СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7999/25
ун. № 759/30126/25
13 грудня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні №12025100080003572 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва 13.12.2025 року звернувся слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні №12025100080003572 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080003572 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення нию кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який в подальшому продовжений.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2025 в період часу з 12 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1 , звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_5 , у невстановленому місці, час та обставинах, зустрівся з ОСОБА_7 , з якими вирішили вчинити крадіжку чужого майна, з помешкання громадян, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна громадян, 11.12.2025, в період часу 12 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 , та прослідували до підї'зду № 2, в будинку АДРЕСА_2 , де звернули увагу на квартиру АДРЕСА_3 , яка знаходиться на другому поверсі даного будинку, в якій проживає ОСОБА_8 та до якої вирішили незаконно проникнути з метою викрадення чужого майна та особистого збагачення.
В подальшому, в період часу з 12 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., 11.12.2025, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , переконавшись, що в даній квартирі мешканці відсутні та за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , розподіливши між собою обов'язки та за допомогою заздалегідь заготовленого невстановленого досудовим розслідуванням предмету, шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проникли до вказаного помешкання.
Перебуваючи у вказаній квартирі ОСОБА_5 , переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи узгоджено із ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрали майно з квартири АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_8 , а саме: чоловічі парфуми, в кількості 4 шт., загальною вартістю 2000 гривень; золота обручка, вартістю 10000 гривень; золота каблучка, 583 проби, вартістю 20000 гривень; золотий ланцюжок, 583 проби, вартістю 20000 гривень; золотий хрестик із зображенням «Ісуса», вартістю 10000 гривень; золотий хрестик з гравіюванням «Хреста», вартістю 7000 гривень; золотий хрестик без гравіювання, вартістю 4000 гривень; золотий хрестик без гравіюванням, вартістю 7000 гривень; золотий браслет на руку (сплетений у формі сердець), вартістю 16000 гривень; срібна каблучка із вставками із білих каменів, 925 проби, вартістю 250 гривень; золотий злиток з гравіюванням, 999 проби, вагою 10 г, вартістю 65000 гривень; золотий злиток з гравіюванням, 999 проби, в кількості 2 шт., вагою по 5 г, вартістю 30000 гривень за 1 шт., загальною вартістю 60000 гривень; золота монета номіналом 5 рублів, 1898 року випуску, 900 проби, вартістю 22000 гривень; тример марки «VGR», вартістю 600 гривень; грошові кошти у сумі 2000 ОСОБА_9 , що у національній валюті станом на 11.12.2025, відповідно до офіційного курсу НБУ, складає 1985 гривень; банківська карта банку «Монобанк», номер карти НОМЕР_1 ; феш-накопичувач, чорного кольору, вартістю 200 гривень, а всього майна, яке належить ОСОБА_8 на загальну суму 246 035 гривень.
Заволодівши чужим майном, яке належить ОСОБА_8 - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 із викраденим майном з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці),
за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Хороль, Хорольського району, Приморського краю РФ, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, інвалід III групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимий.
12.12.2025 у кримінальному провадженні старшим слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві за погодженням з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке останній повідомлено в порядку діючого КПК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2025; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 11.12.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 11.12.2025, під час якого у ОСОБА_5 було вилучене викрадене ним майно; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину вчиненого в умовах воєнного стану та який, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, і за який, згідно санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Той факт, що ОСОБА_5 не має постійного місця проживання у місті Києві зумовлює можливість його переховування від органів досудового розслідування, та тяжкість покарання обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу.Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення. Так, останній на даний час не має офіційного місця працевлаштування та джерел заробітку, зумовлює той факт, що підозрюваний може повторно вчиняти корисливі кримінальні правопорушення.
Отже, враховуючи перелічені ризики та те, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності останнього, наддадуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати загалом на розслідування кримінального провадження, або перешкоджати цьому іншим шляхом, вважаю, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище у цьому клопотанні.
Також, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному заставу у розмірі, що не перевищує 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2025; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 11.12.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 11.12.2025, під час якого у ОСОБА_5 було вилучене викрадене ним майно; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні №12025100080003572 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08.02.2026 року включно, з можливістю внесення застави.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві, після внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.
У разі звільнення з-під варти, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Доручити керівництву філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув'язнення за місцем утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
Ухвала слідчого судді діє до 08.02.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1