Справа № 487/7827/23
Провадження № 1-кп/487/293/25
22 грудня 2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023152030001509 від 09.09.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:
24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, а останній раз відповідно до указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Верховна Рада України, 02.05.2023 прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким воєнний стан в Україні продовжено з 20.05.2023 строком на 90 діб.
Встановлено, що 05.09.2023 в невстановлений час приблизно в денний час доби, ОСОБА_3 перебував з дозволу потерпілого в квартирі АДРЕСА_3 , де у нього виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на вчинення крадіжки.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 умисно, таємно, протиправно, повторно, діючи в умовах воєнного стану з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, розуміючи, що на території Миколаївської області введено військовий стан, шляхом вільного доступу, перебуваючи в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 скориставшись відсутністю
уваги з боку власника квартири та співмешканки, викрав електричну плиту марки «Electrolux» модель «ЕКС 601503 X» вартістю 5829,67 грн.
В подальшому ОСОБА_3 утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 5829,67 грн
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 який безпосередньо при допиті під час судового розгляду вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувавльному акті.
За згодою обвинуваченої та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та наданими прокурором матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, і дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
За положеннями ст. 9 Конституції України, ч. 2 ст. 8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов'язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий суд.
Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченим покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи кожного обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, визнання провини.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд також враховує особу обвинуваченого то, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївського обласного центру психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради не перебуває.
З урахуванням декількох обставин, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого, визнання провини, щире каяття, суд вважає за можливе виправлення засудженого без застосування до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі, та застосувати відносно нього положення ст. 75 КК України, призначивши йому покарання з випробовувальним терміном, та з застосуванням п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
На думку суду застосування саме такого виду та міри основного покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 1195,00 грн.
Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України , суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити з випробовувальним терміном строком на 1 рік.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 вимоги п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 1195,00 грн.
На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1