24 грудня 2025 року м. Житомир
справа № 240/27062/22
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради із позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2022 №00030321807.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки відповідно до положень абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються, то відповідач не мав права включати у розрахунок штрафу період, починаючи з 01.03.2020, у зв'язку з чим спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того позивач звернув увагу на те, що у акті перевірки та оскаржуваному рішенні неправильно вказано найменування підприємства.
Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2023, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2023, позов Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.06.2022 №00030321807.
Однак, відповідно до постанови Верховного Суду від 08.02.2024, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, скасовано, а справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Згідно з ухвалою суду від 14.05.2024 суддею Житомирського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №240/27062/22 та призначено до розгляду за правилами правилами загального позовного провадження на 13.06.2024.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву (вх.№30978/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУІО-19) не застосовується з 27 травня 2022 року і на весь період дії воєнного стану.
Більш того, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції не застосовуються за правопорушення, вчинені після 01 березня 2020 року в той час як у цій справі Актом перевірки зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, допущені позивачем задовго до цієї дати.
Саме тому контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.
Згідно з довідкою від 13.06.2024 судове засідання відкладено на 04.07.2024, у зв"язку з надходженням до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до довідки від 04 липня 2024 року судове засідання відкладено на 25.07.2024 у зв"язку з надходженням до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з довідкою від 25.07.2024 судове засідання відкладено на 01.08.2024.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 01.08.2024 в судовому засіданні оголошена перерва у підготовчому засіданні до 03.10.2024.
Згідно з довідкою від 03.10.2024 судове засідання відкладено на 07.11.2024.
Протокольною ухвалою суду від 07.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.12.2024.
У ході судового розгляду справи судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали суд перейшов до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації Дочірнім підприємством "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, за звітні періоди липень-грудень 2019 року, січень, лютий 2020 року, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на загальну суму ПДВ 2 137 242,80 грн.
На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.06.2022 №00030321807, яким до позивача застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 1 068 457,97 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-«г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Виходячи зі змісту спірних правовідносин, ключовим питанням під час касаційного перегляду справи є застосування пунктів 52-1 і 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до правовідносин, які характеризуються сукупністю таких фактичних обставин: 1) позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, складених до 01 березня 2020 року; 2) реєстрація податкових накладних відбулася до 01 лютого 2022 року; 3) камеральна перевірка проведена 10 лютого 2022 року; 4) штрафні санкції застосовані 28 червня 2022 року.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У статті 120-1 ПК України законодавець встановив відповідальність платників податків у вигляді застосування до них штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29 травня 2020 року, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.
У питанні застосування зазначеного пункту у випадку порушення граничних строків реєстрації податкових накладних Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20 сформулював такий висновок. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте, за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.
У подальшому цей висновок застосований у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі №520/1956/21.
Після введення воєнного стану на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до ПК України вносились певні зміни, зокрема, доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69.
Згідно з останнім абзацом підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 27 травня 2022 року, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року законодавець шляхом внесення змін до ПК України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій, який в контексті спірних правовідносин передбачав виключення з розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних періоду після 01 березня 2020 року, тобто періоду з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
У постанові від 19 березня 2019 року у справі №816/65/18 Верховний Суд зазначав, що відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. При цьому, пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України стосується визначення розміру штрафних санкцій та не регулює порядку їх застосування з урахування дії закону в часі.
Верховний Суд у постанові від 18.04.2024 щодо розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення судів попередній інстанцій щодо вирішення суті спору у даній справі, сформулював правовий висновок наступного змісту.
Реєстрація податкової накладної є податковим обов'язком платника податку. Цей обов'язок не змінювався (не виключався) ані під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), ані після введення в Україні воєнного стану. У період з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року діяв мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в тому числі й тих, граничний строк реєстрації яких припадав до 01 березня 2020 року. Відповідно, під час вирішення питання про накладення на платників податків штрафних санкцій за таке порушення і розрахунку їх розміру такий період (з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року) підлягає виключенню.
Також у постанові від 31 січня 2024 року у справі №280/4484/23 Верховний Суд також зазначав, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
З огляду на викладене, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року, але, враховуючи набрання чинності змін у податковому законодавстві, спричинених введенням воєнного стану, штрафні санкції не могли застосовуватися не по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, до 26 травня 2022 року.
В свою чергу направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 18.04.2024 у справі №240/27062/22 (провадження №К990/34321/23) зазначив, що задля перевірки правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій необхідними є з'ясування таких обставин: встановлення дати, з якої контролюючий орган здійснював розрахунок кількості днів затримки, перевірка правильності її визначення; перевірка характеру господарських операцій задля встановлення виду податкової накладної і розміру штрафних санкцій, який може бути застосований за несвоєчасну її реєстрацію; визначення розміру штрафних санкцій, який залежить від кількості днів затримки до 01 березня 2020 року, або ж, якщо вид податкової накладної підпадає під винятки, встановлені у пункті 120-1.1 статті 120 ПК України, такий розмір штрафної санкції є фіксованим (2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень).
З огляду на викладене, з урахуванням висновків Верховного Суду вказаних у постанові від 18.04.2024, судом ухвалою суду від 14.05.2024 зобов"язано:
- Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради надати копії податкових накладних за звітні періоди липень-грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року, за порушення граничних термінів реєстрації, яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року №00030321807, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 1068457,97 грн;
- Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до прийнято податкового повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року №00030321807 із зазначенням інформації про: дату, з якої контролюючий орган здійснював розрахунок кількості днів затримки; вид податкової накладної (характер господарських операцій вказаних у податкових накладних); визначення розміру штрафних санкцій, який залежить від кількості днів затримки.
Отже, судом під час нового розгляду справи по суті встановлено, що відповідно до наданих позивачем копій податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких позивача притягнуто до відповідальності, складених Дочірнім підприємством "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 року, січні, лютому 2020 року, а їх реєстрація відбулася протягом січня, квітня, липня, листопада, грудня 2021 року, січня 2022 року (т. 2 а.с. 123-136, 137-250, т.3 а.с. 1-250, т.4 а.с. 1-250, т.5 а.с. 1-250, т.6 а.с. 1-250, т.7 а.с. 1-250, т.8 а.с.1-250, т.9 а.с. 1-231).
Крім того, у перелічених податкових накладних відсутній вид податкової накладної, який підпадає під винятки, встановлені у пункті 120-1.1 статті 120 ПК України, де розмір штрафної санкції є фіксованим (2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень), вказане також не оспорюється сторонами.
В свою чергу відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН як додатку до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, визначаючи кількість днів порушення терміну реєстрації ПН, контролюючим органом враховано також період після 01.03.2020 (т.1 а.с.10-19).
Враховуючи висновки суду вказані судом вище, суд дійшов висновку, що штрафні санкції могли бути застосовані, але виходячи із кількості днів затримки до 01 березня 2020 року, оскільки податкові накладні складені позивачем у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 року, січні, лютому 2020 року, а їх реєстрація відбулася протягом січня, квітня, липня, листопада, грудня 2021 року, січня 2022 року.
При цьому правильне визначення кількості днів затримки реєстрації ПН безпосередньо впливає на визначення правильного розміру штрафної санкції за дане порушення, а тому неврахування контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, призвело до невірного визначення розміру штрафу за період після 01.03.2020, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення у частині.
З метою виділення із загального обсягу грошових зобов'язань (штрафних санкцій) суму, яка збільшена (нарахована) правомірно судом під час нового розгляду справи витребовулися вищезазначені відповідні розрахунки.
ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради надано розрахунок штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з вирахуванням кількості днів порушення терміну реєстрації ПН з 01 березня 2020 року.
За даними платника податку розрахована сума штрафної санкції склала 807293,83грн, в тому числі в розрізі ставок:
- 10% - 6518,72 грн;
- 20% - 1465,84 грн;
- 30% - 21508,92 грн;
- 40% - 777800,34 грн (т.10 а.с. 86-95 зворот).
Проте за підсумком суми розрахованої платником в розрізі ставок загальна сума складає 807293,82 грн. (розбіжність складає 0,01 грн.).
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області, як суб"єктом владних повноважень, також здійснено розрахунок суми штрафної санкції.
Згідно зі здійсненим відповідачем розрахунком сума штрафної санкції склала 807293,93 грн, в точу числі в розрізі ставок:
- 10 % - 6518,74 грн;
- 20% - 1465,83 грн;
- 30% - 21961,79 грн;
- 40% - 777347,57 грн (т.10 а.с. 127-146).
Отже сума штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних до 01.03.2020, що розрахована сторонами у справі містить розбіжності лише в при підсушуванні загальної суми штрафної санкції в розрізі ставок (10%, 20%, 30%, 40%).
Суд зазначає, що положеннями Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.06.2022 №00030321807, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН в частині суми 261164,14 грн = (1068457,97 грн повна сума штрафних санкцій - 807293,83 грн сума штрафних санкцій правомірно нарахована контролюючим органом).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Щодо стягнення на користь позивача понесених під час нового розгляду справи судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16, від 16 серпня 2019 року у справі №755/6702/16-а, від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до змісту вказаної заяви позивач планує понести витрати на правову допомогу в розмірі 8500 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу понесених позивачем під час нового розгляду, подано до суду наступні документи:
- договір про надання правової допомоги №061 від 12.06.2024;
- додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №061 від 12.06.2024;
- рахунок №2 від 19.08.2024;
- рахунок №3 від 19.11.2024;
- рахунок №4 від 09.12.2024.
Відповідно до змісту вказаних документів, станом на момент винесення рішення розмір гонорару адвоката обчислений згідно з додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №061 від 12.06.2024, рахунку №2 від 19.08.2024, рахунку №3 від 19.11.2024 та рахунку №4 від 09.12.2024 та становить 8500 грн.
З урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19.
Відтак, з урахуванням наданих позивачем доказів понесених витрат на правничу допомогу, суд не заперечує обґрунтованість встановленого договірними відносинами розміру адвокатського гонорару, який було сплачений позивачем за надані послуги, а також якість наданих адвокатом юридичних послуг, однак оцінюючи співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, суд вважає, що розмір витрат, які можуть бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 4000 грн.
У силу приписів ст. 139 КАС України та враховуючи вже вирішене та реалізоване при попередньому розгляді справи питання про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору (в повному обсязі), під час нового розгляду справи у суду відсутні підстави для повторного стягнення з відповідача судових витрат пропорційно частині до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. Різдвяна, 80А, м.Коростишів, Житомирська область,12504, код ЄДРПОУ 32062890) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2022 №00030321807, яким до Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН в частині суми штрафу в розмірі 261164,14 грн.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі) 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 24 грудня 2025 р.
24.12.25