465/1636/24
2/465/1370/25
Іменем України
(заочне)
11.11.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. В обґрунтування поданого позову зазначає, що відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ «Світлиця-46», затвердженого установчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця-46» згідно протоколу № 1 від 05.05.2016 року, ОСББ «Світлиця-46» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 65,9 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 359764293 від 24.12.2023 року. Таким чином, відповідачі мають обов'язок щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на користь позивача.
Пунктом 2 протоколу № 4 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 25.07.2016 року встановлено тариф за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території (електроенергія ліфтів та освітлення місць загального користування, вивіз сміття, комплексне обслуговування будинку, його систем водопостачання і водовідведення, димовентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території та сходових клітин у під'їздах, дератизація, оплата праці обслуговуючого персоналу) у розмірі 2 грн. 50 коп. за 1 кв.м. загальної площі квартири.
Згідно пункту 5 протоколу № 9 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 01.10.2017 року встановлено базовий тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 грн. 00 коп. за 1 кв.м. з 01.10.2017 року.
Відповідно до пункту 7 протоколу № 13 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 14.10.2018 року встановлено тариф на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 5 грн. 50 коп. за 1 кв.м. з 01.11.2018 року.
За змістом пункту 5 протоколу № 17 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 13.10.2019 року встановлено тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 грн. 50 коп. за кв.м. з 01.11.2019 року.
Загальна площа належної відповідачам квартири АДРЕСА_2 становить 65,9 кв.м, з огляду на що внесок на утримання будинку і прибудинкової території для вказаної квартири в період з серпня 2016 року по вересень 2017 року включно становив 164 грн. 75 коп., з жовтня 2017 року по жовтень 2018 року включно дорівнював 329 грн. 50 коп., з листопада 2018 року по жовтень 2019 року включно становив 362 грн. 45 коп., з листопада 2019 року по теперішній час складає 428 грн. 35 коп.
Внаслідок несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 28 533 грн. 15 коп. за період з січня 2017 року по грудень 2023 року включно. Для врегулювання спору в позасудовому порядку представником Об'єднання 06.01.2024 року відправлено відповідачам вимоги про сплату заборгованості протягом п'яти днів з дня отримання таких. Вказані вимоги відповідачами не отримані, що підтверджується відстеженнями поштових відправлень.
Таким чином, розмір заборгованості відповідачів за період з січня 2017 року по грудень 2023 року включно становить 28 533 гри 15 коп., який до часу звернення з позовом відповідачами не погашено.
Крім того, у позовній заяві зазначається, що згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач має право нарахувати інфляційні втрати та 3% річних на наявну у відповідачів заборгованість.
3 доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що розмір інфляційних втрат позивача за період з січня 2017 року по листопад 2023 року включно становить 11 526 грн. 83 коп., які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Враховуючи викладене, як стверджує позивач, з відповідачів на його користь підлягає стягненню 28 533 грн. 15 коп. заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 року по грудень 2023 року включно, а також 11 526 грн. 83 коп. інфляційних втрат за період з січня 2017 року по листопад 2023 року. Окрім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідачі у судові засідання не з'явилися, про час і місце їх проведень неодноразово повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзиву, заяв або клопотань від них не надходило.
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області та Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місцем проживання відповідачів є: АДРЕСА_3 . За цією адресою відповідачам надсилалися судові повістки про виклик до суду, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачі вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомлених про судові засідання відповідачів з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст.ст.12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця 46», затвердженого установчими зборам ОСББ «Світлиця 46» згідно з протоколом №1 від 05.05.2016 року, ОСББ «Світлиця - 46» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 65,9 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 359764293 від 24.12.2023 року.
Пунктом 2 протоколу № 4 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 25.07.2016 року встановлено тариф за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території (електроенергія ліфтів та освітлення місць загального користування, вивіз сміття, комплексне обслуговування будинку, його систем водопостачання і водовідведення, димовентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території та сходових клітин у під'їздах, дератизація, оплата праці обслуговуючого персоналу) у розмірі 2 грн. 50 коп. за 1 кв.м. загальної площі квартири.
Згідно пункту 5 протоколу № 9 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 01.10.2017 року встановлено базовий тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 грн. 00 коп. за 1 кв.м. з 01.10.2017 року.
Відповідно до пункту 7 протоколу № 13 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 14.10.2018 року встановлено тариф на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 5 грн. 50 коп. за 1 кв.м. з 01.11.2018 року.
За змістом пункту 5 протоколу № 17 загальних зборів мешканців ОСББ «Світлиця-46» від 13.10.2019 року встановлено тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 грн. 50 коп. за кв.м. з 01.11.2019 року.
Загальна площа належної відповідачам квартири АДРЕСА_2 становить 65,9 кв.м, з огляду на що внесок на утримання будинку і прибудинкової території для вказаної квартири в період з серпня 2016 року по вересень 2017 року включно становив 164 грн. 75 коп., з жовтня 2017 року по жовтень 2018 року включно дорівнював 329 грн. 50 коп., з листопада 2018 року по жовтень 2019 року включно становив 362 грн. 45 коп., з листопада 2019 року по теперішній час складає 428 грн. 35 коп.
Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 , у відповідачів наявна перед позивачем заборгованість за період з січня 2017 року по грудень 2023 року включно у розмірі 28 533,15 гривень. Окрім того, згідно поданого розрахунку, інфляційні витрати за період з січня 2017 року по листопад 2023 року включно становлять 11 526 грн. 83 коп.
Представником позивача на адресу відповідачів скеровувалися вимоги від 05.01.2024 року щодо необхідності оплати заборгованості, однак, такі залишено без належного реагування.
Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
З огляду на положення ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Одночасно, представником співвласника - законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Приписами ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
За змістом ч. 4 ст.319, ст.322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань у відповідачів утворилась заборгованість по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 року по грудень 2023 року, розмір якої становить 28 533 грн. 15 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги ОСББ «Світлиця - 46» в частині стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує, що відповідачі будь-яких доказів на спростування заявлених до них позовних вимог не надавали.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого розрахунку представник позивача просить суд стягнути з відповідачів інфляційні витрати за період з січня 2017 року по листопад 2023 року в розмірі 11 526 грн. 83 коп.
Водночас врахуванню підлягає те, що згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року "Деякі питання оплати житлово - комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції від 27.04.2023 року) до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року набрала чинності 06.03.2022 року.
А тому, зважаючи на існування станом на момент виникнення спірних правовідносин заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд зазначає, що стягненню підлягають інфляційні втрати за період з січня 2017 року по лютий 2022 року в розмірі 10 848 грн. 43 коп. Водночас нараховані інфляційні витрати з березня 2022 року по листопад 2023 року (період, який припадає на час дії воєнного стану в Україні) стягненню з відповідачів не підлягають.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідачів слід стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2976 грн. 94 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення суми витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Так, на підтвердження аргументів про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 43/23 від 15.12.2023 року, який укладений між адвокатом Кінашем Д.В. та ОСББ «Світлиця-46»; додаткову угоду № 1-1 від 15.12.2023 року до вказаного договору, відповідно до якої вартість підготовки та подання позовної заяви становить 5000 грн.; акт № 1-1 приймання правничої допомоги від 09.05.2024 року на суму 5000 грн.
З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідачів про зменшення суми витрат на правову допомогу, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» заборгованість за оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 року по грудень 2023 року в розмірі 28 533 (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 15 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» інфляційні втрати за період з січня 2017 року по лютий 2022 року в розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 43 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 94 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025 року.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлиця - 46», код ЄДРПОУ - 40676152, м. Львів, вул. В. Великого, 46.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя Величко О.В.