вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/749/24 (911/2293/25)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про притягнення до солідарної відповідальності
у межах справи № 911/749/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок» (08472, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Світанок, вул. Київська, 4/1; ідентифікаційний код 35376084)
За участю осіб, зазначених у протоколі судового засідання від 11.12.2025
У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа № 911/749/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок» (далі - ТОВ «Агрофірма-Світанок», боржник), на стадії судової процедури - ліквідація боржника, яку на підставі постанови суду від 14.10.2024 здійснює арбітражний керуючий Винниченко Юрій Валентинович (свідоцтво №1658 від 24.07.2013).
16.07.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», кредитор, заявник) надійшла заява (вх. № 6579) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника, а саме, просить покласти таку відповідальність на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - відповідачі). Також просить стягнути з останніх на користь ТОВ «Агрофірма-Світанок» 1 310 241,58 грн в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредитора.
В обґрунтування зазначає, що бездіяльність керівництва ТОВ «Агрофірма-Світанок» в особі власників та/або керівників у період існування критичного фінансового стану, збитковості господарської діяльності та відсутності майнового можливості здійснити задоволення вимог кредиторів у період 2012-2024 років, є недобросовісною та не сумлінною, а також протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів. Таким чином, боржник знав та/або зобов'язаний був знати, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами. А тому, боржник у місячний строк зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, відповідачі, як керівники, власники та відповідальні компетентні особи боржника, допустили порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та мають бути притягнуті до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 19.09.2025, після отримання відповідної інформації щодо відповідачів, які є внутрішньо переміщеними особами - з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, щодо інших відповідачів - з Єдиного державного демографічного реєстру, судом, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказану заяву залишено без руху та надано заявнику час для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.09.2025, після усунення ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» недоліків своєї заяви, останню, зокрема: прийнято до розгляду у межах справи № 911/749/24 про банкрутство ТОВ «Агрофірма-Світанок»; відкрито провадження у справі № 911/749/24 (911/2293/25); постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; встановлено відповідачам строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, поданого із урахуванням ст. 165 ГПК України та у порядку ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у даній справі; призначено судове засідання на 13.11.2025.
Водночас, у період із 11.11.2025 по 17.11.2025 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, у зв'язку із чим судове засідання, призначене на 13.11.2025 не відбулося, а тому, ухвалою суду від 18.11.2025 розгляд заяви призначений на 11.12.2025.
Так, ОСОБА_2 скористався правом, передбаченим ст. 165 ГПК України та у встановлений строк засобами поштового зв'язку направив до суду відзив (вх. № 6719/25 від 03.11.2025), в якому заперечував щодо поданої ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заяви. Зазначив, зокрема, що: інші кредитори, перед якими у боржника існує заборгованість - відсутні; не вказано, коли саме у ТОВ «Агрофірма-Світанок» виник обов'язок звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не надано доказів того, що неподання боржником відповідної заяви якимось чином змінило чи погіршило його розрахункові можливості; не надані докази наявності підстав для притягнення ОСОБА_2 , який до 2016 року був співзасновником боржника до солідарної відповідальності.
Інших пояснень/заперечень від учасників справи до суду не надійшло.
У судове засідання представниця заявника не з'явилася, проте подала через електронний кабінет в системі «Електронний суд» заяву про проведення засідання без її участі (вх. № 17389/25 від 10.12.2025), яку суд, на підставі ст. 42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.
Інші учасники справи (крім представниці ОСОБА_2 ) також не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання інформувалися своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст. 242 ГПК України (довідка про доставку електронного листа від 19.11.2025, список згрупованих відправлень від 19.11.2025, поштові повернення та роздруківки (трекінги) з сайту АТ «Укрпошта»). Водночас, явка вказаних осіб обов'язковою судом не визнавалася, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе розглянути заяву без участі останніх.
Представниця ОСОБА_2 під час судового засідання заперечила щодо задоволення заяви кредитора з підстав, викладених у відзиві.
Так, розглянувши заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених КУзПБ.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Отже підставами покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є порушення ними визначеного абз. 1 ч. 6 цієї статті обов'язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
Для покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:
порушення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст.34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
У свою чергу, загроза неплатоспроможності у розумінні абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ має місце у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Іншого визначення цього поняття норми КУзПБ не містять. Відтак, наявність у справі про банкрутство єдиного кредитора унеможливлює встановлення обставин (юридичного факту) загрози неплатоспроможності боржника (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 910/22067/21).
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 15.07.2024 у цій справі, у боржника наявний лише один кредитор - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», а відтак неможливо встановити обставини загрози неплатоспроможності боржника, оскільки у цьому випадку немає множинності кредиторів, та, як наслідок, і загрози неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, в разі задоволення вимог єдиного кредитора.
Щодо посилання заявника про наявність у боржника інших кредиторів, зокрема: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГА» за рішенням суду від 14.06.2012 у справі №9/039-12; Товариства з обмеженою відповідальністю «TVT» за рішенням суду від 04.02.2013 у справі №17/140-12 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011 у справі №27/3-11, то суд зазначає наступне.
Так, порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, ст.ст. 45- 47 КУзПБ.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
До заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника (абз. 10 ч. 3 ст. 45 КУзПБ).
Так, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до норм КУзПБ, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Таким чином, набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від від 17.04.2024 у справі № 903/51/20 та від 13.11.2025 у справі № 914/597/23.
Оскільки перелічені заявником юридичні особи свого обов'язку, визначеного абз.1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ не виконали, з відповідними заявами про визнання їх грошових вимог до суду не звернулися, то твердження ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» що такі особи вважаються кредиторами боржника - є помилковим.
За таких обставин, вважати, що у кредитора наявні усі зазначені умови для притягнення відповідних осіб до солідарної відповідальності у суду підстав немає.
Керуючись ст.ст.2, 7, 9, 34 КУзПБ, ст.ст. 12, 42, 234-235 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» від 16.07.2025 (вх. № 6579/25 від 16.07.2025) про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набрала законної сили 11.12.2025 та згідно з ст.255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 24.12.2025.