Справа № 539/3899/25
Провадження № 2/539/1727/2025
23 грудня 2025 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 539/3877/25 передано для розгляду судді Пилипчуку М. М.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 18 серпня 2024 року була направлена рекомендованим листом позивачу за адресою, вказаною ним у позовній заяві.
Згідно з частиною першою статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК Україна) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Норми процесуального права покладають на особу, яка подає позовну заяву, обов'язок вказати достовірну та коректну адресу місця проживання чи перебування.
Вказавши відповідну адресу у позовній заяві як адресу свого місця проживання позивач мав передбачати, що саме на цю адресу суд надсилатиме всі процесуальні документи для нього. Однак відповідну кореспонденцію з суду він не отримав.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (частина перша статті 131 ЦПК).
Станом на 23 грудня 2025 року ухвала Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без руху не виконана.
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відомостей про наявність у позивача зареєстрованого електронного кабінету з матеріалів справи не встановлено, у зв'язку із чим ухвалу про залишення позовної заяви без руху направлено на зазначену у позові поштову адресу.
Конверт з ухвалою про залишення позовної заяви без руху, що надсилався на адресу місця проживання позивача, повернувся до суду не врученим з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», про що також свідчить інформація із сервісу «Трекінг» за відповідним номером поштового відправлення.
Крім того, на виконання статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 18 серпня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Станом на 23 грудня 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції, у разі направлення позивачем на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху документів засобами поштового зв'язку - недоліки не усунув, ухвалу суду не виконав.
Вказані недоліки позовної заяви є такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Дотримання вимог процесуального законодавства при пред'явленні позовної заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
В кожному випадку позивач при зверненні до суду з позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Відповідно до вимог частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
В зв'язку з тим, що станом на 23 грудня 2025 року позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18 серпня 2025 року не усунуто, суд дійшов висновку, що заяву необхідно вважати неподаною та повернути.
Водночас, суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 185, 258-260, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу вважати не поданою та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з урахуванням викладеного в цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому частиною другою статті 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (складення) суддею.
У разі якщо ухвалу постановлено без учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М. М. Пилипчук