24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 359/6478/21
провадження № 51-4800ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року,
встановила:
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження № 12014101700000390 від 13.03.2014, що надійшло до суду з обвинувальним актом стосовно цих осіб, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на вищевказану ухвалу місцевого суду закрито. На підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Тобто ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про скасування якої просить потерпілий ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі, не була переглянута в апеляційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, яка не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Водночас відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник. Апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України).
Як убачається зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року про повернення апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , остання усупереч вимогам статей 45, 58 КПК України не є адвокатом і не може бути представником потерпілого у кримінальному провадженні, будь-яких доручень на захист його інтересів потерпілий ОСОБА_4 їй не надавав, відтак вона не входить до передбаченого ч. 1 ст. 393 зазначеного Кодексу переліку осіб, які мають право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, тому колегія суддів суду касаційної інстанції з ним погоджується.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3