Справа № 590/1135/25
Провадження №2-о/590/419/25
24 грудня 2025 року с-ще Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області, у складі:
головуючого судді: Деркача І.М.,
за участі секретаря судового засідання: Демешко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ямпіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Через систему «Електронний суд» до Ямпільського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «Коллект центр» із вимогою до ОСОБА_1 )про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4413786 від 04.07.2021 року в сумі 39736,60 грн та судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
01.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження з участю сторін.
16.12.2025 разом з відзивом відповідачка подала клопотання про витребування у позивача оригіналу електронного доказу: Кредитного договору від 04.07.2021 №4413786 з ТОВ «Авентус Україна» (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), а в разі ненадання оригіналів витребуваних документів - визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу, оскільки відповідачем ставиться під сумнів укладення кредитного договору.
Також представником позивача 23.12.2025 подано клопотання про витребування доказів а саме: від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, яка містить банківську таємницю. Цим клопотанням заявник порушує питання поновлення строку на подачу такого клопотання, тобто про витребування доказів.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явилися.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справ, які не з'явились в судове засідання.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши доводи клопотань, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч. 2 та 3 ст. 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Положеннями ч. 5 ст. 100 ЦПК України встановлено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Водночас за змістом цієї норми витребування у відповідної особи оригіналу електронного доказу є правом, а не обов'язком суду, отже, відповідне клопотанням учасника справи має бути належним чином обґрунтованим, сумніви мають бути підтверджені певними доказами, або наявністю інформації у сторони, яка б давала підстави мати такі сумніви.
Так, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що ставить під сумнів укладання Кредитного договору №4413786 від 04.07.2021 року, в результаті чого просить витребувати оригінал електронного доказу - Кредитного договору №4413786 від 04.07.2021 року з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами.
Згідно з ч. 3-5 ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом ч.ч. 2-4 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд», до позовної заяви додана в електронному вигляді копія письмових та електронних доказів щодо укладення спірного договору, з якою відповідач має право ознайомитись, отримавши доступ до електронної версії судової справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.
Щодо клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» відповідної інформації та поновлення строків на його подачу, суд приходить до наступних висновків.
Питання щодо поновлення процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.
У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Водночас Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 вказав, що застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини /далі ЄСПЛ/ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод /далі Конвенція/, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /далі Конвенція/ визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Разом із цим, суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Згідно ст.62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних осіб та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю розкривається банками за рішенням суду.
Суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, так як докази, які просить витребувати представник позивача, є банківською таємницею і не можуть бути самостійно ним здобуті, безпосередньо стосуються предмету спору та учасників провадження і є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі, а тому мають бути досліджені в ході її розгляду.
Керуючись ст.ст.12, 83, 84, 95, 100, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Поновити заявнику Ткаченко Марії Миколаївні в інтересах ТОВ "Коллект центр" строк для подання клопотання про витребування доказів.
Витребувати у Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д):
- Ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.
-докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 12050,00 грн, які 04.07.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 04.07.2021 по 11.07.2021;
- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ;
- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 04.07.2021 по 11.07.2021;
- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Витребувані документи мають бути подані суду протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Копію ухвали направити Акціонерному товариству КБ «Приватбанк» для виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 6,7 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Судове засідання відкласти на 22 січня 2026 року о 09 год 00 хв, яке відбудеться в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області (Сумська область, с-ще Ямпіль, б-р Ювілейний, 8-2).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://ymp.su.court.gov.ua/sud1820/gromadyanam/csz.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Деркач