про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/28994/25
категорія 109010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 21 жовтня 2025 року, оформлене висновком №173/02-4-02/25;
- зобов'язати Комісію щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України надати рекомендації органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а також необхідності її проведення на підставі звернення ОСОБА_1 , скерованого листом Звягельського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Житомирській області від 07 жовтня 2025 року вх. №К/3209/08-25 щодо самочинного будівництва 3-го поверху у ТРЦ за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням звернень вх. №K/3334/08-25 від 20 жовтня 2025 року, вх. №K/3347/08-25 від 20 жовтня 2025 року та додаткових матеріалів, вх. №K/3356/08-25 від 21 жовтня 2025 року.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтерес, згідно вказаної норми, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України передбачено, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу позовної заяви вбачається, що позивач не зазначив, яке саме його право, свободу або законний інтерес порушено оскаржуваним рішенням, а також не розкрив причинно-наслідковий зв'язок між рішенням Комісії та негативними правовими наслідками для нього.
Суд звертає увагу, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин, а обставини дійсного порушення позивач має довести належними та допустимими доказами.
Також встановлено, що позовна вимога фактично спрямована на втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Надання рекомендацій щодо обґрунтованості та необхідності проведення позапланової перевірки передбачає здійснення відповідачем оціночної діяльності, що віднесено до його компетенції.
Суд не наділений повноваженнями підміняти суб'єкта владних повноважень або визначати зміст його управлінських рішень. Належним способом судового захисту у такому випадку є вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення з урахуванням правової оцінки суду, а не вимога про надання рекомендацій певного змісту.
З огляду на наведене в позовній заяві відсутні обґрунтування того, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача порушено, а також позовна вимога сформульована неналежним способом, що фактично втручається у дискреційні повноваження Комісії.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви у частині способу судового захисту (зокрема, вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення з урахуванням правової оцінки суду);
- викладення у позовній заяві обґрунтування того, яке саме право, свободу або законний інтерес позивача порушено, у чому полягає порушення та як оскаржуване рішення вплинуло на його правове становище.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович