24 грудня 2025 року м. Житомир
справа № 240/40850/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького, до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 358352,79 грн, витрати пов"язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з його утриманням під час проходження навчання. У добровільному порядку відповідач кошти не відшкодував, як наслідок, позивач з метою захисту економічних і оборонних інтересів держави звернувся до суду.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкрите судове засідання на 13.01.2022.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 13.01.2022 судове засідання відкладено на 10.02.2022.
Протокольною ухвалою суду від 10.02.2022 у судовому засіданні оголошена перерва до 01.03.2022.
Відповідно до довідки від 04.04.2022 судове засідання знімалося з розгляду у зв"язку з оголошенням воєнного стану.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 21.07.2022 відкладено судове засідання на 11.08.2022.
Ухвалою суду від 11.08.2022 зупинено провадження в адміністративній справі №240/40850/21 до припинення режиму воєнного стану.
Згідно з ухвалою суду 01.04.2024 провадження у адміністративній справі поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.04.2024.
Відповідно до довідки від 18.04.2024 судове засідання відкладено на 02.05.2024.
Згідно з довідкою від 02.05.2024 судове засідання відкладено на 23.05.2024.
Протокольною ухвалою суду від 23.05.2024 судове засідання відкладено на 13.06.2024.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.06.2024 відкладено на 04.07.2024.
Згідно з ухвалою суду від 04.07.2024 зобов"язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати суду додаткові докази та відкладено судове засідання до 08.08.2024.
Відповідно до довідки від 08.08.2024 судове засідання відкладено на 10.10.2024.
22 липня 2024 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького надіслала до суду письмові пояснення (за вх.№40993/24), в яких підтримує заявлені позивачем позовні вимоги та вказує, що припинення відповідачем контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість є підставою для відшкодування витрат пов"язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Згідно з довідкою від 10.10.2024 судове засідання відкладено на 23.10.2024.
Протокольної ухвали суду від 23.10.2024 оголошена перерва до 21.11.2024.
Ухвалою суду від 21.11.2024 зобов'язано Національну академію Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького надати докази у справі та оголошено перерву у судовому засіданні до 19.12.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2024 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Додатково наголошувала, що відповідач звільнений зі служби через службову невідповідність та через небажання продовжувати навчання за власно поданим рапортом.
При цьому хворобливий стан відповідача та встановлена група інвалідності документально підтверджені після звільнення зі служби.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів щодо відсутності законодавчо встановлених підстав для зобов"язання ОСОБА_1 відшкодувати витрати пов"язані з його утриманням під час навчання вказує, що фактичне припинення навчання спричинено погіршенням його стану здоров"я та неможливістю в подальшому навчатися.
Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак в судове засідання свого повноважного представника не направила.
У ході судового розгляду справи судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 03.08.2019 по 18.11.2021 на посаді курсанта.
03.08.2019 між тимчасово виконуючим обов'язків ректора Національної академії Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України (а.с.10).
05.11.2021 курсантом ОСОБА_1 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України за власним бажанням (а.с.20).
Згідно з наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 12.11.2021 №880-ОС "Про особовий склад", молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта 432 навчальної групи другого навчального курсу факультету забезпечення оперативно-службової діяльності звільнено з військової служби та з 18.11.2021 за підпунктом "д" (через службову невідповідність) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та підпунктом 6 (через небажання продовжувати навчання) пункту 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Також, з ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), з 18.11.2021 виключено зі списків особового складу та зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням курсанта у вищому навчальному закладі в сумі розміром 358352,79 грн (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 18.11.2021 вручила відповідачу розрахунок №52 витрат на утримання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в зазначеному розрахунку (а.с.14).
Згідно з вказаним розрахунком на утримання ОСОБА_1 було витрачено: на грошове забезпечення - 314657,99 грн; на речове забезпечення - 1657,59 грн; на продовольче забезпечення - 28434,51 грн; на медичне забезпечення - 291,17 грн; на забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 13311,53 грн, разом на суму 358352,79грн.
У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідачем витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, не було відшкодовано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із відмовою відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького.
Особливості відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).
Відповідно до положень частини 6статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 3статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).
Порядок № 964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (пункт 1).
Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки (пункт 8 Порядку №964).
На виконання п. 3 Порядку № 964 виданий спільний Наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007, № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким урегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Отже, наведені положення свідчать про те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти. При цьому, передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Разом із тим, як слідує із змісту контракту, укладеного між ректором Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та відповідачем, відповідач був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяв на себе зобов'язання відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищою військового навчального закладу на посадах офіцерського складу.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для відшкодування Адміністрації Державної прикордонної служби України витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з підстав наявності встановленого у нього тяжкого захворювання (синдром Туретта), внаслідок якого йому встановлено (з 01.10.2024) ІІІ групу інвалідності, суд зазначає наступне.
Сутність обґрунтування відповідача для відмови у відшкодуванні витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького зводяться до того, що за переконанням відповідача вказана неврологічна хвороба та інвалідність спровоковані під час навчання у військовому закладі та пов"язані з такою службою.
Суд враховує, що згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №648410 ОСОБА_1 з 01.10.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності.
З метою з"ясування доводів відповідача щодо стану його здоров"я під час навчання у військовому закладі, судом під час розгляду справи витребовувались додаткові докази, зокрема паспорт здоров"я ОСОБА_1 .
В свою чергу відповідно до записів у паспорті здоров"я ОСОБА_1 , як курсанта Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького, що досліджені судом під час розгляду справи, судом встановлено наявність записів про звернення позивача зокрема до невролога від 09.10.2019, 23.09.2021, 01.11.2021.
Однак суд зазначає, що суди позбавлені можливості оцінювати обґрунтованість прийняття певного висновку щодо зв"язку встановлення групи інвалідності із початком перебігу захворювання, його наслідками та інше, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка існування підстав джля висновку щодо наявного у позивача захворювання та пов"язаність його із проходженням служби (навчання у військовому закладі) виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Водночас, суд констатує, що під час розгляду справи судом встановлено, що підставою припинення контракту про проходження військової служби слугував особисто поданий відповідачем рапорт, у якому виявлено бажання бути відрахованим з навчання.
У наказі про виключення позивача зі списків підставою звільнення з військової служби зазначено за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідно до підпункту 6 (через небажання продовжувати навчання) пункту 280 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29.12.2009.
Під час розгляду справи відповідач та представник відповідача не надали до суду докази оскарження наказу про звільнення зі служби, про наявність спору щодо оскарження підстав звільнення зі служби суду не повідомлено.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
В свою чергу, як свідчить розрахунок витрат на утримання відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за період з 03.08.2019 по 18.11.2021 складає 358352,79 грн.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту з визначених у ньому підстав та ознайомлений з розрахунком витрат на утримання, не відшкодував такі, це свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування правової позиції позивача, викладеної у заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи викладене, судові витрати позивача - суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору відшкодуванню або примусовому стягненню із відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Володимирська, 26, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ,01601, код ЄДРПОУ 00034039), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького (вул.Шевченка, 46, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 14321481), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України кошти в розмірі 358352 (триста п"ятдесят вісім тисяч триста п"ятдесят дві) грн 79 (сімдесят дев"ять) коп - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 24 грудня 2025 р.
24.12.25