Справа № 307/4913/25
Провадження № 2-а/307/108/25
23 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді - Чопик В.В., при секретарі - Рішко О.Т. ., за участю позивача ОСОБА_1 , його представника Матіко Р.І., представника відповідача Фекете Й.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що він 17.12.2025 року, йому стало відомо, що в Тячівському відділі ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перебуває виконавче провадження № АСВП 79278077 з примусового виконання виконавчого документу : постанови № 2266 від 11.06.2025 року, документ видав: ІНФОРМАЦІЯ_2 , боржник : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 . Стягувач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 , про стягнення з боржника штраф в розмірі 34000,00грн.
Постановою № 2266 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУПАП від 11.06.2025 року, зазначено, що тимчасово виконуючий обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 Година, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий був належним чином повідомлений про час та дату проведення засідання, установив, що ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього штраф у сумі17000 грн.
Як зазначено в оскаржуваній Постанові № 2266, підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення у виді штрафу, послужило те, що: будучи військовозобов?язаним, він, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов?язання та не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 3У«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10, ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та пункт 22 Постанови КМУ N?560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз.3 п.п. 10-1 п. Правил військового обліку призовника, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року.
№1487.
Дата вчинення адміністративного правопорушення: 17.07.2024 року; Дата виявлення порушення:11 червня 2025 року.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУПАП України, а відтак і підстави притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, постанова підлягає до скасування, як не законна, виходячи з наступного.
Даними застосунку «Резерв+» стверджується, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС 520182.
Постановою ВЛК від 11.06.2025 року, його визнано придатним до військової служби.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, строком до 03.02.2026 року.
Жодних викликів, повісток, повідомлень про необхідність з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував і такі йому у встановленому порядку не вручалися.
В застосунку «Резерв+» також відсутні відомості про накладення на нього штрафу чи
оголошення в розшук.
З оскаржуваної постанови вбачається, що кваліфікуючи його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП, підполковник ОСОБА_3 , як ознаку наявності складу адміністративного правопорушення вказав на те, що він не уточнив свої облікові дані, а саме, актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим допустив порушення вимог законодавства про військовий облік.
Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову № 2266, уповноваженою особою допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які вказують на її незаконність, що стверджується наступним.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 зазначеного Закону призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та їх оповіщення здійснюється відповідно з «Порядком проведення призову громадян на військову службу. під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено,
1. Громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за регіонального органу Служби безпеки військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою - третьою ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За правилами ч. 6 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася безповажнихпричинабонеповідомилапричинунеприбуттянатериторіальногоцентрукомплектуваннятасоціальноїпідтримки,Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019р. у справі N? 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає саме на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
3 огляду на матеріали справи та докази, якими обґрунтовано підстави притягнення мене до адміністративної відповідальності, вважає, що при постановленні оскаржуваної Постанови № 2266 допущено грубі порушення процедури розгляду справи. Зокрема зауважую наступне:
- в порушення вимог ч. 6 ст. 258 КУпА, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, в якому мали бути відображені всі складові правопорушення (об'єктивна сторона, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт) не складався.
- на недотримання приписів ч.1 ст.268 КУ ПАП, справа про адміністративне правопорушення Конституцією право на захист від пред'явленого обвинувачення.
розглянута у відсутності особи, яка притягується до відповідальності чим порушено гарантоване Докази про належне повідомлення про місце і час розгляду справи, відсутні.
- копія Постанови № 2266 від 11.06.2025 року, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вручена. Що стверджується відсутністю його підпису на бланку постанови та порушення вимог ст. 285 КУпАП, не конкретизовано.
- кваліфікуючі ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, не конкретизовано.
Таким чином, вважає, що резюмуючи обставини справи, вимоги чинного законодавства та сталу судову практику, вважає, що наведені порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в своїй сукупності вказують на незаконність постанови № 2266 від 11.06.2025 року.
Тому, просить постанову № 2266 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 11.06.2025 року, винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. скасувати, а провадження у даній справі закрити.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що твердження позивача про те, що він не знав про наявність постанови та не отримував її, спростовуються тим, що під час складання протоколу ОСОБА_1 відмовився його підписувати, що було засвідчено підписами двох свідків у відповідних графах. Факт перебування його 11.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 засвідчує також довідка про доставлення громадянина до ТЦК та СП від 11.06.2025 року № 10117 та факт проходження ним в той день ВЛК про, що сам позивач зазначив в своїй позовній заяві.
Також, посилаючись на вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначає, що вказані норми закону не звільняють ОСОБА_1 від виконання його обов'язку повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну своїх персональних.
Таким чином, просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 грудня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Судом встановлено, що згідно протоколу № 2266 від 11 червня 2025 року про адміністративне правопорушення, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , 11 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.1 п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, порушення вчинено в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 11 червня 2025 року.
Із постанови № 2266 від 11 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відомо, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.1 п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, порушення вчинено в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 11 червня 2025 року.
Згідно довідки № 2025-0311-2000-0667-0 від 11.06.2025 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 проведено 11 червня 2025 року медичний огляд, і він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Із витягу з системи Резерв+ відомо, що ОСОБА_1 уточнив свої дані 30 липня 2025 року.
Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно дост. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина перша ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом позивач не уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (Резерв+) у строки визначені законом.
Разом з тим, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, надавати пояснення, докази , заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою.
Суду не надано належних та допустимих доказів які б підтверджували факт належного повідомлення позивача про дату , час і місце розгляду адміністративної справи.
Твердження представника позивача про те, що позивач був присутній при складанні протоколу, де відмовився від його підпису, що було засвідчено підписами двох свідків та перебував 11.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , що засвідчує довідка про доставлення його до ТЦК та СП від 11.06.2025 року № 10117, а відтак був повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, суд вважає без підставними, оскільки ці твердження не підтверджено в судовому засіданні допитом свідків зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а сам факт перебування позивача в ТЦК та СП 11.06.2025 року не підтверджує належного його повідомлення про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.
За таких обставин суд доходить висновку, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача з порушенням вимог ст..268 КУпАП, що істотно обмежило його права на захист.
Крім цього, відповідно до ст..285 КУпАП копія постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає врученню особі, щодо якої її винесено.
Суду не надано доказів вручення або направлення копії постанови позивачу, що унеможливило своєчасне реалізування права на її оскарження.
Суд зазначає, що дотримання процесуального порядку розгляду справи є обов'язковою умовою законності притягнення особи до адміністративної відповідальності. Навіть за наявності формальних ознак правопорушення, істотні порушення процедури розгляду справи є підстави для скасування постанови.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з істотними порушенням КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 44, 69, 77, 90, 124, 126, 132, 139, 159, 171, 205, 242, 268, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву - задовольнити.
Постанову № 2266 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 11.06.2025 року, винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Година Ігорем Михайловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений 23.12.2025.
Суддя: В.В. Чопик