23 грудня 2025 рокуСправа №160/24963/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Приватного підприємства «Планета-2000» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/24963/23 за позовною заявою Приватного підприємства «Планета-2000» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою Приватного підприємства «Планета-2000» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 позовну заяву Приватного підприємства «Планета-2000» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення щодо класифікації товарів від 06.09.2023 №23UA11000000069-КТ, прийняте Дніпровською митницею.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.08.2023 №UA110020/2023/000175.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Приватного підприємства «Планета-2000» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 в адміністративній справі №160/24963/23 залишити без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.12.2024 касаційну скаргу Дніпровської митниці залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 залишено без змін.
Представником позивача заявлялось клопотання про розподіл витрат на правову допомогу, в якому просив стягнути з Дніпровської митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн на користь Приватного підприємства «Планета-2000».
Згідно з ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки судове рішення у справі №160/24963/23 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви представника Приватного підприємства «Планета-2000» про розподіл судових витрат у цій справі, також, здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву про розподіл судових витрат, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До позовної заяви представником позивача надано:
- договір про надання професійної правової допомоги від 23.10.2022;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2397 від 14.11.2011;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1216217 від 01.09.2023.
До заяви представником позивача надано:
- додаток №1 від 12.09.2023 до договору про надання професійної правової допомоги від 23.10.2022;
- акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 17.11.2023;
- платіжну інструкцію №351 від 16.11.2023 на суму 20000,00 грн;
- рахунок на оплату №02-10/2023 від 02.10.2023.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано до суду копію акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 17.11.2023, в якому визначено наступний перелік наданих адвокатом послуг:
- юридичний аналіз підстав прийняття Дніпровською митницею рішення щодо класифікації товару від 06.09.2023 №23UA11000000069-KT та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.08.2023 №UA110020/2023/000175 та аналіз останньої судової практики - 1 од. - 5000,00 грн без ПДВ;
- усна правова консультація адвокатом (виїзна консультація до м. Камянське) - 1 од. - 5000,00 грн без ПДВ;
- підготовка позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару від 06.09.2023 № 23UA11000000069-KT, прийняте Дніпровською митницею та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.08.2023 №UA110020/2023/000175 - 1 од. - 5000,00 грн без ПДВ;
- підготовка пояснень по справі №160/24963/23 - 1 од. - 5000,00 грн без ПДВ.
Судом встановлено, що надані представником позивача документи не містять інформації про витрачений адвокатом час на надані послуги та вартість кожної послуги з урахуванням витраченого часу.
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Такі послуги, визначені в акті від 17.11.2023, як юридичний аналіз підстав прийняття Дніпровською митницею рішення щодо класифікації товару від 06.09.2023 №23UA11000000069-KT та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.08.2023 №UA110020/2023/000175 та аналіз останньої судової практики - 1 од. - 5000 грн без ПДВ; усна правова консультація адвокатом (виїзна консультація до м. Кам'янське) - 1 од. - 5000 грн без ПДВ - не підлягають відшкодуванню, оскільки не пов'язані з безпосереднім представництвом адвоката в суді, вказані послуги є складовою підготовки адвоката для розгляду справи.
Визначена сума витрат на правову допомогу в акті від 17.11.2023 має фіксований розмір гонорару - 20000 грн, а також фіксований розмір за кожну надану послугу - 5000 грн, що свідчить про те, що вона не залежала від фактично наданих послуг та витраченого адвокатом часу в порушення п.п. 1-3 п. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Таким чином, представником позивача при підготовці заяви про розподіл судових витрат та складання акту 17.11.2023 не дотримано вимог п.п. 1-3 п. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, що зумовлює неможливість підтвердження обґрунтованості вимог про стягнення витрат на правову допомогу.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/24963/23 не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника Приватного підприємства «Планета-2000» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/24963/23 за позовною заявою Приватного підприємства «Планета-2000» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський