17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 504/5042/23
провадження № 61-8440св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Резерв»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ставніченко Максим Віталійович, на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області, у складі судді Вінської Н. В., від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Вадовської Л. М., Погорєлової С. О., від 20 травня 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю
(далі - ТОВ) «Юг-Резерв» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Юг-Резерв» та Фермерським господарством (далі - ФГ) «Соти» був укладений договір поставки № 552/08-19 від 14 серпня 2019 року, на виконання умов якого позивач здійснив передплату на користь ФГ «Соти» на суму 500 000 грн з ПДВ, проте фермерське господарство не здійснило поставку товару.
3. З метою забезпечення виконання постачальником умов договору поставки № 552/08-19 від 14 серпня 2019 року, були укладені договори поруки, а саме: між ТОВ «Юг-Резерв» (кредитор), ФГ «Соти» (боржник) та
- ОСОБА_1 (поручитель) від 15 серпня 2019 року № 15/19/1,
- ОСОБА_2 (поручитель) від 15 серпня 2019 року № 15/19/3,
- ОСОБА_3 (поручитель) від 15 серпня 2019 року № 15/19/2.
4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 грудня 2022 року у справі № 916/3961/21, яке набрало законної сили, стягнуто з ФГ «Соти» на користь ТОВ «Юг-Резерв» заборгованість за договором в розмірі 500 000 грн, пеню у розмірі 30 342,69 грн, штраф у розмірі 75 000 грн, 3% річних у розмірі 20 654,17 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 389,95 грн. Однак, це рішення суду боржником не виконане.
5. Посилаючись на викладене, ТОВ «Юг-Резерв» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь
ТОВ «Юг-Резерв» заборгованість у розмірі 625 996,86 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 9 389,96 грн.
Короткий зміст рішення суду та інформація про рух справи в суді першої інстанції
6. Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області
від 25 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Юг-Резерв» заборгованість у розмірі 625 996,86 грн та судовий збір у розмірі 9 389,96 грн.
7. Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за договорами поруки.
8. Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області
від 24 вересня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
9. У жовтні 2024 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду, яке просив скасувати, ухваливши нове - про відмову в позові ТОВ «Юг-Резерв» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Короткий зміст постанови апеляційного суду та інформація про рух справи
10. Постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юг-Резерв» заборгованості за договором поруки у розмірі 625 996,86 грн скасовано та провадження у справі в цій частині закрито. Роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
11. Апеляційний суд виходив з того, що між позивачем та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за договором поставки, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
12. 31 травня 2025 року інший співвідповідач - ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року повернуто заявнику, оскільки недотримано порядок перегляду заочного рішення суду.
13. 10 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду заяву про направлення справи № 504/5042/23 до господарського суду.
14. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року передано справу № 504/5042/23 за позовом ТОВ «Юг-Резерв» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами поруки до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
15. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22 липня 2025 року прийнято матеріали справи за позовом ТОВ «ЮГ-Резерв» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами поруки до розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ставніченко М. В., просить заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року скасувати і закрити провадження у цивільній справі. Крім того, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду
від 25 червня 2025 року про передачу справи до Господарського суду Одеської області.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. 03 липня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ставніченко М. В., подав касаційну скаргу у справі № 504/5042/23 на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 червня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року.
До касаційної скарги включена скарга на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 25 червня 2025 року про передачу справи до Господарського суду Одеської області.
18. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано матеріали справи № 504/5042/23, які у вересні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2025 рокусправу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18, постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 902/644/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 220/522/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 459/3054/18, від 10 січня 2024 року у справі № 26/48/09 (808/4194/15), від 13 березня 2024 року у справі № 910/2648/22, від 06 червня 2024 року у справі № 185/9666/21,
від 27 листопада 2024 року у справі № 947/38994/20, від 09 квітня 2025 року у справі № 753/9984/23, від 14 травня 2025 року у справі № 911/1755/22 (911/221/24), від 15 травня 2025 року у справі № 201/9400/22, від 04 червня 2025 року у справі № 199/9899/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Зауважує, що апеляційний суд, встановивши порушення правил юрисдикції, помилково закрив провадження у цивільній справі не повністю, а лише в частині одного відповідача ( ОСОБА_2 ). Внаслідок часткового закриття провадження у справі були порушені правила юрисдикції щодо позовних вимог, заявлених до інших двох відповідачів, роз'єднано позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості, які підлягають спільному вирішенню в порядку господарського судочинства.
22. Вказує, що порушення правил юрисдикції є обов'язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
23. Звертає увагу, що у справі № 753/9984/23-ц постановою Верховного Суду за касаційною скаргою одного з двох відповідачів були повністю скасовані судові рішення та закрито провадження у справі, оскільки спір підвідомчий господарським судам. Аналогічний підхід щодо повного скасування судових рішень застосовано Верховним Судом у справах № 220/522/18, № 459/3054/18.
24. Крім того, посилається на те, що після закриття провадження у справі постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року, ухвалою цього ж суду від 25 червня 2025 року справа була незаконно передана до Господарського суду Одеської області за заявою не позивача, а відповідача ОСОБА_1 , який взагалі не наділений правом подання таких заяв. Водночас у апеляційний суд вказав, що заява подана відповідачем
ОСОБА_2 , тоді як насправді вона була подана ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
25. У серпні 2025 року ТОВ «Юг-Резерв» подало відзив на касаційну скаргу,
в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не оскаржили заочне рішення суду, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування рішення лише в частині вимог до ОСОБА_2 , який подав апеляційну скаргу.
Крім того, вважає, що ухвала апеляційного суду про передачу справи за встановленою юрисдикцією не підлягає касаційному оскарженню.
Обставини справи, встановлені судами
26. 14 серпня 2019 року між ТОВ «Юг-Резерв» та ФГ «Соти» укладено договір поставки № 552/08-19.
27. Для забезпечення виконання договору поставки № 552/08-19
від 14 серпня 2019 року були укладені договори поруки, а саме: між ТОВ «Юг-Резерв» (кредитор), ФГ «Соти» (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель)
від 15 серпня 2019 року № 15/19/1; ОСОБА_2 (поручитель)
від 15 серпня 2019 року № 15/19/3, ОСОБА_3 (поручитель) від 15 серпня 2019 року № 15/19/2.
Згідно з пунктами 1.1., 2.1. вказаних договорів поруки, відповідачі поручаються перед позивачем за виконання ФГ «Соти» своїх обов'язків за договором поставки № 552/08-19 від 14 серпня 2019 року та у разі порушення ФГ «Соти» зобов'язань, забезпечених порукою, боржник - ФГ «Соти» та поручителі відповідають перед ТОВ «Юг-Резерв» як солідарні боржники.
Відповідно до пункту 2.2. договорів поруки, поручителі відповідають перед
ТОВ «Юг-Резерв» у тому ж обсязі, що і боржник - ФГ «Соти», включаючи суму основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
28. На виконання умов договору поставки № 552/08-19 від 14 серпня
2019 року ТОВ «Юг-Резерв» здійснило передплату на користь ФГ «Соти» в розмірі 500 000 грн з ПДВ. Проте, ФГ «Соти» свої зобов'язання щодо постачання товару не виконало, товар не поставило, грошові кошти не повернуло.
29. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 грудня 2022 року у справі № 916/3961/21 стягнуто на користь ТОВ «Юг-Резерв» з ФГ «Соти» заборгованість за договором поставки в розмірі 500 000 грн, пеню у розмірі 30 342,69 грн, штраф у розмірі 75 000 грн, 3% річних у розмірі 20 654,17 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 389,95 грн.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
31. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
33. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
34. Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
35. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша,
друга статті 554 ЦК України).
36. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
37. Таким чином, спір щодо договорів поруки, укладених товариством із фізичними особами, з метою забезпечення виконання зобов'язання, яке виникло із договору поставки між двома юридичними особами, належить до вирішення господарським судом.
38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
39. Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (частина перша статті 256 ЦПК України).
40. Частиною першою статті 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
41. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
42. У постанові від 03 червня 2024 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що у випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів/боржників, кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників та не засновані на особистих відносинах одного з них з кредитором. Оскарження судового рішення у повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства.
43. У справі, що переглядається ТОВ «Юг-Резерв» у позовній заяві наполягало на стягненні з відповідачів заборгованості саме у солідарному порядку.
44. Суд першої інстанції позов задовольнив у повному обсязі та стягнув заборгованість з відповідачів солідарно, а отже перегляд вказаного рішення у повному обсязі лише за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , як він і просив у своїй апеляційній скарзі, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства.
45. Оцінку обґрунтованості позовних вимог та правильності висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору, Верховний Суд в межах цього касаційного провадження не надає.
46. Апеляційний суд, встановивши, що між позивачем та відповідачами існує спір щодо правочинів, укладених для виконання зобов'язання за договором поставки, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, дійшов помилкового висновку про часткове скасування оскарженого рішення суду та закриття провадження у цивільній справі лише в частині вимог до
ОСОБА_2 .
47. Відповідно до частини другої статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу,
є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
48. Крім того, апеляційний суд, передаючи за заявою відповідача
ОСОБА_1 справу до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду, не звернув увагу, що відповідно до приписів 256 ЦПК України з такою заявою має право звернутися до суду лише позивач.
49. У відповідності до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
50. Враховуючи наведене, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у цивільній справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України і частиною першою статті 414 цього Кодексу та роз'ясненням позивачу права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись статтями 2, 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ставніченко Максим Віталійович, задовольнити.
2. Заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області
від 25 червня 2024 року, постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасувати.
3. Провадження у цивільній справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Резерв» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості закрити.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Резерв», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови позивач може звернутись до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович