8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" грудня 2025 р. м. ХарківСправа №922/881/17
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши скаргу представника HL Agroholding s.r.o. на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (вх. №28419/25 від 05.12.2025) у справі
за позовом HL Agroholding s.r.o.
до Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №85"
простягнення коштів
за участю представників:
стягувача (заявника) - Спасибо В.В.
боржника - не з'явився;
державного виконавця - не з'явився.
05.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника HL Agroholding s.r.o. на адресу Господарського суду Харківської області надійшла скарга на дії державного виконавця (вх. №28419/25), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова щодо невідновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/881/17;
- зобов'язати в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова винести постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/881/17.
В обгрунтування вказаної скарги зазначено зокрема, що 29.09.2025 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 79210276 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження в зв'язку з тим, що згідно наказу Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами і доповненнями), боржник був включений до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації .
Стягувач, посилаючись на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 по справі № 335/1961/23, вважає, що орган виконавчої служби при винесенні 24.09.2025 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 79210276 припустив порушення норм ст. 8, ч.2 ст.19, ч.1, 2 ст.55, п. 9 ч.2 ст.129, ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України та ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 у справі №922/881/17 вищевказану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 23.12.2025 о 12:00 год.
16.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від державного виконавця надійшов відзив на скаргу (вх. №29435/25), в якому зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №79210276 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі №922/881/17 про стягнення з ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" на користь HL Agroholding s.r.o. 700.150,00 дол. США та 8.919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору. На підставі Наказу від 20.02.2024 №336, виданого Фондом державного майна України, боржника ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" внесено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. У зв'язку з чим державним виконавцем була винесена постанова зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації. На теперішній час до Відділу не надходило інформації та документального підтвердження щодо завершення та/або припинення приватизації боржника. А отже, підстави для відновлення виконавчого провадження №79210276 наразі відсутні.
Присутній у судовому засіданні 23.12.2025 представник стягувача підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити.
Правом на участь представників у судовому засіданні боржника та державний виконавець не скористалися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до Електронного кабінету останніх. В поданому відзиві на скаргу державний виконавець просить суд розглянути справи без участі представника відділу.
Дослідивши матеріали поданої HL Agroholding s.r.o. скарги на дії державного виконавця, а також всі інші подані сторонами документи, заслухавши пояснення присутнього представника стягувача, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 у справі №922/881/17 стягнуто з ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HL Agroholdings.r.o" 700.150,00 дол. США та 8.919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору.
11.05.2017 на примусове виконання вищевказаного рішення Господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ, який був надісланий на адресу стягувача.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 29.09.2025 було відкрито виконавче провадження №79210276 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі №922/881/17.
Наказом Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) доповнено Додаток 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду" наступною позицією, зокрема, Єдиний майновий комплекс ДП "ХЛІБНА БАЗА №85".
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 29.09.2025 було зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79210276 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
В подальшому, стягувач звернувся до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. із заявою про відновлення виконавчого провадження, в якій, посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №335/1961/23, просив останнього відновити виконавче провадження №79210276 та забезпечити стягнення з боржника ДП "ХДІБНА БАЗА №85" 700.150,00 дол. США та 8.919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору.
У відповідь на вказану заяву Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 05.12.2025 №23830 повідомив HL Agroholding s.r.o. про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження №79210276, оскільки відсутня інформації та документальне підтвердження щодо завершення та/або припинення приватизації боржника.
Вважаючи вказану відмову у відновленні виконавчого провадження незаконною та необгрунтованою, стягувач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 ГПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже можливість оскарження до суду дій або бездіяльності державних/ приватних виконавців є гарантією прав сторін виконавчого провадження.
При цьому відповідно до наведених норм закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду як кожне окреме рішення, дію чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, так і сукупність певних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які на думку скаржника порушують його права, свободи чи інтереси. Заборони на оскарження якихось рішень, дій чи бездіяльності виконавця чинне законодавство не містить.
Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Предметом розгляду скарги HL Agroholding s.r.o. є бездіяльність в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова щодо невідновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/881/17.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Наказом Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) доповнено Додаток 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду" наступною позицією, зокрема, Єдиний майновий комплекс ДП "ХЛІБНА БАЗА №85".
Зазначений вище наказ є у вільному доступі та розміщено на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Враховуючи дані обставини, 29.09.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. була винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79210276.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIIІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч. 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок та підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону № 1404-VIII.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Згідно з ч. 2 статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Частиною сьомою статті 35 Закону 1404-VIII встановлено, що у випадку, перебаченому пункту 12 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Отже положеннями Закону 1404-VIII передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Зазначена норма є чіткою, доступною та не передбачає винятків для окремих видів виконавчих документів чи категорій стягувачів.
Подібні по суті правові висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом (постанови від 11 вересня 2020 року у справі № 905/183/18, від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18, від 22 березня 2024 року у справі № 910/17385/19, від 15 травня 2024 року у справі № 906/136/23).
Тобто, включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
Як вже було зазначено вище Наказом Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) доповнено Додаток 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду" наступною позицією, зокрема, майно ДП "ХЛІБНА БАЗА №85" було включено до об'єктів приватизації державного майна.
Суд зазначає, що зміст поданої HL Agroholding s.r.o. скарги на дії державного виконавця фактично зводиться до незгоди стягувача з постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 29.09.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79210276.
Проте, доказів скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.09.2025 стягувачем до суду не надано. Навпаки, як свідчать матеріали справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2025 у справі №922/881/17 було залишено без розгляду скаргу HL Agroholding s.r.o. на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій (вх. №27092 від 20.11.2025) у зв'язку з пропуском стягувачем 10-ти денного строку на її оскарження.
Частиною сьомою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено строк, на який зупиняється вчинення виконавчих дій , а саме згідно з якою у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Таким чином, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено підстави та строки зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем в обов'язковому порядку. Зазначені норми Закону носять імперативний характер та є обов'язковими під час примусового виконання судового рішення.
Суд зазначає, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець продовжує примусове виконання рішення у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у даному випадку є, зокрема, продаж та перехід до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, тобто завершення приватизації товариства.
Як вбачається, виконавцем в листі від 05.12.2025 року, зазначено про те, що до відділу не надходило інформації та документального підтвердження щодо завершення або припинення приватизації боржника, такі докази також відсутні в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено, що відмова стягувачу в поновленні виконавчого провадження №79210276 є незаконною та необґрунтованою, як зазначає останній. А отже дії в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова щодо невідновлення виконавчого провадження є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо права на мирне володіння майном та пропорційності втручання, Верховний Суд неодноразово підкреслював (постанови від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, від 21.11.2024 у справі № 921/275/19), що зупинення виконавчих дій у разі приватизації боржника є законним обмеженням, спрямованим на забезпечення суспільного інтересу.
Стягувач не позбавлений права на виконання судового рішення, а лише обмежений у часі до завершення процедури приватизації.
Стосовно посилань стягувача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2024 по справі № 335/1961/23, суд зазначає наступне.
На відміну від цієї справи, у справі № 335/1961/23 розглядалася скарга на дії Державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням і Верховний Суд у прийнятті постанови від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 керувався, у тому числі, статтею 43 Конституції України, відповідно до якої: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Натомість у справі, яка розглядається, в межах ВП №79210276 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області № 922/881/17 відбувається стягнення на користь HL Agroholding s.r.o. заборгованості, відтак мотиви і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.
Згідно з ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, судом встановлено, що в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрієм Банніковим не було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині відмови у відновленні виконавчого провадження №79210276, оскільки матеріали справи не містять доказів завершення приватизації боржника, а тому правові підстави для задоволення скарги HL Agroholding s.r.o. на дії державного виконавця відсутні.
Керуючись статтями 232-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні скарги представника HL Agroholding s.r.o. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 24.12.2025.
Суддя Добреля Н.С.