24 грудня 2025 року Справа № 280/8181/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та не здійснення такої виплати на користь його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та здійснювати нарахування і виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 починаючи з дати зникнення військовослужбовця безвісти;
- судові витрати розподілити згідно з ухваленим рішенням.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відмові виплатити грошове забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця, батька позивача, на користь його сина.
22 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8181/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
02 жовтня 2025 р. через систему Електронний суд від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить суд - у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгрунтування відзиву, зазначає, що відносини щодо виплати грошового забезпечення регулюються Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 в редакції від 19.04.2025 (далі - Порядок № 884). Згідно п. 6 Порядку № 884 в редакції від 19.04.2025 особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Натомість позивачем до позову не надано доказів що зниклий безвісті батько ОСОБА_2 є законним представником позивача.
22 вересня 2025 року ухвалою суду витребувано від Управління ДМС у Запорізькій області (адреса: вул. Незалежної України, 90, м. Запоріжжя, 69005) відомості про видачу, заміну паспорту (паспортів) громадянином ОСОБА_3 (здійснити пошук по обом прізвищам або за РНОКПП), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце народження с. Усть - Камчатськ Камчатської області Росія (РСФСР) та документи підтверджуючи таку зміну прізвища (форми 1 про видачу/обмін/заміну паспорту, тощо).
На виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 про витребування доказів, 03 жовтня 2025 року до суду надійшов лист від УДМС у Запорізькій області, в якому надано наступна інформація про видані паспорта на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- 13.06.1995 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області по досягненні 16-ти річного віку документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , на прізвище ( ОСОБА_4 );
- 08.12.2006 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області у зв'язку з непридатністю для подальшого використання документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , на прізвище ( ОСОБА_5 );
- 26.09.2012 Дніпровським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області у зв'язку з непридатністю для подальшого використання документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 , на прізвище ( ОСОБА_5 ).
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно п. 2 цієї статті до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 від 30.08.2027 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок № 260)
У відповідності до п. 2 Порядку № 260 Грошове забезпечення включає:
- щомісячні основні види грошового забезпечення;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;
- допомоги.
Аналіз зазначених норм свідчить, що грошове забезпечення військовослужбовців є щомісячною виплатою, яка має постійний характер, виплачується на підставі наказів про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
У відповідності до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 в редакції від 19.04.2025 (далі - Порядок № 884) за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Порядок № 884 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 30.01.2024; в редакції Постанови КМ № 449 від 15.04.2025 - застосовується з 1 лютого 2025 року.
Згідно п. 5 Порядку № 884 виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) в тому числі щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.
Як вбачається з матеріалів справи 11.04.2025 під час виконання бойового завдання такелажник такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від про результати проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця від 11.05.2025 вих. № 1866 такелажник такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати зниклим безвісти з 11.04.2025.
Згідно п. 6 Порядку № 884 в редакції від 19.04.2025 особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Відповідно до редакції Порядку виплати грошового забезпечення № 884, коло осіб, яким здійснюється виплата в разі зникнення безвісти, визначено вичерпний перелік кола осіб. У разі відсутності підстав, передбачених цим Порядком, підстави для нарахування грошового забезпечення відсутні.
У відповідності до наданих Позивачем письмових доказів Позивач є повнолітньою особою та має повну цивільну дієздатність.
Відповідно до статті 34 ЦК України повна цивільна дієздатність настає в осіб, які досягли 18 років.
Статтею 242 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей.
Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Норми ст. 60 ЦК України встановлюють, що визнання повнолітньої особи недієздатною або обмежено дієздатною та призначення опікуна/піклувальника відбувається виключно в судовому порядку (рішення суду).
Позивачем в свою чергу доказів, які б підтверджували факт, що ОСОБА_6 є законним представником ОСОБА_1 до суду не надано.
Аналіз вищезазначених норм Порядку № 884 в редакції від 19.04.2025 свідчить, що Позивач не входить до переліку кола осіб, яким здійснюється виплата в разі зникнення безвісти у відповідності до норм Порядку № 884, який застосовуються з 01.02.2025.
10.07.2025 на підставі прийнятого протоколу комісії № 26 від 28.06.2025, вх. 32664 від 10.07.2025 підпунктом 17.24 пункту 17 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2025 вих. № 199 грошове забезпечення, матеріальну допомогу на вирішення соціально - пробутих питань за 2025 рік, одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень у розмірі 100 % за 2025 рік належного грошового забезпечення солдата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 11.04.2025, в зв'язку з відсутністю заяв щодо отримання грошового забезпечення нарахувати на депонований рахунок частини.
Твердження Позивача щодо ненадання Відповідачем відповідей на його звернення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи з огляду на наступне:
Позивачем додані докази, що 27.06.2025 Позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця через ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв'язку. Зазначена заява від ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляд до військової частини НОМЕР_1 не поступала.
Як вбачається з інших матеріалів справи, звернення та адвокатські запити, які були направлені та поступали на адресу Відповідача, були опрацьовані в строки передбачені чинним законодавством.
23.07.2025 Відповідачем була надана відповідь на адвокатський запит представника Позивача від 23.07.2025 вих. № 6568.
23.08.2025 Відповідачем була надана вмотивована відповідь вих. № 7612 на адвокатський запит № 2 від 12.08.2025 щодо відсутності підстав для виплати Позивачу належного грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_7 .
Таким чином, бездіяльності Відповідача не вбачається, адже всі покладені на Відповідача чинним законодавством дії передбачених Порядком № 884 до 01.02.2025 Відповідачем були виконані.
Відповідно до положень п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
З огляду на викладене, Позивач не обмежений у праві на одержання спадщини, до складу якої входять належні, але не виплачені суми грошового забезпечення військовослужбовця, після встановлення судом відповідного юридичного факту його смерті (загибелі). Такий висновок узгоджується із загальними положеннями цивільного законодавства щодо спадкування та підтверджує право Позивача на отримання належних виплат у складі спадщини.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про невмотивованість заявленої позовних вимог.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи та є такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 250 Кодекса адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 24 грудня 2025 року.
Суддя Р.В. Сацький