Справа № 502/2084/25
24 грудня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
при секретарі - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя вона склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку площею 0,1251 га, кадастровий номер 5122310300:02:002:0056, заповіла позивачу. Після смерті спадкодавиці залишилося спадкове майно у вигляді вказаної земельної ділянки. Позивачка спадщину прийняла, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв'язку з цим звернувся до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 за життя набула право власності на земельну ділянку для ведення селянського господарства, загальною площею 0,1251 га, кадастровий номер 5122310300:02:002:0056, розташованої на території АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 579891.
Вказану земельну ділянку померла заповіла позивачці, що підтверджено матеріалами спадкової справи та заповітом від 26.09.2012, зареєстрованого за №189.
Відповідно до спадкової справи №113/2024, спадкоємцем який також прийняв спадщину є також дочка спадкодавиці ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем першої черги за законом.
Позивачка прийняла спадщину, що підтверджується актом про встановлення фактів від 16.10.2025.
Отже позивачка є спадкоємцем за заповітом, яка спадщину прийняла.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті спадкодавця прийняла, є спадкоємцем за заповітом, спадкове майно у вигляді зазначеної земельної ділянки, дійсно належало спадкодавцеві, відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування на вказане спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,1251 га, кадастровий номер 5122310300:02:002:0056, розташованої на території АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 и, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Березніков