ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2025Справа № 910/10719/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЦЕНТР КВІТКА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА-ПРОЕКТ»
про стягнення 191 216,79 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА-ПРОЕКТ» (далі - відповідач) про стягнення 191 216,79 грн, з яких сума основного боргу - 177 687, 72 грн, 3% річних - 1 100,54 грн, пеня - 11 372, 34 грн, інфляційні втрати - 1 056,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 21.08.2024 № ПК-000007827 в частині здійснення розрахунку за отриманий товар у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10719/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.
Позивач, його представник та відповідач повідомлені про відкриття провадження шляхом доставки копії ухвали до електронних кабінетів 02.09.2025 після 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважаються повідомленими про відкриття провадження у справі 03.09.2025.
Крім того, ухвала суду від 01.09.2025 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
08.09.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказано, що після звернення до суду з даним позовом (27.08.2025) відповідачем сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 177 687,70 грн. Таким чином, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 0,02 грн, 1 173,47 грн 3% річних, 12 126,90 грн пені, 1 056,19 грн інфляційних.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відповідно розгляд справи здійснювати з урахуванням зави позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (надалі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОСТА-ПРОЕКТ» (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № ПК-000007827 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах даного Договору поставити продукцію (далі - Товар), визначену даним Договором та додатками до нього, а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах даного Договору прийняти і оплатити таку продукцію.
Згідно з п. 1.2. Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін у Замовленні, видатковій накладній, рахунку на оплату.
Як погоджено п. 2.1. Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця. Партією товару є Товар, поставлений по одній видатковій накладній.
Відповідно до п. 5.3. Договору у разі підписання представником Покупця видаткової накладної вважається, що Товар прийнятий Покупцем і у нього немає претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості, крім виявлення Покупцем прихованих недоліків Товару. У цьому випадку Сторони складають Акт з переліком таких недоліків. Акт складений і підписаний без участі представника Постачальника є недійсним, якщо Сторонами не встановлено інше. Питання повернення, заміни неякісного, некомплектного Товару вирішується відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 6.3 Договору загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору.
Покупець здійснює 100% оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в термін, що не перевищує 0 (нуль) календарних днів від дати поставки товару на підставі рахунків на оплату, видаткових накладних постачальника (п. 6.4 договору).
Вказаний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного розрахунку (п. 12.1 договору).
Відповідно до п. 12.2 Договору останній підлягає пролонгації на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 (один) місяць до дати закінчення дії цього договору жодна з сторін не заявить про намір його розірвати.
Крім того, 21.01.2024 сторонами укладено додаткову угоду, якою погоджено, що обмін документами здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», зокрема, погоджено використання документів з використанням електронних цифрових підписів учасників справи.
Як встановив суд під час розгляду даної справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, а саме: відповідно до видаткової накладної № 32650 від 21.08.2024 на загальну суму 39 895,52 грн; відповідно до видаткової накладної № ПКРК-020346 від 20.05.2025 на загальну суму 6 912,00 грн; відповідно до видаткової накладної № ПКРК-023122 від 05.06.2025 на загальну суму 46 657,05 грн; відповідно до видаткової накладної № ПКРК-023739 від 11.06.2025 на загальну суму 121 960,31 грн; відповідно до видаткової накладної № ПКРК-024272 від 13.06.2025 на загальну суму 1 269,88 грн; відповідно до видаткової накладної № ПКРК-025567 від 23.06.2025 на загальну суму 888,46 грн.
Позивач у позові вказував, що враховуючи умови договору, відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар у строк отримання товару за видатковими накладними. Проте, відповідач за видатковою накладною № 32650 від 21.08.2024 замість 39 895,52 грн сплатив 39 895,50 грн, що також підтверджується платіжною інструкцією № 3298 від 26.08.2024. Таким чином, заборгованість за видатковою накладною № 32650 від 21.08.2025 складає 0,02 грн. Крім того, станом на 24.06.2025 загальна заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений по вищевказаних видатковим накладним, становила 177 687,72 грн.
При цьому, в заяві про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що після подання позову відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 177 687,70 грн. Вказане підтверджується платіжними інструкціями № 5494 від 29.08.2025 на суму 170 775,70 грн та № 5495 від 29.08.2025 на суму 6 912,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу - 0,02 грн, 3% річних - 1 173, 47 грн, пені - 12 126, 90 грн, інфляційних втрат - 1 056,19 грн.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (2 422,40 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу).
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 вказаної норми якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів оплати товару на суму 0,02 грн, у зв'язку з чим суд вважає вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у заявленому до стягнення розмірі основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 173,47 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 056,19 грн, пені в розмірі 12 126,90 грн.
Стосовно вказаних вимог суд вказує про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує, що останні є арифметично вірними та виконані відповідно до законодавства, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 173,47 грн та інфляційних втрат в розмірі 1056,19 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 12 126,90 грн пені суд вказує про наступне.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися,зокрема, неустойкою.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати Товару відповідно до п.6.4 цього Договору Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вказує, що останній є арифметично вірним та виконаним відповідно до законодавства та умов договору, а тому вимога про стягнення з відповідача 12 126,90 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, відповідач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат надано: договір № 1-22/09/22 від 22.09.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та Адвокатським об'єднанням «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ», додаткову угоду від 21.08.2025; рахунок № 1-11-22/09/22 від 21.08.2025. Крім того, до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем долучені детальний опис робіт, а також акт приймання-передачі від 04.09.2025. Також позивачем надані платіжні доручення про перерахування коштів зі сплати правничої допомоги.
Стосовно покладання на відповідача витрат позивача на правничу допомогу суд вказує про наступне.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Дослідивши надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, суд вказує про наступне.
22.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (позивач/клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» (об'єднання) укладено Договір №1-22/09/22 про надання правової допомоги.
Відповідно до умов Договору № 1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022 та Додаткової угоди № 11 від 21.08.2025 до Договору № 1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022 в ході представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» у справі в суді першої інстанції буде надана така правова допомога: надання усної консультації з вивченням матеріалів справи, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка позову, відповіді на відзив, участь у разі необхідності в судових засіданнях.
Згідно з Додатковою угодою №11 до Договору № 1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022 вищенаведена правова допомога в суді першої інстанції становить суму у розмірі 15 000,00 гривень.
Вказана сума сплачується в наступні строки: 15 000,00 грн - не пізніше 5 (п'яти) банківських днів, з дня підписання Додаткової угоди, як оплата за надання усної консультації з вивченням матеріалів справи, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка позову, відповіді на відзив, участь у разі необхідності в судових засіданнях (п. 2.1 додаткової угоди).
21.08.2025 об'єднання виставило рахунок № 1-11-22/09/22 на суму 15 000,00 грн, який був оплачений позивачем 25.08.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 12348 від 25.08.2025.
Крім того, 04.09.2025 між позивачем та об'єднанням підписано акт приймання-передачі адвокатських послуг на суму 15 000,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів у вищевказаній постанові вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Відповідачем під час розгляду даної справи не подано заперечень неспівмірності витрат позивача, при цьому, судом також не встановлено можливості обмеження розміру витрат позивача на правничу допомогу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА-ПРОЕКТ» (03115, м. Київ, вул. Глазового Павла, буд. 1, код 34980441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (79011, м. Львів, вул. Тютюнників, буд. 25, кв. 2, код 32327296) суму основного боргу в розмірі 0,02 грн (нуль грн 02 коп.), 3% річних у розмірі 1 173,47 грн (одна тисяча сто сімдесят три грн 47 коп.), інфляційні в розмірі 1 056,19 грн (одна тисяча п'ятдесят шість грн 19 коп.), пеню в розмірі 12 126,90 грн (дванадцять тисяч сто двадцять шість грн 90 коп.), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.), витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч грн 00 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 24.12.2025.
Суддя О.Г. Удалова