Справа №487/4748/25
Провадження №2/487/2612/25
(ЗАОЧНЕ)
23.12.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі
головуючого судді - Щербини С.В.,
за участі секретаря судового засідання - Брижатої А.С.,
за відсутності учасників справи, належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що відповідно до Договору дарування, серія та номер:319, виданий 05 червня 2023 року, видавник: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. про передачу безоплатно в дар частки приватної спільної часткової власності на житловий будинок, йому на праві особистої приватної спільної часткової власності належить частка 3/10 домоволодіння за адресую: АДРЕСА_1 , зазначений житловий будинок в цілому складається з: літ.А-1-житловой будинок, житловою площею 51,3 кв.м., загальною площею 86,2 кв.м.; літ.В-сарай; літ.Г-сарай; літ.Гпд-погріб; літ.Д-сарай; літ. Е-вбиральня; № 2 ворота; №1 замощення.
Житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 86,2 кв.м., яка не приватизована, належить до земель комунальної власності, та згідно з інформацією, наданою Відділом №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 29 травня 2023 року за№ 1234/22-23, та Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради 01 червня 2023 року за №165/11.01-01, у власності або користуванні не перебуває.
Відповідно до вказаного Договору дарування серія та номер: 319, виданий 05.06.2023 року, йому - ОСОБА_1 належить 3/10 частки домоволодіння за вказаною адресою.
Вказує, що 15 травня 2025 року він отримав Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфери будівництва номер відмови: 17/12.02-02 від 15.05.2025 р., Реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АR3617-0611-2241-0277.
Враховуючи вищевикладене просив припинити право спільної часткової власності на 3/10 часток домоволодіння з відповідною часткою господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом виділу його частки.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2025 року по вказаній справі призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
В подальшому ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву в якій з урахування висновку наданого висновку експерта та первісних позовних вимог, просив виділити ОСОБА_1 в натурі: частину літ. “А-1 » - 1-ноповерховий житловий будинок -1917 року побудови у складі узаконеної групи приміщень:
1-2- коридор пл.. 4,4 кв.м.
1-2 - кухня пл. 15,3 кв.м.
1-3 - житлова пл. 8,9 кв.м.
Разом по групі приміщень №1: пл.. - 28,6 кв.м., - інв.. варт.
Надвірні узаконені господарські будови:
3/10 частини Літ. «Гпд» - погріб - 1950р. - пл. 9,77 кв.м.;
1/2 частина Літ. «Д» - сарай -1917р. - пл. 15,25 кв.м.;
3/10 частин Літ. «Е» - вбиральня-1917р. - пл. 1,22 кв.м;
3/10 частин № 2 - ворота та хвірткою;
3/10 частин №1 - замощення.
Компенсувати ОСОБА_2 5363 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки.
Ухвалою Заводського районного суду м Миколаєва від 28 листопада 2025 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду із первісним позовом.
Закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності.
Розгляд справи призначено на 23 грудня 2025 року о 10.00 год.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що згідно Договору дарування, серія та номер:319, виданий 05 червня 2023 року, видавник: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. про передачу безоплатно в дар частки приватної спільної часткової власності на житловий будинок, ОСОБА_1 на праві особистої приватної спільної часткової власності належить частка 3/10 домоволодіння за адресую: АДРЕСА_1 ,
Згідно Технічного паспорту вказаний житловий будинок в цілому складається з: літ.А-1-житловой будинок, житловою площею 51,3 кв.м., загальною площею 86,2 кв.м.; літ.В-сарай; літ.Г-сарай; літ.Гпд-погріб; літ.Д-сарай; літ. Е-вбиральня; № 2 ворота; №1 замощення.
Житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 86,2 кв.м., яка не приватизована, належить до земель комунальної власності, та згідно з інформацією, наданою Відділом №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 29 травня 2023 року за№ 1234/22-23, та Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради 01 червня 2023 року за №165/11.01-01, у власності або користуванні не перебуває.
Витягягом з Реєстру будівельної діяльності від 15 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_3 в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфери будівництва номер відмови: 17/12.02-02 від 15.05.2025 р., Реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АR3617-0611-2241-0277. Відмова мотивована неподанням повного пакету документів.
Згідно з висновком експерта №125-0040 від 04 серпня 2025 року виконаного судовим експертом Лесків С.А., провести виділ 3/10 частки житлового будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 на самостійні ізольовані квартири, враховуючи планування, об'ємно - планувальні характеристики житлового будинку, інженерні комунікації, згідно ідеальних часток співвласників та наближених до ідеальних часток співвласників, у складі житлових і допоміжних приміщень, регламентованих вимогами відповідно до СНІП 2.08.01-89 «Будівлі і споруду. Житлові будинки. Основні положення», відповідно до площі, яка ідеально приходиться на частку 3/10 частини, а саме: 25,86 кв.м. - технічно можливо.
Виходячи із загальної узаконеної існуючої площі будинку - 86,2м2 (за даними архівної справи МБТІ на житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 06.09.2012), при розробці варіантів виділу, в облік були прийняті ідеальні долі співвласника, тобто 3/10 частини, на розгляд суду пропонується один варіант виділу в натурі частки житлового будинку з надвірними господарськими спорудами співвласника з визначенням реальних часток, з урахуванням побажання співвласника та порядку користування, що склався.
Згідно варіанту поділу , частина літ. “А-1 » - 1-ноповерховий житловий будинок -1917 року побудови у складі узаконеної групи приміщень:
1-2- коридор пл.. 4,4 кв.м.
1-2 - кухня пл. 15,3 кв.м.
1-3 - житлова пл. 8,9 кв.м.
Разом по групі приміщень МІ: пл.. - 28,6 кв.м., - інв.. варт. - 28548 грн Надвірні узаконені господарські будови:
3/10 частини Літ. «Гпд» - погріб - 1950р. - пл. 9,77 кв.м. - 1776 грн /4 частина Літ. «Д» - сарай -1917р. - пл. 15,25 кв.м. - 7461 грн 3/10 частин Літ. «Е» - вбиральня-1917р. - пл. 1,22 кв.м. -809 грн 3/10 частин № 2 - ворота та хвірткою - 353грн 3/10 частин №1 - замощення - 727 грн ВСЬОГО: 39674 грн
Реальна частка складає - 31/100 ( 38594 :124704буд ), що на 1/100 частки більш від частки, що ідеально належить - 3/10 частки або 30/100.
Графічний виділ житлового будинку вказано у додатку №1 до експертизи.
По приближеному до ідеальної частки співвласників з урахуванням порядку користування, що склався: сума грошової компенсації, що виплачується співвласником ОСОБА_1 , и отримав реальну частку більше, що ідеально належить (31/100), на користь інших співвласників (69/100), складає - 5363 грн. (1/100 х 536307 грн).
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. У відповідності до ч. 1, ч. З ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об'єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об'єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об'єкта.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.
Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно ст.ст. 364, 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності; майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями такого будинку. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням мотивів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність й достатність наданих доказів у їх сукупності, а також встановивши правовідносини, які випливають із досліджених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за необхідне позов задовольнити в межах заявлених позовних вимог, так як позивач позбавлений права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.
Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності - задовольнити.
Здійснити виділ у натурі 31/100 частки із майна, що є у спільній частковій власності, виділивши у власність ОСОБА_1 приміщення, що розташовані в житловому будинку частина літ. “А-1» - 1-ноповерховий житловий будинок - у складі узаконеної групи приміщень:1-2- коридор пл. 4,4 кв.м.,1-2 - кухня пл. 15,3 кв.м.,1-3 - житлова пл. 8,9 кв.м.Разом по групі приміщень №1: пл.. 28,6 кв.м. Надвірні узаконені господарські будови -3/10 частини Літ. «Гпд» - погріб - пл. 9,77 кв.м., 1/2 частина Літ. «Д» - сарай - пл. 15,25 кв.м., 3/10 частин Літ. «Е» - вбиральня - пл. 1,22 кв.м., 3/10 частин № 2 - ворота та хвірткою, 3/10 частин №І - замощення.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5363 (п'ять тисяч триста шістдесят три) грн грошової компенсації за перевищення ідеальної частки у праві спільної часткової власності.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Щербина