24 грудня 2025 року Справа № 280/10180/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
18.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо чергового зменшення відсоткового розміру пенсії позивача за вислугу років на військовій службі (27 років) з 71% до 70% сум грошового забезпечення, призначену довічно 14.10.1993 року відповідно до чинних на час призначення пенсії вимог Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року пенсії позивача за вислугу років на військовій службі (27 років) в розмірі 71% грошового забезпечення відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.05.2025 року у справі № 280/1759/25, що набрало законної сили 11.09.2025 року, в повному розмірі, призначену довічно 14.10.1993 року відповідно до чинних на час призначення пенсії вимог Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в первинній редакції), з урахуванням нових довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.01.2025 року № 21/С про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 року для нарахування пенсії та від 06.02.2025 року №205/С, №206/С, №207/С про грошове забезпечення станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для нарахування пенсії відповідно, з урахуванням розмірів збільшення (індексації) за 2024-2025 роки, розрахованих відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження моєї пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, без застосування положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», без відстрочення та розстрочення виплати нарахованої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, однак після виконання судового рішення від 02.05.2025 у справі №280/1759/25 безпідставно було обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та зменшено основний розмір пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає дії відповідача протиправними. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
24.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/10180/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог відповідача викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 11.12.2025 за вх. №62195. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Вважає передчасними вимоги щодо перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанов КМУ №185 та №209, оскільки такі вимоги є передчасними. Зазначає, що позивачу з 01.01.2025 не обмежується понижуючими коефіцієнтами відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану». Також з посиланням на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №460/2461/21, від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з даним позовом. Просить у задоволенні позову відмовити.
Від позивача 15.12.2025 за вх.№62577 надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечено у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі 02.05.2025 у справі №280/1759/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи: з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №205/с від 06.02.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020; з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №21/с від 06.01.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021; з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №206/с від 06.02.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022; з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №207/с від 06.02.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 11.09.2025.
На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку складових пенсії позивача станом на 17.11.2025: основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення) - 27458,70 грн; базовий розмір (34941*70%) - 24 458,70 грн; індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн; індексація базового ОСНП 2025 - 1500,00 грн; доплата за участь в бойових діях (в інших країнах), учасник бойових дій - 590,25 грн, 40,00 грн; доплата за особливі заслуги - 802,74 грн; підсумок пенсії (з надбавками) - 28891,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Не погоджуючись з обмеженням пенсії максимальним розміром, зменшенням основного розміру пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернулася за захистом своїх прав до Запорізького окружного адміністративного суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
У преамбулі Закону №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Закону №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ є протиправним.
Щодо обмеження пенсії 70% від сум грошового забезпечення суд зазначає наступне.
08.07.2011 прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-XII, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри "90" змінено цифрами "80".
27.03.2014 прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону №2262-XII: у ч. 2 ст. 13 цифри "80" змінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, сьогодні ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII має наступний зміст: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів."
Також, пунктом 2 Розділу ІІ Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Більш того, ст. 13 Закону №2262-XII регулює саме призначення пенсій та не стосується перерахунку вже призначених пенсій. Призначення та перерахунок пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення процедурами. Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 16.10.2019 по справі №240/5401/18.
За встановленими судом обставинами, пенсія позивачу була призначена в розмірі 71% від відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що з матеріалів справи слідує, що про порушення своїх прав позивач дізнався з після здійсненого перерахунку на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 02.05.2025 у справі №280/1759/25, що набрало законної сили 11.09.2025, даний позов подано до суду 17.1.2025 (дата звернення з позовом через систему "Електронний суд"), отже передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.
При цьому, слід зазначити, що посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 460/2461/21 та від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а є нерелевантними до цієї справи з огляду на відмінності у змісті спірних правовідносин.
За таких обставин, суд вважає, що належний спосіб порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням довідок про грошове забезпечення про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 суд зазначає, що аналогічні правовідносини були розглянуті в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду у справі 02.05.2025 у справі №280/1759/25. На виконання вказаного рішення позивачу був проведений перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених довідок.
В такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії без застосування положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії відповідні обмеження до пенсії позивача не застосовуються.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням розмірів збільшення (індексації) за 2024-2025 роки, розрахованих відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» судом встановлено, що позивачу здійснюється виплата індексації пенсії за 2024-2025 роки у розмірі 1500,00 грн за кожен рік.
Вирішуючи спір за епізодом застосування до пенсії заявника при перерахунку та виплаті Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Згідно із пунктами 3-4 цього Порядку, облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).
Видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Пунктом 5 Порядку №821 передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (пункт шостий Порядку).
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку №821, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Згідно з приписом пункту восьмого Порядку №821, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Аналізуючи положення Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що відповідачем взагалі не було здійснено перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 з урахуванням 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, фактичний розрахунок розміру пенсії відповідачем не проводився, новий розмір пенсії не визначений, а будь-яке рішення щодо перерахунку виходячи із розміру 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром не приймалося, жодних виплат після настання події вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу перерахунку пенсії заявника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром.
Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Зокрема, вказані висновки суду стосуються позовних вимог виплачувати пенсію в майбутньому, а також виплати заборгованості у певний спосіб.
За таких обставин, захист порушених прав позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2020 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", тому питання розподілу витрат на сплату судового збору не розглядалося.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 71% до 70% та обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 24.12.2025.
Суддя М.С. Лазаренко