Справа №: 148/2120/25
Провадження № 2/148/1042/25
18 листопада 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
при секретареві Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 13.10.2021 між AT «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою було підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, яка по суті є Кредитним договором №002/12095950-СК_SB від 13.10.2021 щодо приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг. На виконання умов договору позивачем було відкрито відповідачці поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні зі встановленим кредитним лімітом 41100,00 грн з процентною ставкою 59%, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме відкрив на ім'я відповідачки поточний рахунок та надав можливість користуватись кредитним лімітом, однак відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 01.07.2025 у останньої виникла заборгованість у сумі 55483,37 грн, яка складається зі заборгованості по тілу кредиту в розмірі 37124,90 грн та заборгованості за процентами 18358,47 грн. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за договором та судові витрати.
Представник позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», який дії на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ № 1120525 від 28.08.2025 (а.с.79), просить розглянути справу за відсутності представника (а.с.5).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка та її представниця адвокат Сікорська І.С. у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суд про причину неявки, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку судовими повістками (а.с.94-95).
10.11.2025 від представниці відповідачки надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позов не визнається оскільки від є необґрунтованим та безпідставним (а.с.89-91).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Судом встановлено, що 13.10.2021 між AT «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою було підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, що є договором приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та встановлення на ній кредитного ліміту, надання банківських, фінансових та інших послуг (а.с.52 зворот - 54).
На підставі укладеного договору відповідачка 13.10.2021 отримала картку № НОМЕР_2 та стала власником поточного рахунку в гривні № НОМЕР_1 , що відкритий на виконання укладеної заяви-договору з номером Кредитного договору №002/12095950-СК_SB (а.с.61).
Як вбачається зі вступної частини розділу 1 Заяви-договору, відповідачка ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі - Публічна Пропозиція), Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», просила Банк відкрити їй поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на її ім'я та виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Маѕtеr Саrd World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 35000 грн, зі строком користування 12 місяців, шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.
Також, проставлянням, власноручно, свого підпису під цією Заявою-договором або цифрового власноручного підпису на екрані власноручного смартфону в Мобільному додатку izibank, відповідачка підтвердила, що: погоджується з усіма пунктами цієї Заяви-договору, підтверджує та засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані нею до Банку, в тому числі через Мобільний додаток, є повною (чинною) і достовірною, та зобов'язується повідомляти Банк про будь-які зміни в цій інформації, не пізніше, ніж через 3 робочі дні від настання таких змін (п.1 Заяви-Договору); акцептувала Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua/), надалі- ДКБО, і беззастережно приєднуюсь до умов останнього. Згоден, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід'ємними частинами ДКБО (п.3 Заяви-договору); підтвердила, що я ознайомлена з умовами ДКБО, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримав(-ла) їх примірники у Мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Проект зазначених документів, був наданий їй для ознайомлення перед їх укладенням та підписані нею документи повністю відповідають наданим їй Банком проектам. Також погодилася та підтвердила, що пропозиція Банку щодо надання/встановлення кредитного ліміту є відкличною, що перегляд/зміна кредитного ліміту може бути здійснено протягом строку дії останнього. Також розуміє, що строк дії кредитного ліміту може бути подовжено. У випадку зміни кредитного ліміту (зменшення або збільшення) розміру дозволеного кредитного ліміту та/або строку його дії, Банк повідомляє її як Позичальника, про встановлення нового розміру кредитного ліміту та/або строку його дії, шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на зареєстрований (фінансовий) номер телефону Позичальника та/або через інші дистанційні канали зв'язку, відповідно до умов ДКБО (п.4 Заяви-договору); Підтвердила, що ознайомлена та розуміє суть фінансової послуги кредитний ліміт - яка є видом споживчого кредиту у формі кредитування рахунку.
Із п. 8 Заяви-договору вбачається, що відповідачка розуміє, що кредитний ліміт - максимальна сума коштів, в межах якої Клієнт має право здійснювати операції за поточним рахунком при тимчасовій відсутності власних коштів за рахунок коштів Банку.
Відповідачка підписанням Заяви-договору погодила, підтвердила та розуміє: встановлену схему погашення кредитного ліміту, що передбачає обов'язковий щомісячний платіж (ОМП), який складається з частки (5%) від суми поточної заборгованості станом на останній робочий день місяця (у разі наявності заборгованості до суми ОМП включаються/додаються: суми несанкціонованого овердрафту, процентів за користування несанкціонованим овердрафтом, суми прострочених заборгованостей минулих періодів), з урахуванням змін передбачених Тарифами Банку (п.12 Заяви-договору); порядок повернення кредиту та сплати процентів через щомісячний платіж (в розмірі не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), з урахуванням змін передбачених тарифами Банку, при цьому погоджуюся та розумію, що графік платежів не передбачено умовами продукту (п.13 Заяви-договору).
Відповідачка підписанням Заяви-договору зазначила, що її повідомлено про орієнтовну реальну річну ставку за кредитом - 43,96 % (визначається відповідно до законодавства та складав кількість процентів та зазначається як у паспорті споживчого кредиту) (п.14 Заяви-договору); про орієнтовну загальну вартість кредиту, що становить 600,57 грн. розрахунок орієнтовний та здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс., та мінімальної суми 500,00 грн) та 240 226, 94 грн - розрахунок здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс., та максимальної суми 200 000, 00 грн.) (п.15 Заяви-договору).
Також, відповідачка підтвердила, що нею в повному обсязі отримана інформація, визначена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також до укладення даної Заяви-договору я ознайомлений(-а) з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, розміром гарантованої суми відшкодування за вкладами та умовами, за яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) не відшкодовує кошти відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які розміщені на офіційному сайті Фонду (http://www.fg/gov.ua/). Сторони погодили, що кожного останнього дня календарного року, наступного після укладання Договору, Банк направляє Вкладнику для ознайомлення актуальну Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб направляється Банком в електронному вигляді через систему дистанційного доступу до рахунків (п. 17 Заяви-договору); що Банк надав їй в електронній формі та в повному обсязі інформацію, згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України "Про споживче кредитування" (п.31 Заяви-договору); що вона отримала від Банку свій примірник Заяви-договору до ДКБО, розрахунок орієнтовної сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки та Паспорт споживчого кредиту в день укладення Заяви-Договору в електронній та/або письмовій формі (п.32 Заяви-договору).
Згідно п. 29 Заяви-договору відповідачка засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (зазначеним у змісті Заяви-договору), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису в мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно до умов цієї Заяви-договору та умов ДКБО. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки зі власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Відповідно до п. 40 Заяви-договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією Заявою-договором Сторони останньої несуть відповідальність згідно з вимогами законодавства України.
Із зазначеного вище вбачається, що сторонами при підписанні Заяви-договору було погоджено усі істотні умови зобов'язання, а саме: предмет зобов'язання - отримання банківської картки, відкриття поточного рахунку, встановлення на рахунку погодженого сторонами кредитного ліміту, валюту кредитного ліміту, строк дії кредитної лінії та його продовження, розмір реальної річної ставки за кредитом та розмір орієнтованої вартості кредиту, порядок укладення та виконання зобов'язання.
Отже підписанням Заяви-договору після ознайомлення з умовами та пропозицією банку є правом відповідачки, а не її обов'язком, а тому відповідали її внутрішній волі до підписання зобов'язання. Так, як відповідачка підписала дану заяву-договір та погодилася зі всіма його умовами, а тому мала би передбачати наслідки укладення зобов'язання.
Кредитні кошти відповідачці було надано у спосіб, зазначений в Заяві-договорі, що в сукупності підтверджується Випискою з особового рахунку відповідачки (а.с.10 зворот - 52) та розрахунком заборгованості (а.с.69-71), отже позивач свої обов'язки за зобов'язанням виконав в повному обсязі.
Як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачка користувалась кредитним лімітом, здійснювала погашення процентів та тіла кредиту, проти укладення Заяви-договору з позивачем не заперечувала, що свідчить про визнання останньою зобов'язань, що виникли між позивачем та нею, тому суд розцінює позицію відповідачки щодо не доведення позивачем обґрунтованості позовних вимог, такою, що направлена на уникнення виконання зобов'язання та не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Встановлені судом обставини підтверджуються в сукупності такими доказами: розрахунком заборгованості за Договором №002/12095950-СК_SB від 13.10.2021, копією Заяви-договору щодо приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, копією паспорту громадянина України відповідачки ОСОБА_1 , копією довідки щодо отримання відповідачкою банківської карти з відкритим поточним рахунком, витягом з типової форми публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами та умовами обслуговування картки, копією реєстраційних документів AT «ТАСКОМБАНК» (Витяг зі Статуту), копією повідомлення-вимоги з доказами направлення (а.с.61 зворот -62), випискою по особовому рахунку відповідачки, розрахунком заборгованості.
Стороною відповідачки доказів на підтримання своєї позиції та контррозрахунків до суду не надано.
Як вбачається із зазначеного вище, сторони при укладанні зобов'язання керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Із матеріалів справи вбачається, що при укладанні Договору та Додаткової угоди сторони керувались статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" де зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України"Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 статті 1048 УК України передбачено таке: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача надає йому пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз'яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої цієї статті, істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для споживача, зокрема у разі невиконання ним зобов'язань за таким договором. Надання таких пояснень, роз'яснень, інформації в належному та зрозумілому вигляді та ознайомлення з передбаченою цією частиною інформацією підтверджуються у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина десята статті 9 Закону України № 1734-VIII).
Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов'язаний привести договір у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення (частина дванадцята статті 9 Закону України № 1734-VIII).
Суду не надано доказів, що відповідачка зверталася до банку із заявою про надання роз'яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, а також не відмовилась від отримання кредиту, що передбачено ст. 14 ЗУ «Про споживче кредитування», що також передбачено п.34 Заяви-договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, тим самим фактично остання погодилася із всіма умовами такого договору.
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку позивачу не повністю повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за користування такими коштами, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідачки суми заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 55483,37 грн, заборгованість за договором кредитної лінії № 002/12095950-СК_SB від 13.10.2021.
Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, які складаються із 2422,40 грн сплаченого судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 2162690646 від 12.08.2025 (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 626, 628-629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032, Україна, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, Код ЄДРПОУ: 09806443), заборгованість за договором кредитної лінії № 002/12095950-СК_SB від 13.10.2021, яка станом на 20.05.2025 становить 55483,37 (П'ятдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032, Україна, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, Код ЄДРПОУ: 09806443), 2422,40 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Дамчук О.О.