22 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/19855/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження позивачу нарахування та виплати в повному обсязі призначеної пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати позивачу призначену пенсію в повному обсязі з 01.01.2025 року - в сумі 33815,23 грн. та з 01.03.2025 року - в сумі 35315,23 грн. щомісячно без обмежень максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є отримувачем пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2025 року пенсія йому нарахована у розмірі 33815,23 грн., а з 01.03.2025 року - у розмірі 35315,23 грн. (з врахуванням індексації), проте, відповідач безпідставно з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року виплачує пенсію у розмірі, встановленому станом на 01.03.2024 року, а саме 29177,26 грн., який застосовується як сума пониження пенсії на період дії постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року.
Тобто, як стверджує позивач, має місце протиправне обмеження пенсії її максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". В зв'язку з цим просить позов задовольнити.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року позов в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2025 по 08.02.2025 року (за межами шестимісячного строку звернення до суду) залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду та визнанням судом неповажними причин його пропуску.
В іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжено.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначено, що застосування норм статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року є цілком правомірним та виправданим в умовах воєнного стану, коли зобов'язання державного бюджету за пенсійними програмами зросли внаслідок збільшення контингенту отримувачів пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, які призначаються за Законом України № 2262-ХІІ.
Як зазначає відповідач, позивачу було проведено перерахунок пенсії у відповідності до постанов КМУ №118, №168, №185 та №209, в зв'язку з чим пенсія позивачу нарахована та виплачується у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, у розмірі 23610,00 грн.
Посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши у письмовому провадженні, з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі 240/12337/24 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2024 року нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру з врахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дата набрання законної сили зазначеним рішенням - 06.11.2024 року.
Згідно наданого відповідачем протоколу перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2025 року (пенсійна справа ОСОБА_1 № 0601012326) підсумок пенсії позивача (з індексацією базового ОСНП 2022-2024 роки, підвищеннями, доплатами та надбавками) становить 29177,26 грн., до виплати - 26073,00 грн., з яких 23610,00грн. - максимальний розмір пенсії, решта - суми перевищень над 10-ма та 11-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
З протоколу перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 року слідує, що підсумок пенсії позивача (з індексацією базового ОСНП 2022-2025 роки, підвищеннями, доплатами та надбавками) становить 30677,26 грн., до виплати - 26073,00 грн., з яких 23610,00грн. - максимальний розмір пенсії, решта - суми перевищень над 10-ма та 11-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, позивач також надав копії розрахунків з пенсійної справи №0601012326, відповідно до яких пенсія у підсумку складає, відповідно 33815,23 грн. та 35315,23 грн., а до виплати в обох розрахунках - 26073,00 грн.
Однак, надані відповідачем протоколи перерахунку пенсії станом на 01.01.2025 та 01.03.2025 року є більш детальними та засвідченими уповноваженою особою цього органу, що надає їм більшу юридичну перевагу. Водночас, відсутність дат перерахунку у розрахунках, наданих позивачем, може вказувати на їх неповноту або недостовірність.
Тим не менше, як слідує з наданих відповідачем протоколів перерахунку пенсії позивача, до частин суми пенсії, що перевищують 10 та 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, застосовано відповідні понижуючі коефіцієнти 0,5 та 0,4. Внаслідок цього загальний розмір нарахованої позивачу пенсії був зменшений та, крім того, має місце обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2025 року.
Не погодившись з таким обмеженням розміру пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтями 8, 10 Закону № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43 - 47) Закону, а виплата пенсій та порядок перерахунку пенсій - розділами VII (статті 52 - 62) та VIII (статті 63 - 66) відповідно.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року.
Частиною 1 статті 2 Закону № 3668-VI було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом № 3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частину 5 (яка із врахуванням змін, внесених Законом №1080-VIII від 12.04.2016 року стала частиною 7), викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2016 року, частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно із п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, втратили чинність в грудні 2016 року, а положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність в квітні 2023 року.
Пунктом 2 постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Як встановлено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Також, як установлено пунктом 2 постанови КМУ від 25.02.2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
При цьому, суд звертає увагу, що у вказаних постановах Кабінету Міністрів України зазначено про підвищення розміру пенсії в межах максимального розміру пенсії, саме визначеного законом.
Також суд зазначає, що з 01.01.2025 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №1), якою постановив:
"1. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до ... Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ... (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
2. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
3. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року".
Згідно пояснень територіального пенсійного органу, викладених у відзиві на позов, Головне управління на виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 року, нарахувавши йому індексацію базового ОСНП, передбачену постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", а з 01.03.2025 року - також постановою КМУ від 25.02.2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Відповідно до наданого відповідачем протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року (пенсійна справа № 0601012326) підсумок пенсії позивача (з індексацією базового ОСНП за 2022-2024 роки, надбавками та щомісячною доплатою в розмірі 2000 грн.) становить 29177,26 грн., з яких 23610,00 грн. - максимальний розмір пенсії, обмежений десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб станом на 01.01.2025 року.
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 року, проведеного в зв'язку з індексацією пенсії за 2025 рік, підсумок пенсії позивача (з індексацією базового ОСНП за 2022-2025 роки, надбавками та щомісячною доплатою в розмірі 2000 грн.) становить 30677,26 грн., з яких 23610,00 грн. - максимальний розмір пенсії, обмежений десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб станом на 01.01.2025 року.
Надані протоколи перерахунку пенсії також свідчать про те, що, починаючи з 01.01.2025 року, відповідач на підставі статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" застосував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1, на відповідні суми перевищення, що призвело до істотного зменшення розміру пенсії, виплачуваної позивачу.
Однак, суд вважає дії відповідача, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром неправомірними, враховуючи те, що положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону №3668-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та рішенню Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 відповідно, внаслідок чого втратили чинність, а тому не можуть застосовуватись у спірних відносинах.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо соціального захисту цієї категорії громадян, зазначав, що:
- обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016),
- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (щодо обмеження максимального розміру пенсій), що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, не відповідають приписам статей 1, 3, 8 частин першої, другої, п'ятої статті 17, частини першої статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року (рішення від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022).
Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вказав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Положеннями статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, коефіцієнтів зменшення пенсії. Тобто, вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, яке встановлене Законом № 2262-XII, що не узгоджується із приписами статті 1-1 Закону №2262-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Зміни до Закону № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного постановою КМУ № 1), не вносилися.
Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 сформулював висновок, згідно з яким застосування положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ №1 при обчисленні (перерахунку) пенсій, призначених за Законом №2262-XII, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років необхідно застосовувати положення спеціального Закону № 2262-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року), які не передбачають застосування понижуючих коефіцієнтів до таких пенсій та виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі.
Чинне законодавство також не містить норм, які б визначали розмір максимального обмеження пенсій, призначених за Законом № 2262-XII.
Відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права та при перерахунку та виплаті позивачу пенсії незаконно обмежив її максимальний розмір та застосував до неї понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року. Це призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
Окремо слід зазначити, що незважаючи на наявність в постановах Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 та № 209 вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження пенсії особам, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", закон не містить.
При цьому, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадані положення постанов №118, №168, №185 та №209 суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії пенсійного органу слід визнати протиправними.
Отже, дії відповідача щодо застосування при перерахунках до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів та щодо виплати йому пенсії з обмеженням максимальним розміром слід визнати протиправними, починаючи з 09.02.2025 року, та зобов'язати відповідача з цієї дати здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснювати виплату пенсії у визначених позивачем фіксованих розмірах, зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки визначення та обчислення розміру пенсійних виплат належить виключно до повноважень компетентного пенсійного органу та не може встановлюватися судом у конкретній грошовій сумі.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Отже, беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи статті 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, вул. Ольжича, 7, м.Житомир, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року пенсії з обмеженням максимальним розміром та застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", починаючи з 09.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 09.02.2025 року пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 05 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко