22 грудня 2025 року № 320/61278/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.06.2023 у виконавчому провадженні № 66764518.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23.12.2019 та постановою Верховного Суду від 10.02.2021, частково задоволено позові вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано ОСОБА_3 вжити заходів щодо приведення вхідної групи квартири АДРЕСА_1 до попереднього проєктного стану. На виконання вказаного судового рішення 30.08.2021 стягувачу виданий виконавчий лист № 752/18817/16-ц, на підставі якого 13.09.2021 державним виконавцем Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Кушніренком Д.А. було відкрито виконавче провадження № 66764518. Постановою державного виконавця Кушніренка Д.А. від 05.06.2023 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 1 700,00 грн.
На думку позивача вказана постанова про накладення на неї штрафу є протиправною, оскільки вона не мала об'єктивної можливості виконати судове рішення внаслідок того, що не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23.12.2019 та постановою Верховного Суду від 10.02.2021, частково задоволено позов ОСОБА_4 . Постановлено зобов'язати ОСОБА_5 вжити заходів щодо приведення вхідної групи квартири АДРЕСА_1 до попереднього проєктного стану. В решті позовних вимог відмовлено.
На підставі вказаного судового рішення 30.08.2021 Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 752/18817/16-Ц.
Постановою від 13.09.2021 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Д.А. відкрито виконавче провадження № 66764518.
Постановою від 05.06.2023 державного виконавця на боржника ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1 700 грн. на підставі ст.ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження". (невиконання рішення суду).
З указаної вище постанови вбачається, що державним виконавцем 01.06.2023 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами перевірки встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця.
Не погоджуючись з тпостановою про накладення штрафу, позивач звернулась до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спріних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положенням пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Положеннями статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначалося вище, виконавче провадження ВП № 66764518 відкрито на виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2021 № 752/18817/16-Ц.
У відповідності до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою передбачено можливість добровільного виконання вимог виконавчого документа.
Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 07 травня 2018 року у справі №916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
Позивачем надано суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 66764518 відкритого на виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2021 № 752/18817/16-Ц, де боржником є ОСОБА_1 . З таких матеріалів встановлено, що 13.09.2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №66764518.
Суд зауважує, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №66764518 відсутні докази отримання боржником постанови від13.09.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №66764518, станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу у ВП №66764518 - від 05.06.2023.
Водночас позивач стверджує, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження ВП №66764518.
Доказів протилежного відповідачем суду не надано, відповідно доводи позивача в цій частині не спростовано.
Суд звертає увагу відповідача на те, що аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що сплив строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою з якою законодавець пов'язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
Отже, державний виконавець не вправі накладати штраф у разі невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, якщо боржник не отримував копію такої постанови. З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 66764518 від 13.09.2021 станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу у ВП № 66764518 - 05.06.2023, суд вважає протиправною постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.06.2023 у виконавчому провадженні № 66764518 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн на позивача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.06.2023 у виконавчому провадженні № 66764518 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999976) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені останнім судові витрати у розмірі 968, 96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Василенко Г.Ю.