Справа № 172/2479/25
Провадження № 2-а/172/12/25
23.12.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук'яненко О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що начальником (керівником) ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову серії ВС №21 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. Мотивуючи тим, що 27.01.2025 року о 15.40 год. в приймальному кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, а саме: 09.07.2024 року громадянин ОСОБА_1 отримав повістку про виклик на 08.30 год. на 28.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин. Про причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 , 1978 року народження не повідомив, чим порушив ч. 1,3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1-3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України". Вказує, що дана постанова у присутності позивача не складалася, про що свідчить відсутність його розписки про отримання копії цієї постанови у місці її постановлення. Будь яких доказів відмови позивача від отримання цієї постанови, матеріали справи не містять. Окрім цього, зазначає, що згідно постанови ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.07.2024 року по повістці яка була видана 09.07.2024 року, а сама оскаржувана постанова була складена відносно ОСОБА_1 30.01.2025 року, тобто через шість місяців з моменту начебто скоєння ОСОБА_1 адмінпрапорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП. Представник позивача просить суд скасувати вказану постанову, провадження у вказаній справі закрити та стягнути судовий збір.
Ухвалою від 13.10.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Так, в дослідженій судом копії постанови серії ВС №21 від 30.01.2025 року, винесеною начальником (керівником) ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. Постанова мотивована тим, що 27.01.2025 року о 15.40 год. в приймальному кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, а саме: 09.07.2024 року громадянин ОСОБА_1 отримав повістку про виклик на 08.30 год. на 28.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 але не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин. Про причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 , 1978 року народження не повідомив, чим порушив ч. 1,3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1-3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України".
Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Як вбачається з матеріалів справи що дана постанова у присутності позивача не складалася, про що свідчить відсутність його розписки про отримання копії цієї постанови у місці її постановлення. Будь яких доказів відмови позивача від отримання цієї постанови, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Однак, відповідач та його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзив на адміністративний позов до суду не надано. Таким чином відповідач не виконав покладений на нього обов'язок доказування складу адміністративного правопорушення у діях особи в даній адміністративній справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись, ст.7, 9, 210, 251, 280 КУпАП, ст.72-77, 90, 139, 243-244, 246, 268, 286 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.
2. Скасувати постанову серії ВС №21 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000, 00 грн.
3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за постановою серії серії ВС №21 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений ним судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.Є.Філіппов