10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 676/91/22
провадження № 61-3121св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області,
відповідачі: Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області, ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, Національний природний парк «Подільські Товтри»,
розглянувши питання про зупинення провадження у справі за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, Національний природний парк «Подільські Товтри», про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути її та привести у попередній стан, скасування державної реєстрації права власності, звільнення та приведення у попередній стан самовільно зайнятих земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Савченко Оксана Володимирівна, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року,
У січні 2022 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Кам'янець-Подільська РДА), ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дністровське басейнове управління водних ресурсів, Національний природний парк (далі - НПП) «Подільські Товтри», про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути її та привести у попередній стан, скасування державної реєстрації права власності, звільнення та приведення у попередній стан самовільно зайнятих земельних ділянок.
Позов мотивовано тим, що Хмельницька обласна прокуратура в межах здійснення заходів представницької діяльності встановила порушення вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки водного фонду на території Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
На підставі розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 19 вересня 2012 року № 896/2012-р «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння ОСОБА_1 » (далі - розпорядження № 896/2012-р) 24 вересня 2012 року між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Кам'янець-Подільська РДА передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1742 га, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, для сінокосіння, що розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району за межами населених пунктів. На цій земельній ділянці на час укладення договору об'єкти нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передана для сінокосіння з категорії земель водного фонду.
Прокурор зазначав, що відповідно до акта перевірки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 серпня 2020 року № 663-ДК/579/АП/09/01-20 та доданого до нього збірного кадастрового плану Земельно-аграрного центру «Карат» встановлено, що частина вказаної земельної ділянки, площею 0,1086 га, розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». І згідно із функціональним зонуванням ця територія належить до зони регульованої рекреації та є територією природно-заповідного фонду України. Крім того, розташована в межах кадастрового кварталу Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) № 6822455800:04:005. Крім цього, у межах вказаного кадастрового кварталу розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький», що входить до складу кварталу № 65 НПП «Подільські Товтри».
Відповідно до Положення про охоронні зони заповідних об'єктів, затвердженого рішенням Хмельницької обласної ради від 26 вересня 2003 року № 17, для збереження крутосхилів та унікального берегового ландшафту по периметру заказника встановлено охоронну зону, шириною 200 метрів, у межах якої заборонені знищення, руйнування ландшафту, зміни гідрологічного режиму тощо.
Згідно з Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький» цей заказник оголошений рішенням сесії обласної ради народних депутатів від 17 грудня 1993 року з метою збереження унікального берегового ландшафту Дністра, в якому серед лісового насадження зростають види рослин, занесені до Червоної книги України.
Отже, прокурор посилається на те, що Кам'янець-Подільська РДА надала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, для сінокосіння, частина якої, площею 0,1086 га, належить до земель природно-заповідного фонду та на підставі державного акта на право постійного користування перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», що є і залишається територією природно-заповідного фонду, належить до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, та перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», а тому не могла надаватись в оренду для сінокосіння.
Також прокурор зазначає, що на спірній земельній ділянці ОСОБА_1 побудувала та 18 червня 2021 року на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєструвала право власності на об'єкт нерухомого майна - гідротехнічні споруди, а саме підпірні стінки, площею 91,4 кв. м, довжиною 120,2 м погонних, та рішенням Староушицької селищної ради від 26 грудня 2014 року № 65 цьому об'єкту присвоєно адресу: територія Староушицької селищної ради, зона Дністровського водосховища.
Відповідно до акта перевірки від 25 серпня 2020 року № 663-ДК/579/АП/09/01-20 спірна земельна ділянка огороджена парканом з південної сторони впритул до урізу води Дністровського водосховища, з західної - загороджена спорудами (бесідками) та на загородженій території розташована капітальна двоповерхова будівля, а природній схил земельної ділянки терасований підпірними стінками, частково засаджений плодовими деревами та декоративними багаторічними насадженнями, а також облаштовано квітники з декоративними багаторічними насадженнями та декоративними рослинами; доріжки, пішохідні зони, майданчики та сходи, укладені бруківкою та природнім каменем.
Оскільки спірна земельна ділянка повністю розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища і належить до складу земель водного фонду, що перебувають у власності Українського народу, на них заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних).
З огляду на наведене прокурор вважав, що, окрім визнання розпорядження № 896/2012-р та договору оренди недійсними, належним способом захисту прав позивачів є усунення перешкод у використанні спірної земельної ділянки шляхом її звільнення від самочинно збудованих об'єктів - підпірних стінок, інших об'єктів та приведення земельної ділянки у попередній стан, придатний для використання за цільовим призначенням, адже ОСОБА_1 спорудила самочинні об'єкти на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для будівництва.
Окрім цього, прокурор зазначає, що загальна площа огородженої та забудованої ОСОБА_1 території, крім земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, яка розташована в межах кадастрового кварталу ДЗК 6822455800:04:005 та межує з земельною ділянкою, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, становить 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, зокрема 0,0101 га - землі, які перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Відомості про наявність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на підтвердження її права на володіння або користування цими землями комунальної та державної власності відсутні, тому є самовільно зайнятими земельними ділянками.
Зважаючи на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження № 896/2012-р; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, площею 0,1742 га, від 24 вересня 2012 року, укладений між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підпірні стінки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2389936368224), припинивши право власності ОСОБА_1 на цей об'єкт; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, площею 0,1742 га, а саме площею 0,1086 га державі в особі Хмельницької ОДА та площею 0,0659 га Староушицькій об'єднаній територіальній громаді в особі Староушицької селищної ради, привівши її у попередній стан шляхом знесення всіх самочинно споруджених об'єктів, зокрема підпірних стінок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2389936368224); звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, що розташовані в межах кадастрового кварталу ДЗК 6822455800:04:005 та межують із земельною ділянкою, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, межі та конфігурацію яких визначено у збірному кадастровому плані земельних ділянок, виготовленому інженером-землевпорядником ОСОБА_2 відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25 серпня 2020 року № 663-ДК/579/АП/09/01/-20, привівши їх у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об'єктів.
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою
від 16 лютого 2022 року замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дністровське басейнове управління водних ресурсів на Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 20 жовтня 2023 року (у складі судді Шевцової Л. М.) у задоволенні позову першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовив.
Суд першої інстанції керувався недоведеністю факту порушення ОСОБА_1 земельного законодавства під час використання спірної земельної ділянки природно-заповідного та водного фонду, адже відповідачка є добросовісним набувачем права користування земельною ділянкою; недоведеністю факту накладення спірної земельної ділянки, що належить на праві користування ОСОБА_1 , на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування НПП «Подільські Товтри»; недоведеністю факту умисного, усвідомленого характеру протиправних дій ОСОБА_1 із набуттям прав на споруджену нею нерухомість, оскільки збірний кадастровий план ЗАЦ «Карат» є недопустимим доказом та не може підтверджувати факт накладення земельних ділянок; недоведеністю самочинного будівництва ОСОБА_1 підпірних стінок; відсутністю підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди та рішення Староушицької селищної ради № 01 «Про затвердження детального плану частини території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту смт Стара Ушиця в межах зони 0,4 кварталів 005.006 КОАТУУ:6822455800, орієнтовною площею 30,00 га» з урахуванням принципу пропорційного втручання держави у володіння ОСОБА_1 нерухомим майном.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 14 лютого 2024 року рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,1742 га, з кадастровим номером 6822455800:04:005:0218, укладений 24 вересня 2012 року між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_1 .
Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підпірні стінки, площею 91,4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2389936368224), припинив право власності ОСОБА_1 на цей об'єкт.
Повернув земельну ділянку, площею 0,1742 га, з кадастровим номером 6822455800:04:005:0218, з яких державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації - 0,1086 га, Староушицькій територіальній громаді в особі Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області- 0,0659 га; зобов'язав ОСОБА_1 привести цю земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення всіх самочинно споруджених об'єктів, зокрема підпірних стінок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2389936368224).
Зобов'язав ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, що розташовані в межах кадастрового кварталу ДЗК 6822455800:04:005, які межують із земельною ділянкою, площею 0,0313 га, з кадастровим номером 6822455800:04:005:0218, з яких землі комунальної власності - 0,0068 га, землі державної власності - 0,0245 га, межі та конфігурацію яких визначено у збірному кадастровому плані земельних ділянок, виготовленому інженером-землевпорядником ОСОБА_2 до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25 серпня 2020 року № 663-ДК/579/АП/09/01/-20; привести у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням шляхом знесення всіх самочинно споруджених об'єктів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що матеріалами справи, зокрема інформацією Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, викопіюванням з Проєкту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки, збірним кадастровим планом земельних ділянок, підтверджується, що спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та на відстані 15-17, 31-32, 34-35, 47-49, 43-50, 61-68, 0-10 м від урізу води водосховища.
Річка Дністер є великою річкою, а відповідно до частини 2 статті 60 ЗК України прибережна смуга для зазначеної річки та водосховищ на ній встановлена в розмірі 100 метрів від урізу води та при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Колегія суддів з посиланням на висновки Верховного Суду відхилила посилання відповідачки на затверджений 06 жовтня 2023 року детальний план частин Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району в межах населеного пункту смт Стара Ушиця в межах зони 04 кварталів 005.00КОАТУУ:6822455800, орієнтовною площею 30,00 га, в якому встановлено прибережну захисну смугу: зі сторони проектування шириною 30 м, в південній частині в місцях, де збудовано берегоукріплення - смуга відведення гідротехнічних споруд, становить 5-1 м; і в межах цих смуг встановлено рекреаційне функціональне призначення території.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на спірну земельну ділянку поширюються обмеження, передбачені для прибережної захисної смуги уздовж річок, крім іншого, щодо будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. За їхньої відсутності до вказаної ділянки має бути забезпечений безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування.
Вказані вимоги водного законодавства є доступними, чіткими, а наслідки їхньої дії - передбачуваними як для органу, який надав спірну земельну ділянку в оренду, так і для ОСОБА_1 , яка знала чи повинна була знати про відповідні законодавчі обмеження, але вважала за можливе спробувати отримати таку ділянку в оренду для сінокосіння та здійснити будівництво на ній.
Отже, апеляційний суд вважав доведеним факт розташування всієї спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та її частини, площею 0,1086 га - на земельній ділянці, що передана у постійне користування НПП «Подільські Товтри» на території природно-заповідної зони фонду України і усієї земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, в охоронній зоні ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький».
Оскільки спірна земельна ділянка не могла бути передана в оренду для сінокосіння з огляду на законодавчі перешкоди, про які сторони оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 24 вересня 2012 року знали чи повинні були знати, поведінка обох сторін не була добросовісною. А тому апеляційний суд вважав, що є підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди.
Водночас відсутні підстави для задоволення позовної вимоги прокурора щодо визнання незаконним та скасування розпорядження № 896/2012-р, яке було реалізоване та вичерпало свою дію фактом укладення договору оренди землі.
Колегія суддів виснувала, що ОСОБА_1 всупереч умовам пунктів 1.1, 5.3, 9.4.3, 9.4.5 договору оренди землі від 24 вересня 2012 року і вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства України, за відсутності дозвільних документів і письмової згоди орендодавця здійснила самочинне будівництво об'єктів на земельній ділянці.
Крім того, апеляційний суд урахував, що докази законності надання та використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0313 га, з яких 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності (зокрема 0,0101 га - землі, що перебувають у постійному користуванні НПП « Подільські Товтри »), відсутні і прокурор заперечує наявність будь-яких дозвільних документів, що підтверджують право ОСОБА_1 на користування ділянкою площею 0,0313 га.
У березні 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Савченко О. В., на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявниця підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 09 вересня 2025 року передав справу № 915/268/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п'ятої статті 302 ГПК України.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема, заначено наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що, у свою чергу, свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 жовтня 2025 року прийняла до свого провадження цивільну справу № 915/268/24 (провадження № 12-49гс25) та призначила її до розгляду.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись практикою оцінки подібності правовідносин, зокрема правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладеними у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), Верховний Суд дійшов висновку про подібність правовідносин у справі, що переглядається, та у справі № 915/268/24, зокрема у частині визначення правового статусу гідротехнічної споруди.
Оскільки у справі, що переглядається, вирішується, зокрема, питання про правомірність набуття права власності відповідачки на гідротехнічну споруду (підпірні стінки), яка зведена на орендованій земельній ділянці, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 (провадження № 12-49гс25).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити провадження у справі № 676/91/22 за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, Національний природний парк «Подільські Товтри», про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути її та привести у попередній стан, скасування державної реєстрації права власності, звільнення та приведення у попередній стан самовільно зайнятих земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Савченко Оксана Володимирівна, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 (провадження № 12-49гс25).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік