача відповідно до статті 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути 3 033 грн 50 коп. судового збору, який було сплачено позивачем за звернення до суду із позовом.
Також у відповідності до положень статті 141 ЦПК України, у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та частковим задоволенням позовних вимог з позивача на користь відповідача слід стягнути 4 550 грн 25 коп. судових витрат за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Аксіліум Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 1 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 252 790 грн 97 коп. загальної суми заборгованості за договором CL -326744 від 29 липня 2021 року, яка складається з: 232 616 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 174 грн 97 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 3 033 грн 50 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції та 3 000 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 4 550 грн 25 коп. судових витрат за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді Т. В. Крамаренко
О. В. Локтіонова