ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"11" грудня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/1076/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати», с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Артма-Трейд», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 828 875,96 грн заборгованості за поставлений товар,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Позивача -
Відповідача -
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати», с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Артма-Трейд», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 828 875,96 грн заборгованості за поставлений товар.
Товариством з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати», с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Артма-Трейд», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 828 875,96 грн заборгованості за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2025 відкрито провадження у справі №907/1076/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.11.2025. Явку уповноважених представників сторін, в тому числі позивача у підготовче засідання визнано судом обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалою суду від 18.11.2025 судом в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін спору, що підготовче засідання у даній справі призначено на 11.12.2025.
Поданим через канцелярію суду клопотанням б/н 18.11.2025 (вх. №02.3.1-02/10044/25 від 18.11.2025) представник позивача просить закрити провадження в даній справі у частині позовних вимог на суму 399 000 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки означена сума заборгованості погашена шляхом укладення між сторонами спору Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 07.11.2025. Представниця відповідача дане клопотання підтримала, про що свідчить відмітка останньої на вищенаведеному клопотанні про закриття провадження у справі, скріплена її особистим підписом.
Поряд з тим, поданим через канцелярію суду клопотанням б/н від 03.12.2025 (вх. №02.3.1-02/10655/25 від 04.12.2025) представник позивача просить закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення суми 28 000 грн заборгованості, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після пред'явлення позову до суду відповідачем у добровільному порядку погашено вказану суму спірної заборгованості, стягнення якої є предметом позову в даній справі.
Крім того, представник позивача через канцелярію суду подав заяву б/н, б/д (вх. № 02.3.1-02/10654/25 від 04.12.2025), якою просить суд повернути стороні позивача судовий збір у сумі 6216,57 грн у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.
Розглянувши клопотання представника позивача про закриття провадження у справі у частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту долученої до матеріалів справи Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 07.11.2025 (надалі - Угода), укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати» (стороною 1, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Артма-Трейд» (стороною 2, відповідачем у справі), сторона 1 і сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України і статті 203 Господарського кодексу України дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають із зазначених нижче договорів, у яких сторона 1 і сторона 2 є сторонами (п. 1. Угоди).
За змістом п. 1.1. Угоди, сторона 1 має заборгованість перед стороною 2 у розмірі 399 000 грн (у т.ч. ПДВ - 66 500 грн), що виникала із зобов'язання з оплати автомашини Фольксваген Крафтер, отриманої за видатковою накладною від 17.10.2025 №ЛНА-000005 згідно із Договором купівлі-продажу 2141/2025/56 від 17.10.2025. Сторона 2 має заборгованість перед стороною 1 у розмірі 828 875,95 грн (у т.ч. ПДВ - 138 145,99 грн), що виникла із зобов'язання з оплати за поставлений товар, на підставі видаткових накладних №82 від 02.09.2024, №148 від 04.09.2024, №796 від 05.09.2024, №797 від 06.09.2024, №434 від 12.09.2024, №893 від 26.09.2024, №956 від 30.09.2024, №255 від 08.10.2024, №341 від 11.10.2024, №562 від 18.10.2024, №625 від 22.10.2024 та №776 від 28.11.2024, згідно із Договором поставки №136-21 від 12.11.2021 року. Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, cторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, вказаними в п. 1 цієї Угоди, у сумі 399 000 грн.
Відповідно до п. 2. Угоди, сторонами передбачено, що вимоги, зазначені в п. 1.1 Угоди, з моменту набрання нею чинності, вважаються зарахованими, а зобов'язання сторін у розмірі 399 000 грн за зазначеними договорами припиняються.
Згідно п. 3 Угоди, підписання цієї Угоди сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної на суму 399 000 грн.
Усі правовідносини, що виникають із цієї Угоди або пов'язані з нею, у тому числі пов'язані із чинністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цієї Угоди, тлумаченням її умов, визначенням наслідків нечинності або порушенням цієї Угоди, регулюються цією Угодою і відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності і справедливості (п. 4. Угоди).
Пунктом 6 Угоди визначено, що ця Угода набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін.
На підставі п. 7 Угоди, з моменту підписання цієї Угоди зобов'язання сторони 1, зазначене в п. 1 цього договору, є припиненим у сумі 399 000 грн, отже, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за Договором купівлі-продажу 2141/2025/56 від 17.10.2025 року немає; зобов'язання сторони 2, зазначене в п. 1 цього Договору, є припиненим у сумі 399 000 грн, отже, залишок суми заборгованості сторони 2 перед стороною 1 за Договором поставки №136-21 від 12.11.2021 року складає 401 875,95 грн.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Проаналізувавши Угоду сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 07.11.2025 через призму вищенаведених приписів чинного законодавства, суд виснує, що остання за своєю правовою природою є двостороннім правочином, спрямованим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.
При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами (правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 01.06.2022 у справі №910/21566/17, від 24.04.2024 у справі №922/3850/23, від 16.01.2025 у справі №910/1911/24, від 22.01.2025 у справі №914/1260/24, від 24.04.2025 у справі №922/1782/24, від 01.05.2025 у справі №922/2020/24 та ін.).
Таким чином, із системного аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що вчинення двостороннього правочину в порядку статті 601 Цивільного кодексу України вимагає наявності двох зобов'язань, існування яких має бути підтверджено належним чином для здійснення відповідного зарахування.
Зміст положень статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому, правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань.
Водночас умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 Господарського кодексу України та статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами, що вже є усталеною судовою практикою та підтверджується численними постановами Верховного Суду, в тому числі, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 28.09.2023 у справі №910/19206/21, від 05.02.2025 у справі №910/19953/23, від 24.04.2025 у справі №922/1782/24, від 01.05.2025 у справі №922/2020/24, постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.
Згідно зі ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
З огляду на викладене, зобов'язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
Аналогічні висновки є усталеними та викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 24.04.2025 у справі №922/1782/24, від 01.05.2025 у справі №922/2020/24 та ін.
У постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив раніше викладені висновки щодо безспірності вимог, які зараховуються, та зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (п. 47).
В даному випадку, станом на час відкриття провадження у справі предмет спору (наявність у відповідача заборгованості перед позивачем) існував, проте у процесі розгляду справи відповідні грошові зобов'язання у розмірі 399 000 грн ТОВ “Артма-Трейд», припинилися у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно із Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 07.11.2025. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність між сторонами предмета судового спору в частині стягнення 399 000 грн заборгованості за поставлений товар.
Водночас виходячи зі змісту поданого представником позивача клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 28 000 грн заборгованості за поставлений товар, а також долучених до матеріалів справи документів, які свідчать про добровільне погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 28 000 грн після пред'явлення позову до суду, суд доходить висновку про відсутність предмета спору в даній справі в частині стягнення означеної суми.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування у процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.
З врахуванням вищенаведених обставин, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 427 000 грн, в тому числі 399 000 грн щодо якої сторонами укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 07.11.2025 та 28 000 грн добровільно погашених відповідачем після пред'явлення позову до суду, суд доходить висновку про відсутність предмета спору в даній справі в частині стягнення 427 000 грн заборгованості за поставлений товар та закриття у цій частині провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України).
За змістом приписів ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» (зі змінами до нього), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку з наведеним, враховуючи заяву представника позивача про повернення суми 6216,57 грн судового збору за подання позовної заяви в даній справі в частині позовних вимог, провадження щодо яких закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору, сума 6216,57 грн судового збору від загальної суми судового збору 12 433,14 грн, сплаченого згідно із платіжною інструкцією №9115 від 19.09.2025, підлягає поверненню платнику - Товариству з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати» відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. 7 Закону України “Про судовий збір», п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю “Артма-Трейд», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області суми 427 000 грн заборгованості за поставлений товар закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
2. Судовий збір у розмірі 6216,57 грн (Шість тисяч двісті шістнадцять гривень 57 коп.) від суми 12 433,14 грн судового збору, сплаченого згідно із платіжною інструкцією №9115 від 19.09.2025, повернути із Державного бюджету України платнику - Товариству з обмеженою відповідальністю “А.В.М.-Карпати», с. Нижнє Солотвино, будинок 55А, Ужгородський район, Закарпатська область, 89442 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41153752).
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 22.12.2025 по 23.12.2025 включно повна ухвала складена та підписана 24.12.2025.
Суддя Л.І. Пригара