Справа № 346/4847/25
Провадження № 2/346/2689/25
19 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Ковалюк А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в обґрунтування своїх вимог сторона позивача зазначає, що 21.09.2021 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем як позичальником укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
18.08.2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк».
Позивач свої зобов'язання за цим кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, загальний розмір якої станом на позивачем визначено як 66 374 грн. 58 коп. з яких:
-36 637 грн. 83 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-29 736 грн. 75 коп. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання з повернення коштів не виконала, сторона позивача просить стягнути з неї зазначену заборгованість за вказаним кредитним договором та понесені судові витрати, які складаються з витрат сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 810 грн. 40 коп.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.
Відповідачка правом на подання відзиву не скористався.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.09.2021 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем як позичальником укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого ліміт кредитної лінії становив 200000 грн., процентна ставка 37% річних, тип процентної ставки фіксований, обов'язковий мінімальний платіж 10% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. (а. с. 46, 47).
18.08.2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк».
Відповідно до виписки з рахунку приватного клієнта № 6076653-2025/0424 та розрахуку заборгованості в період 21.09.2021 року по 14.04.2025 року, відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором без номеру від 21.09.2021 року в розмірі 66 374 грн. 58 коп. з яких: 36 637 грн. 83 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 29 736 грн. 75 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 35-40, 52).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідачка не виконала умов вищевказаного договору
Відповідно дост. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, щопозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 вказаного Законуякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиданим Законом;
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Судом також встановлено, що на час ухвалення даного рішення заборгованість за вказаним кредитним договором відповідачем добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне.
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що стороною позивача позивача за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., що стверджується меморіальним ордером № 772373 від 16.09.2025 року (а. с. 11).
Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Окрім того, стороною позивача нібито понесені судові витрати за професійну правничу допомогу, вартість яких становить 5 810 грн. 40 коп.
Так, відповідно до договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, адвокатське об'єднання «СмартЛекс» надавало стороні позивача юридичні послуги.
Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, вивчивши зазначену вище документацію, з урахуванням вказаних доводів, задоволення вимог позивача, принципів розумності та співмірності, незначної складності справи, вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
На підставі ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором без номеру від 21.09.2021 року в розмірі 66 374 (шістдесят шість тисяч триста сімдесят чотири) 58 копійок, визначену станом на 14.04.2025 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 6 422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714).
Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (ухвалення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.12.2025 року.
.
Суддя: Калинюк О. П.