22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 127/17740/16-к
провадження № 51-3314 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2025 року,
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року, залишеного без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Також ч. 2 ст. 185 КК із застосуванням ч. 4 ст. 70, 72 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років засуджено ОСОБА_5 , судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Вирішено питання щодо арешту майна, судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Як установив суд, 25 жовтня 2020 року близько 11:00 год, ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Я Господиня», що знаходиться на території «Центрального ринку» за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 13, разом з ОСОБА_5 , з яким вони вступили у попередню змову, а саме - домовились про спільне вчинення кишенькової крадіжки. В цей час ОСОБА_4 помітив у ОСОБА_6 , що працює продавцем-консультантом у даному магазині, у лівій кишені жилетки мобільний телефон торгівельної марки «Хіаоті» «МІ 8 Lite» у чохлі рожево-золотистого кольору. Реалізуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеного мобільного телефону, діючи повторно, таємно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та опираючись на подальші дії ОСОБА_5 , який також діяв повторно, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та таємно, шляхом вільного доступу витягнув із лівої зовнішньої кишені її жилетки мобільний телефон марки «Хіаоті» «МІ 8 Lite», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 у чохлі рожево-золотистого кольору вартість якого, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 830 від 03 листопада 2020 року становить 3 366,67 грн.
Далі ОСОБА_4 передав викрадений мобільний телефон ОСОБА_5 , який негайно вийшов з приміщення магазину, а ОСОБА_4 , розрахувавшись за товар, залишив магазин. В подальшому, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдавали ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 3 366,67 грн.
Крім того, 05 листопада 2020 року близько 06:30 год, ОСОБА_4 перебуваючи біля магазину «Освіта», що біля будинку № 19, по вулиці Хмельницького шосе в місті Вінниці, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, таємно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, проник до приміщення магазину «Освіта», звідки скоїв крадіжку грошових коштів в сумі 8 900,00 грн та майна, належного ОСОБА_7 , вартість якого встановлено відповідно до висновку експерта № 7956-7962/20-21, а саме: машинку іграшкову торгівельної марки «CRAZON» серії «Джип 2.4G» модель «17MUD12D» вартістю 742,84 грн, залізничну дорогу марки «Jin Hong Xin Toys» серії «Subwey Set» модель «JHX5508» вартістю 406,00 грн, портативну Bluetooth-колонку марки «JBL» серії «Charge mini», вартістю 246,72 грн, батарейки марки «Panasonic» серії «Alkaline Everyday», розміру «АА», типу LR6 в кількості 6 шт, вартістю 150,60 грн, батарейки марки «Panasonic» серії «General Purpose», розміром «ААА», типу R03 в кількості 14 шт вартістю 96,60 грн, батарейки марки «Sony» серії «Alkaline», розміру «ААА», типу «LR03» в кількості 1 шт, вартістю 15,50 грн, куртку жіночу чорного кольору марки «Miss Shieey» розміру XL вартість якої не встановлено.
В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 10 558,26 грн.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.
В обґрунтування засуджений ОСОБА_4 зазначає, що місцевий суд не повно з'ясував обставини справи, не надав належної оцінки доказам, дослідженим під час судового розгляду, і, як результат, прийшов до помилкового висновку про його винуватість.
Крім того, вказує, що суди, при постановленні рішень не надали належної уваги тому, що наданий стороною обвинувачення як доказ акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів та матеріальних цінностей від 05 листопада 2020 року, який складений і підписаний потерпілим ОСОБА_7 не підтверджує фізичної ознаки та вартості предметів, вказаних у акті, як викрадених. Вказує, що потерпілою стороною не надано досудовому слідству відповідних первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих наявність у продажі та недостачу саме тих товарів, які зазначені у обвинувальному акті, а на дослідження експерту, при визначенні вартості майна, не надано жодних вищезазначених документів.
Також засуджений звертає увагу на те, що він був незаконно видалений із залу суд, не був присутній під час дебатів та був позбавлений права останнього слова. Вказує, що в порушення вимог ст. 376, 418 КПК йому не були вручені вирок та ухвала.
Стверджує, що судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Завданням суду першої інстанції є оцінка доказів, на підставі яких він вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1 - 3 ч. 1 ст. 368 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
За змістом ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (не підтвердження) доказами обставин, які за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує твердження слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки діяння.
Як убачається зі змісту вироку, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з'ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань:
- потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що працює в магазині «Я Господиня». У кінці жовтня 2020 року вона знаходилась в приміщенні магазину, біля каси, пакувала людям товар, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стояли поруч в черзі до каси. Надалі потерпіла відчула якісь рухи, обернулася до обвинуваченого ОСОБА_4 , він стояв спокійно і тоді потерпіла виявила пропажу свого мобільного телефона, який знаходився у неї в кишені жилетки. Потерпіла повідомила охоронцю магазину про крадіжку і вони по камерах спостереження, що знаходяться в приміщенні, побачили як обвинувачений ОСОБА_4 витягнув з кишені жилетки потерпілої її мобільний телефон та передав його обвинуваченому ОСОБА_5 . У судовому засіданні потерпіла впізнала обвинувачених.
- потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що він є власником магазину «Освіта», з якого 05 листопада 2020 року, була здійснена крадіжка товару та грошових коштів на суму 10 558,26 грн. Про крадіжку йому повідомила дружина. Коли він приїхав, біля магазину вже були працівники поліції, яким він написав заяву, де зазначив які саме речі викрадено та грошові кошти, пояснивши де вони знаходились та в якій сумі.
- свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що працює продавцем магазину «Освіта», з якого, точної дати свідок не пам'ятає, в листопаді 2020 року, була вчинена крадіжка товару та грошових коштів. Доповнила, що напередодні ввечері, вона закрила магазин на ключ. Наступного дня, коли відкрила магазин, виявила крадіжку, на вітрині був відсутній товар та зникли грошові кошти в сумі 8 900 грн. Після чого, вона повідомила власнику про крадіжку і вони разом провели інвентаризацію.
Крім того, визнаючи ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень місцевий суд послався на фактичні дані, які містяться, зокрема у:
- протоколі огляду місця події від 25 жовтня 2020 року, проведеного за участю понятих, потерпілої ОСОБА_6 ,
- заяві обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він добровільно видає співробітникам поліції мобільний телефон марки «Хіаоmі»;
- протоколі огляду предмета від 26 жовтня 2020 року та ілюстраційної таблиці до нього, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_4 , в присутності понятих, обвинувачений ОСОБА_4 добровільно видав із правої кишені куртки, у якій був одягнутий, мобільний телефон марки «Хіаоmі» «МІ 8 Lite»;
- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 22 листопада 2020 року, відповідно до якого оглянуто оптичний носій сріблястого кольору, при відкритті якого виявлено відеозапис з камери спостереження, розташованої неподалік каси магазину «Я Господиня», який оглянуто в судовому засіданні та який підтверджує факт вчинення крадіжки мобільного телефона у потерпілої ОСОБА_10 ;
- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05 листопада 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_7 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в ніч з 04 на 05 листопада 2020 року вчинила крадіжку грошей та матеріальних цінностей із його магазину «Освіта»;
- акті №1 про результати інвентаризації грошових коштів та матеріальних цінностей від 05 листопада 2020 року, проведеної після вчинення крадіжки в приміщенні магазину «Освіта», відповідно до якого встановлено відсутність низки товарів та грошових коштів в сумі 8 900 грн;
- протоколі огляду місця події від 05 листопада 2020 року, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціаліста та власника, проведено огляд магазину «Освіта», у ході якого зокрема виявлено та вилучено 3 сліди пальців рук, слід взуття, запаховий слід та циліндровий механізм замка;
- заяві обвинуваченого ОСОБА_4 від 05 листопада 2020 року, відповідно до якої він добровільно надає згоду на його особистий огляд та добровільно видає речі, які були при ньому;
- протоколі огляду місця події від 05 листопада 2020 року, оглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого в присутності понятих, за участі спеціаліста, обвинуваченого ОСОБА_4 , оглянуто ділянку тротуару неподалік буд. № 12 по вул. Хмельницьке шосе у м. Вінниці, на якій знаходиться обвинувачений ОСОБА_4 , який одягнутий у чорну бейсболку із жовтим надписом, сині штани, сірі кросівки, чорну жилетку та синю куртку. При собі має синьо-чорний рюкзак, поруч знаходяться два білих мішки та пара коричневих рукавиць. При огляді ОСОБА_4 та мішків, виявлено та вилучено низку речей та грошові кошти;
- протоколі огляду документу від 19 грудня 2020 року, відповідно до якого оглянуто диск із записом камер спостереження квіткового магазину по вул. Хмельницьке шосе біля будинку № 19 за 05 листопада 2020 року в період часу з 00.00 год. по 07.00 год., який також оглянутого в судовому засіданні, та який підтверджує, що ОСОБА_4 проник до магазину «Освіта» та виніс звідти громіздкі речі;
- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 7956-7962/20-21 від 04 грудня 2020 року, відповідно до якої ринкова вартість наданих на дослідження об'єктів, які підлягали ідентифікації та подальшій оцінці, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 05 листопада 2020 року, складала 1 658,26 грн;
- висновку експерта № 625 від 11 грудня 2020 року, відповідно до якого зразок запаху наданий на дослідження, вилучений під час огляду місця події із поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що навпроти будинку АДРЕСА_1 - наявний та придатний для ідентифікації особи. Зразки запаху, отримані з поверхонь пари рукавиць, кепки та жилетки сірого кольору, які вилучено у громадянина ОСОБА_4 - наявні та придатні для ідентифікації особи. Зразок запаху вилучений під час огляду місця події, із поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей приміщення магазину «Освіта», що навпроти будинку АДРЕСА_1 - має спільне джерело походження зі зразками запаху отриманих з поверхонь пари рукавиць, кепки та жилетки сірого кольору, які вилучено у громадянина ОСОБА_4
- інших письмових доказах, зміст який наведено у вироку.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставин, викладених в обвинувальних актах не визнав та відмовився від надання показань.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті також не визнав, однак суду пояснив що 25 жовтня 2020 року близько 11:00 год., він разом з ОСОБА_4 , перебував у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Коли ОСОБА_4 знаходився в черзі біля каси магазину, він попросив у нього телефон зателефонувати. Після того як ОСОБА_4 дав йому мобільний телефон, він вийшов з приміщення магазину на вулицю. Перебуваючи на вулиці не зміг здійснити дзвінок, оскільки телефон був заблокований. Надалі, коли з магазину вийшов ОСОБА_4 , він передав йому мобільний телефон.
Таким чином, ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, місцевий суд правильно вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а дії кожного з них слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб (за епізодом потерпілої ОСОБА_6 ). Крім того, місцевий суд правильно вирішив, що дії ОСОБА_4 також слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому (за епізодом потерпілого ОСОБА_7 ).
Суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисниці ОСОБА_11 , вказав, що місцевий суд у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для ухвалення рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та надав їм у сукупності належну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 3 ст. 185 КК. При цьому суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційних скарг сторони захисту, аналогічні доводам касаційної скарги засудженого та навів докладні мотиви.
Так, спростовуючи доводи сторони захисту в частині відсутності доказів на підтвердження наявності у продажу саме тих товарів, які зазначені в обвинувальному акті, за фактом крадіжки речей та грошових коштів з магазину «Освіта», суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що наявний у матеріалах провадження акт інвентаризації є документом, який фіксує результати перевірки наявного майна та грошових коштів. Він вказує на нестачу майна на момент інвентаризації, а тому у разі, якщо майно викрадено, він є важливим доказом у сукупності із іншими доказами для підтвердження того, що таке майно існувало та було викрадено. До того ж, факт викрадення майна зазначеного в акті підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 , заявою обвинуваченого ОСОБА_4 від 05 листопада 2020 року про те, що він добровільно надає згоду на його особистий огляд та видає речі, які перебували при ньому, протоколом огляду місця події від 05 листопада 2020 року, протоколом огляду документа від 19 грудня 2020 року, а саме диска з записом камер відеоспостережень, висновком експерта № 625 від 11 грудня 2020 року тощо.
Отже, зважаючи на таку сукупність доказів, як обґрунтовано зазначила колегія суддів, відсутність первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність у продажу та недостачу саме тих товарів, які зазначені в обвинувальному акті, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 крадіжки речей та грошових коштів з магазину «Освіта».
Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту про незаконність видалення обвинуваченого ОСОБА_4 із зали судових засідань. Так, суд зауважив, що ст. 321 КПК встановлено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Таке виключення передбачене положеннями ст. 330 КПК, де зазначено, що у разі, коли обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що його буде видалено з зали судового засідання в разі повторення ним таких дій. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.
Як установив апеляційний суд, відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року, враховуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні, порушення ним порядку, вживання нецензурної лексики, образливі висловлювання на адресу суду та учасників судового розгляду, не реагування на зауваження головуючого судді, продовження таких висловлювань після зауваження зі сторони головуючого, обвинуваченого ОСОБА_4 видалено із зали суду на весь час судового розгляду об'єднаного кримінального провадження до стадії проголошення вироку суду. При цьому, як убачається з вироку, місцевий суд з'ясував позицію ОСОБА_4 , який вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях за обставин, викладених в обвинувальних актах не визнав та відмовився від надання показань. Крім того, він був присутнім під час оголошення судового рішення, що узгоджується з вимогами ст. 330 КПК.
Колегія суддів зауважує, що для належного провадження судочинства дуже важливо, щоб у залі судових засідань дотримувалися принципи гідності, порядку та норми етикету як характерні риси судового провадження. Злісне недотримання підсудним елементарних стандартів належної поведінки жодним чином не може і не повинно допускатися. З огляду на викладене, ураховуючи положення кримінального процесуального закону, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність порушень ч. 1 ст. 330 КПК місцевим судом під час ухвалення рішення про видалення обвинуваченого ОСОБА_4 із зали суду.
Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Наведені судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях висновки є належним чином умотивованими та обґрунтованими. Із такими висновками погоджується і колегія суддів. Зміст вироку та ухвали відповідають вимогам статей 370, 419 КПК.
Посилання засудженого на те, що в порушення вимог статей 376, 418 КПК йому не було вручено вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, колегія суддів вважає неприйнятними. Згідно відповіді наданої місцем судом, копію вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року ОСОБА_4 вручено 06 лютого 2025 року, а копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2025 року - 20 травня 2025 року під підпис.
Обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3