ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" грудня 2025 р. справа № 300/1856/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васянович В.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №232850003483 від 31.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов'язати призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.04.2024.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1979, періоди роботи у радгоспі з 01.06.1993 згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 № 191/04-03, період роботи з лютого 1997 року по грудень 1998 року згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 №192/04-03. Позивач вважає, що формальні неточності у записах трудової книжки не можуть бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист. Обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця. Також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи в довідці. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із повторною заявою від 24.01.2025 про призначення пенсії за віком. Рішенням від 31.01.2025 № 232850003483 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. За результатами розгляду документів позивача спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області страховий стаж позивача обчислений тривалістю 21 рік 5 місяців 10 днів. До страхового стажу позивачки не враховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки сканкопія документа не придатна до сприйняття змісту. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.75).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
28.06.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.123).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05.07.2024 №232850003483 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу згідно наданих документів не враховано періоди за записами трудової книжки, оскільки титульна сторінка завірена печаткою непридатною для сприйняття (а.с.126).
05.09.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До вказаної заяви, серед іншого, була додана трудова книжка (а.с.125).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.09.2024 №232850003483 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.129).
24.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.90).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2025 №232850003483 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1979, оскільки сканкопія документа не придатна для сприйняття змісту (має містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) - відтиски печаток, проставлених у записах при звільненні, нечитабельні. Не зараховано періоди роботи у радгоспі з 01.06.1993 згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 № 191/04-03, оскільки не зазначено дату звільнення або переведення в іншу організацію, відсутні інші документи, що підтверджують факт роботи заявниці (особові рахунки, тощо). До страхового стажу не враховано період роботи з лютого 1997 року по грудень 1998 року згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 №192/04-03, оскільки в первинних документах неповністю зазначено по батькові (а.с.9, 27).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача 21 року 5 місяців 10 днів стажу (а.с.79-81).
Згідно розрахунку страхового стажу до страхового стажу роботи позивача зараховано періоди роботи з 16.08.1992 по 15.08.1985, з 01.01.1999 по 31.01.2000, з 01.03.2000 по 30.09.2000, з 01.11.2000 по 30.04.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.08.2001 по 30.11.2001, з 01.04.2002 по 31.05.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.02.2007 по 30.04.2008, з 01.10.2008 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.03.2018, з 20.04.2018 по 23.04.2018, з 24.04.2018 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.09.2024 (а.с.81).
Відповідач зазначив, що в спірному рішенні страховий стаж розраховано згідно додатково поданих документів та із врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка форми ОК-5).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162), яка діяла станом на дату заповнення трудової книжки 26.08.1979.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Згідно із пунктами 2.25, 2.26 Інструкції №162 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац 1 пункту 4.1. Інструкції № 162).
Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.25, 2.26 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
За змістом п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 26.08.1979 у спірний період ОСОБА_1 : з 15.07.1979 по 25.08.1980 працювала у совхозі-заводі «Каштангалия», з 02.09.1980 по 23.07.1988 у совхозі «Бируинца», з 04.08.1988 по 01.11.1988 - Консервному заводі Кантемерського районного об'єднання газпрому Молдавської СРСР, з 01.02.1989 по 25.03.1993 - совхозі «Бируинца», з 01.06.1993 по 29.02.2000 - радгоспі імені 40-річчя Перемоги (04.02.1997 - переведена в КСП у зв'язку із реорганізацією радгоспу), з 01.03.2000 по 13.12.2001, з 01.06.2002 по 04.11.2002 - СТОВ «Чернишівське», з 01.01.2006 по 31.12.2013 - Чернишівському фельдшерському пункті (01.01.2011 - комунальний заклад охорони здоров'я фельдшерський пункт села Черниші сільської ради з 01.01.2011 реорганізовано шляхом приєднання до комунального закладу охорони здоров'я Канівської районної ради, з 01.01.2012 - фельдшерський пункт села Черниші - відділення Канівської ЦРЛ), з 02.01.2014 по 31.03.2018 - фельдшерському пункті села Черниші, з 24.04.2018 по 31.05.2022 - ТОВ «Клуб сиру», з 01.06.2022 по теперішній час - ТОВ «Клуб сиру» (а.с.32, 98).
Записи трудової книжки серії НОМЕР_4 від 26.08.1979 ОСОБА_1 відповідають вимогам заповнення трудової книжки, передбаченим Інструкцією №162 та Інструкцією №58, оскільки містять чіткі дати прийому, чіткі дати звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працювала позивач та відбиток печаток підприємств.
Суд вважає за необхідне зазначити, що нечіткість відтиску печаток при завіренні запису про звільнення працівника (в тому числі і на титульному аркуші трудової книжки), при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не є підставою для не зарахування до страхового стажу роботи працівника.
Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 №1566/11846 (надалі також - Порядок №22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта, сканує документи та на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Суд зауважує, що позивач 28.06.2024 вперше звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До вказаної заяви нею було додано, у тому числі і трудову книжку серії НОМЕР_2 від 26.08.1979 (а.с.123).
Вказана заява із доданими до неї документами була відсканована працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
В подальшому, 24.01.2025 позивач вкотре звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2025 №232850003483 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1979, оскільки сканкопія документа не придатна для сприйняття змісту (має містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) - відтиски печаток, проставлених у записах при звільненні, нечитабельні.
Водночас, доказів повідомлення відповідачем позивача у визначений Порядком №22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, в тому числі надання оригіналу трудової книжки для забезпечення належного сканування останньої, матеріали справи не містять.
У відповідності до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
В спірному випадку позивач не повинна нести відповідальності за дії працівників пенсійного органу під час сканування її трудової книжки, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у призначенні позивачу пенсії за віком через те, що «сканкопія документа не придатна для сприйняття змісту (має містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) - відтиски печаток, проставлених у записах при звільненні, нечитабельні» є необґрунтованою та безпідставною. При цьому, позивачем до позову надано копію трудової книжки кращої якості.
Щодо неврахування пенсійним органом періодів роботи позивача згідно архівних довідок від 12.07.2024 за №191/04-03, №192/04-03, суд зазначає наступне.
За змістом спірного рішення від 31.01.2025 відповідачем не зараховано періоди роботи у радгоспі з 01.06.1993 згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 № 191/04-03, оскільки не зазначено дату звільнення або переведення в іншу організацію, відсутні інші документи, що підтверджують факт роботи заявниці (особові рахунки, тощо). До страхового стажу не враховано період роботи з лютого 1997 року по грудень 1998 року згідно з архівною довідкою від 12.07.2024 №192/04-03, оскільки в первинних документах неповністю зазначено по батькові позивача.
Так, згідно із змістом архівного витягу Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.07.2024 №191/04-03 наказом радгоспу імені 40-річчя Перемоги від 31.05.1993 ОСОБА_1 прийнято в радгосп з 01.06.1993 на посаду доярки. Наказом СТОВ «Чернишівське» за №2-к від 29.02.2000 ОСОБА_1 зараховано на посаду свинарки до СТОВ «Чернишівське».
Також у цьому архівному витязі вказано, що накази за 2001-2002 роки до трудового архіву не надходили (а.с.96).
Згідно архівної довідки Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.07.2024 №192/04-03, яка видана ОСОБА_1 (так зазначено в документах) про те, що з лютого 1997 року по лютий 2000 року вона дійсно працювала та числилася в КСП 40-річчя Перемоги (СТОВ «Чернишівське» - 29.02.2000) с. Черниші Канівського району черкаської області і кількість відпрацьованих людиноднів становить:
- 1997 рік (лютий-грудень) - кількість людиноднів 19+18+9+20+28+23+31+26+28+29+28+30;
- 1998 рік - кількість людиноднів 30+25+30+25+31+30+27+30+31+20+26+18;
- 1999 рік - кількість людиноднів 25+30+43+22+20+17+38+8+28+23+16;
- 2000 рік (січень-лютий) - кількість людиноднів 28 (а.с.94).
Аналогічна за змістом довідка долучена позивачем до позову за іншим номером та датою (довідка Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.02.2025 №52/04-03) (а.с.49).
Суд зауважує, що записами в трудовій книжці позивача підтверджено описані вище у довідках періоди роботи.
Так, відповідно до записів №№10-14 трудової книжки від 26.08.1979 позивач:
- 01.06.1993 прийнята на посаду доярки до радгоспу 40-річчя Перемоги, наказ №40-к від 01.06.1993,
- 07.10.1996 переведена з посади доярки в різноробочу, наказ №64-к від 07.10.1996;
- 28.01.1997 переведена з посади різноробочої в доярки, наказ №9 від 28.01.1997;
- 04.02.1997 переведена в КСП у зв'язку із реорганізацією радгоспу, протокол №1 від 04.02.1997;
- 29.02.2000 звільнена з роботи у зв'язку із реорганізацією КСП, протокол загальних зборів №1 від 29.02.2000.
Отже, періоди роботи позивача з 01.06.1997 по 29.02.2000 підтверджені записами трудової книжки позивача, яку пенсійний орган протиправно не взяв до уваги при розгляді заяви від 24.01.2025.
Твердження пенсійного органу у рішенні від 31.01.2025 про відсутність інших документів, що підтверджують факт роботи заявниці (особові рахунки, тощо), є помилковими.
Суд наголошує, що відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
До того ж, означений період роботи позивача підтверджується також і довідками від 12.07.2024 №191/04-03, №192/04-03.
У пенсійній справі позивача також наявна архівна довідка Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.07.2024 №194/04-03, в якій вказано, що згідно наказу Головплодвинпрому УССР №137 від 2 липня 1985 року радгосп ім. Чапаєва с. Потапці Канівського району Черкаської області роз'єднався на два окремі господарства: ім. Чапаєва с. Потапці та ім. 40 - річчя Перемоги с. Черниші. Згідно рішення загальних зборів трудового колективу радгосп припинив свою діяльність, як фондоутворювач, а на його базі створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) ім. 40 - річчя с. Черниші (протокол №1 від 04.02.1997). Згідно рішення загальних зборів (протокол №1 від 29.02.2000) КСП реформоване в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) “Чернишівське» с. Черниші і, як фондоутворювач припинило свою діяльність (а.с.54).
Позивач також долучила до позову архівну довідку Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.07.2024 №193/04-03, яка містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з березня 2000 року по грудень 2001 року, з червня 2002 року по грудень 2002 року (а.с.52)
За змістом наявної у матеріалах справи довідки про реорганізацію та перейменування підприємства від 02.09.2024 №456, 06.03.1990 у зв'язку із розкуркуленням совхозу-заводу «Коштангалия» створено колхоз «Ильича». 20.11.1991 - колхоз «Ильича» перейменовано в колхоз «Кышла» згідно рішення загальних зборів колхозников №03 від 20.11.1991. 25.06.1997 - колхоз «Кышла» перейменовано в сільгосп. кооператив «Леан-Витис», 21.05.1999 - сільгосп. кооператив «Леан-Витис» реорганізовано у Християнське господарство «Владимир Плешкан» (а.с.55).
Крім того, позивач долучила до позову довідки про заробітну плату в ОСОБА_2 за №70 - №80 від 10.06.2024 за 1983-1988 роки, 1990-1993 роки (а.с.56-66).
Також суду надано довідку Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.02.2025 №53/04-03, в якій вказано, що наказом СТОВ «Чернишівське» №2-к від 29.02.2000 ОСОБА_1 зарахована на посаду свинарки (а.с.46).
В довідці Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.02.2025 №50/04-03 зазначені відомості про заробітну плату ОСОБА_1 СТОВ «Чернишівське» с. Черниші за період з березня 2000 року по грудень 2001 року, з червня 2002 року по грудень 2002 року (а.с.47).
Ця довідка аналогічна за змістом довідці від 12.07.2024 №193/04-03.
Так, за змістом архівного витягу Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.02.2025 №49/04-03 наказом радгоспу імені 40-річчя Перемоги від 31.05.1993 ОСОБА_1 прийнято в радгосп з 01.06.1993 на посаду доярки. Вказано, що в протоколах загальних зборів КСП імені 40-річчя Перемоги відсутня інформація щодо звільнення або переведення працівників КСП в СТОВ «Чернишівське» (а.с.48).
Суд вказує, що описані вище довідки Об'єднаного трудового архіву сільських територіальних громад Черкаського району від 12.07.2024 №193/04-03, від 12.02.2025 №53/04-03, від 12.02.2025 №50/04-03 від 12.07.2024 №193/04-03 та довідка від 02.09.2024 №456, довідки про заробітну плату в ОСОБА_2 за №70 - №80 від 10.06.2024 не були долучені позивачем до заяви про призначення пенсії від 24.01.2025, пенсійним органом не надавалася оцінка відомостям вказаних довідок при розгляді заяви про призначення пенсії, а тому суд не надає їм правової оцінки.
Твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про наявність вказаних вище недоліків (сканкопія документа не придатна для сприйняття змісту (має містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) - відтиски печаток, проставлених у записах при звільненні, нечитабельні) як підстави для не зарахування періодів роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 до страхового стажу позивача, є необґрунтованими та безпідставними.
Тому періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 мають бути зараховані до страхового стажу роботи позивача (з урахуванням вже зарахованих згідно довідки ОК-5).
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 08.04.2022 у справі №242/1568/17, від 11.10.2023 в справі №340/1454/21.
Відповідачем не надано суду доказів вини позивача у несплаті страхових внесків за період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.08.1979.
Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання пенсійним органом обов'язку в частині застосування адміністративних стягнень за несплату або несвоєчасну сплати страхових внесків.
З огляду на вказане вище суд виснує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно прийнято рішення від 31.01.2025 за №232850003483 про відмову в призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб'єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд виснує, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком задоволенню не підлягає.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2025 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Відтак, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (50 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2025 за №232850003483.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.