16.12.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2204/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24
за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" (51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, вулиця Шевченко, будинок 85, ідентифікаційний код 37513475)
про визнання банкрутом, -
21.10.2021 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" у розмірі 874 436,08 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24:
- визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" частково у розмірі 4 844,80 грн - перша черга реєстру вимог кредиторів; 10 560,00 грн (вимоги з єдиного внеску) - друга черга реєстру вимог кредиторів; 56 991,42 грн (вимоги щодо сплати податків) - третя черга реєстру вимог кредиторів; 426 132,22 грн (неустойка) - шоста черга реєстру вимог кредиторів;
- в решті грошових вимог відмовлено.
Не погодившись з цією ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 по справі № 904/2204/24 в частині відхилених вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким грошові вимоги контролюючого органу визнати в повному обсягу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що грошові вимоги контролюючого органу до боржника виникли на підставі податкових декларацій, тобто такі грошові зобов'язання визначені платником податків самостійно. При цьому, попри наявність у боржника права на уточнення податкової звітності, останнім не здійснено заходів відносно реалізації такого права, отже, посилання на відсутність самостійно визначених зобов'язань з боку арбітражного керуючого апелянт вважає такими, що порушують норми податкового законодавства. Наведене, на переконання апелянта, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.12.2025 р.
Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому ліквідатор просить залишити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор зазначає, що визнання у повному обсягу заявлених податковим органом до банкрута вимог з Єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % призведе до їх задвоєння, оскільки податкові зобов'язання за одними і тими ж земельними ділянками за 3-й і 4-й квартали 2024 року вже були сплачені їх новим орендарем - ТОВ "Актив-РЗ", як зареєстрованим і фактичним користувачем, та повторного стягнення з попереднього орендаря - ТОВ "Агріколь-Самара". При цьому повторне стягнення податкового зобов'язання з попереднього орендаря земельних ділянок - ТОВ "Агріколь-Самара", призведе до порушення прав інших кредиторів у справі про банкрутство.
Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Ліквідатор боржника у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області безпідставною.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 відкрито провадження у справі № 904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 06.12.2024. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" призначено арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича.
На веб-сайті Верховного Суду 24.06.2024 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
08.10.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара".
05.12.2024 постановою Господарського суду Дніпропетровської області припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара", припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2025, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" призначено арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича.
05.12.2024 на веб-сайті Верховного Суду оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" банкрутом.
05.03.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про визнання грошових вимог, в якій просило суд визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 874 436,08 грн та судовий збір 4 844,80 грн.
Розглянувши зазначену заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове визнання цих вимог: у розмірі 4 844,80 грн - перша черга реєстру вимог кредиторів; 10 560,00 грн (вимоги з єдиного внеску) - друга черга реєстру вимог кредиторів; 56 991,42 грн (вимоги щодо сплати податків) - третя черга реєстру вимог кредиторів; 426 132,22 грн (неустойка) - шоста черга реєстру вимог кредиторів; в решті грошових вимог відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог.
Із заяви про грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вбачається, що кредитор обґрунтовує свої вимоги, тим, що на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «Агріколь-Самара» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 874 436,08 грн (основний платіж 448 303,86 грн, штрафна санкція 20 376,74 грн, пеня 405 755,48 грн) а саме:
1. Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 159 046,73 грн (пеня).
2. Податковий борг по єдиному податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (ВЕРБКІВСЬКА ТГ) виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 194 923,17 грн (основний платіж 107 814,65 грн, пеня - 87 108,52 грн).
3. Податковий борг по єдиному податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (ЮРІЇВСЬКА ТГ) виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 509 906,18 грн (основний платіж 329 929,21 грн, штрафна санкція 20 376,74 грн пеня 159 600,23 грн).
4. Борг по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 10 560,00 грн (основний платіж).
Отже, заявник просив господарський суд визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 874 436,08 грн та судовий збір 4 844,80 грн.
Згідно із п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Агріколь-Самара" станом на 04.02.2025 пеня нарахована у відповідності до ст. 129 ПК України до 19.06.2024 на суму 159 046,73 грн, що є обґрунтованими вимогами, які підлягають визнанню господарським судом.
Також судом першої інстанції встановлено, що борг по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 10 560,00 грн підтверджуються податковою декларацією № 9204175639 від 22.07.2024 на суму 5 780,00 грн та податковою декларацією № 9337315198 від 09.11.2024 на суму 5 780,00 грн є обґрунтованими вимогами, які підлягають визнанню господарським судом.
Судова колегія зауважує, що визнання судом першої інстанції зазначених сум кредиторських вимог не є предметом апеляційного оскарження, а тому в силу приписів статті 269 ГПК України ухвала Господарського суду Дніпропетровської області в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Щодо кредиторських вимог по єдиному податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, місцевим господарським судом встановлено наступне.
20.02.2024 ТОВ «Агріколь-Самара» в особі директора ОСОБА_1 подало до податкового органу Податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, де в розрахунковій частині самостійно визначило податкові зобов'язання по зареєстрованих за боржником в т.ч. на праві оренди земельних ділянках у загальній кількості 139 шт.
У зв'язку з невиконанням ТОВ "Агріколь-Самара" умов мирової угоди, підписаної 22.02.2022 Душкою М.М. і затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі № 904/9875/21, Приватним виконавцем Селезньовим М.О. 25.09.2023 було відкрито виконавче провадження № 72877257 по примусовому стягненню заборгованості з ТОВ "Агріколь-Самара".
Право оренди земельних ділянок, зареєстроване за ТОВ "Агріколь-Самара" станом на 20.02.2024 і внесене до податкових декларацій Боржника, у ВП № 72877257 було предметом продажу на електронних аукціонах (торгах) в ЕТС «Прозорро.Продажі».
Акти про проведені електронні торги (аукціони) з продажу права оренди земельних ділянок направлялися ініціативним кредитором ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» до Господарського суду Дніпропетровської області і наявні в матеріалах справи № 904/2204/24. Згідно з цими актами право оренди земельних ділянок с/г призначення придбало Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-РЗ" (код ЄДРПОУ 36962597; 52012, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Партизанське, вул. Заводська, 18А).
За результатами проведених у виконавчому провадженні № 72877257 аукціонів ТОВ "Агріколь-Самара" до відкриття провадження у справі про банкрутство № 904/2204/24 втратило право оренди 133 (ста тридцяти трьох) земельних ділянок, вказаних у Податкових деклараціях платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2024.
Відповідно до інформаційної довідки № 386166233 від 09.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником було зареєстровано право на 6 (шість) земельних ділянок (1 у власності + 5 в оренді), а не 139 (сто тридцять дев'ять) як у податкових деклараціях ТОВ «Агріколь-Самара» від 20.02.2024:
№ 1 Кадастровий номер 1225955100:04:002:0253, Тер.громада Юр'ївська, площа 8,7937 га,
№ 2 Кадастровий номер 1223584000:01:002:1084, Тер.громада Вербківська, площа 5,1474 га,
№ 3 Кадастровий номер 1225955100:04:001:0360, Тер.громада Юр'ївська, площа 10,455 га,
№ 4 Кадастровий номер 1223584000:01:002:1058, Тер.громада Вербківська, площа 5,2241 га,
№ 5 Кадастровий номер 1223584000:01:002:0725, Тер.громада Вербківська, площа 6,0064 га,
№ 6 Кадастровий номер 1223584000:01:001:1088, Тер.громада Вербківська, площа 0,8714 га.
Як зазначено ліквідатором, податкові зобов'язання по інших земельних ділянках, які були раніше зареєстровані за боржником, за 3-й і 4-й квартали 2024 року декларувалися і сплачувалися їх новим орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-РЗ" (код ЄДРПОУ 36962597; 52012, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Партизанське, вул. Заводська, 18А).
У поясненнях ТОВ "АКТИВ-РЗ", поданих до Господарського суду Дніпропетровської області 19.06.2025, також зазначено, що за результатом аукціонів, проведених у виконавчому провадженні № 72877257 право оренди земельних ділянок було придбано ТОВ "АКТИВ-РЗ", відповідні податки за земельними ділянками були сплачені ТОВ "АКТИВ-РЗ" як новим орендарем, тому грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Агріколь-Самара" з єдиного податку на с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 %, по Вербківській ТГ та по Юр'ївській ТГ за 3-й та 4-й квартал не підлягають задоволенню.
Розглядаючи грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, місцевий господарський суд дійшов висновку, що визнання у повному обсязі заявлених податковим органом до банкрута вимог з Єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, призведе до їх задвоєння, оскільки податкові зобов'язання за одними і тими ж земельними ділянками за 3-й і 4-й квартали 2024 року вже були сплачені їх новим орендарем - ТОВ «Актив-РЗ», як зареєстрованим і фактичним користувачем, та повторного стягнення з попереднього орендаря ТОВ «Агріколь-Самара».
Обґрунтовуючи свою незгоду із зазначеним висновком суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області посилається на самостійне визначення платником податків (боржником) заявленого грошового зобов'язання.
Оцінюючи повноту і всебічність розгляду цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з положень статей 45, 47 КУзПБ, якими визначено порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, та визначено порядок проведення попереднього засідання у справі про банкрутство, у сукупності з положеннями процесуального закону, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 року у справі № 904/1693/19 зазначила про те, що податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).
Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що питання необхідного обсягу правового аналізу грошових вимог кредитора та достатності доказів на їх підтвердження має вирішуватися господарським судом з урахуванням сукупності обставин конкретної справи, зокрема правової природи зобов'язання, юридичних фактів з якими пов'язується його дійсність та обґрунтованість, позиції боржника та розпорядника його майна, наявності та обґрунтованості заперечень інших кредиторів.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Отже, враховуючи встановлення судом першої інстанції фактів переходу права оренди земельних ділянок від боржника до нового орендаря - ТОВ «Актив-РЗ», та сплати цим новим орендарем податкових зобов'язань за цими земельними ділянками за 3-й і 4-й квартали 2024 року, тобто за одними і тими ж земельними ділянками і за той самий період, які є підставою для грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника у цій справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що визнання у повному обсязі заявлених податковим органом до банкрута вимог з Єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, призведе до їх задвоєння та повторного стягнення з попереднього орендаря ТОВ «Агріколь-Самара».
Водночас, колегія суддів наголошує, що факт самостійного визначення платником податків (боржником) заявленого грошового зобов'язання в цьому випадку не має вирішального значення, адже при розгляді заявлених кредиторських вимог суд має надавати їм оцінку з урахуванням сукупності обставин конкретної справи та незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
За таких обставин, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове визнання кредиторських вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара", а саме: у розмірі 4 844,80 грн - перша черга реєстру вимог кредиторів; 10 560,00 грн (вимоги з єдиного внеску) - друга черга реєстру вимог кредиторів; 56 991,42 грн (вимоги щодо сплати податків) - третя черга реєстру вимог кредиторів; 426 132,22 грн (неустойка) - шоста черга реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 267,20 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 р. у справі № 904/2204/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 24.12.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд