Справа № 308/18415/25
1-кс/308/7024/25
22 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, скаргу, захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру,-
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою про скасування повідомлення про підозру.
У скарзі захисник вказує на те, що 09 вересня 2025 року, прокурором області відносно ОСОБА_3 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України.
Захисник вважає, що повідомлення про підозру є незаконним, та таким, що суперечить фактичним обставинам справи та кримінальному процесуальному законодавству України.
При цьому зазначає, що відповідно до змісту повідомлення, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, тобто у перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, що заподіяло тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб. В той же час, матеріали досудового розслідування жодним чином не вказують на ті обставини, що реалізована деревина є незаконно зрубана та про причетність ОСОБА_3 , до будь-яких протиправних дій. Крім того, повідомлення про підозру за своїм змістом є незрозумілим, оскільки з одного боку в даному документі стверджуються обставини незаконно зрубаної деревину, в той же час зазначено, що зрубана деревина відбулась в Шаланківському лісництві Берегівського надлісництва, у якому здійснювалась рубка головного користування на підставі законного діючого лісорубного квитка. При цьому у повідомленні про підозру зазначено, що реалізація продукції відбувалась виключно через аукціон.
Захисник зазначає, що поза увагою органу досудового розслідування залишено й ті обставини, що ТОВ «ДІП РУТС», що придбало деревину було переможцем лоту на аукціоні ( продукції на ділову деревину категорії «Д» породи «Дуб») в першому кварталі 2025 року.
На переконання захисника зміст повідомлення про підозру не вказує на будь-яку причетність ОСОБА_3 до обставин, що викладені безпосередньо у тексті повідомлення про підозру, а окремі докази діяльності ОСОБА_3 із здійснення господарських операцій з придбання та реалізації лісопродукції не утворюють складу будь-якого кримінально караного діяння або, навіть, будь- якого проступку. Вважає, що орган досудового розслідування та прокурор у даному кримінальному провадженні безпідставно прийшли до висновку, ґрунтуючись виключно на припущеннях.
У скарзі вказано на те, що у даному кримінальному провадженні відсутні обставини, за яких оголошена ОСОБА_3 підозра може бути обґрунтованою.
Окрім наведеного, захисник зазначає, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_3 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) обласної прокуратури ОСОБА_5 за дорученням керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Захисник зазначає, станом на момент подання скарги у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у новій редакції зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, тобто у перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинене повторно, організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 10 ч. 3 ст. 303 КПК України, захисник просить: повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.4 ст.246 КК України, що складено керівником Закарпатської обласної прокуратури 09 вересня 2025 року - скасувати.
У судове засідання захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заявилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Поряд із цим від адвоката надійшло клопотання про розгляд скарги за його відсутності та підозрюваного ОСОБА_3 , за наявними матеріалами, позицію викладену у скарзі підтримують повністю.
Прокурор у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. При цьому прокурором подано клопотання про приєднання до матеріалів скарги доручення (в порядку ст.. 290 КПК України) та повідомленні про завершення досудового розслідування та відкриття та матеріалів досудового розслідування (надання доступу до матеріалів досудового розслідування) від 15.12.2025, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10.12.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З урахуванням клопотань що надійшли від захисника підозрюваного та прокурора вважаю за можливе розгляд скарги проводити за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 09.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме у перевезенні, збуті незаконно зрубаних дерев, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло тяжкі наслідки.
Копія повідомлення по підозру міститься в матеріалах скарги.
10 грудня 2025 року ОСОБА_3 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) обласної прокуратури ОСОБА_5 за дорученням керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Станом на момент подання скарги у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у новій редакції зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.28, ч.4 ст.246 КК України, тобто у перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинене повторно, організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки. Копія додана прокурором для приєданян до матеріалів скарги.
Окрім того, стороні захисту 15.12.2025 за дорученням прокурора (копія якого мститься в матеріалах справи) органом досудового розслідування слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові,вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування (надання доступу до матеріалів досудового розслідування).
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Зокрема передбачено, що повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;».
У скарзі захисник стверджує, що повідомлення про підозру від 09.09.2025 є незаконним, та таким, що суперечить фактичним обставинам справи та кримінальному процесуальному законодавству України. При цьому зазначає, що: відповідно до змісту повідомлення, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, тобто у перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, що заподіяло тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб. В той же час, матеріали досудового розслідування жодним чином не вказують на ті обставини, що реалізована деревина є незаконно зрубана та про причетність ОСОБА_3 , до будь-яких протиправних дій. Крім того, повідомлення про підозру за своїм змістом є незрозумілим, оскільки з одного боку в даному документі стверджуються обставини незаконно зрубаної деревину, в той же час зазначено, що зрубана деревина відбулась в Шаланківському лісництві Берегівського надлісництва, у якому здійснювалась рубка головного користування на підставі законного діючого лісорубного квитка. При цьому у повідомленні про підозру зазначено, що реалізація продукції відбувалася виключно через аукціон. Поза увагою органу досудового розслідування залишено й ті обставини, що ТОВ «ДІП РУТС», що придбало деревину було переможцем лоту на аукціоні ( продукції на ділову деревину категорії «Д» породи «Дуб») в першому кварталі 2025 року. Зазначає, що зміст повідомлення про підозру не вказує на будь- яку причетність ОСОБА_3 до обставин, що викладені безпосередньо у тексті повідомлення про підозру, а окремі докази діяльності ОСОБА_3 із здійснення господарських операцій з придбання та реалізації лісопродукції не утворюють складу будь-якого кримінально караного діяння або, навіть, будь- якого проступку. Вважає, що орган досудового розслідування та прокурор у даному кримінальному провадженні безпідставно прийшли до висновку, ґрунтуючись виключно на припущеннях.
При цьому зазначає, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_3 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) обласної прокуратури ОСОБА_5 за дорученням керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Станом на момент подання скарги у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у новій редакції зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.28, ч.4 ст.246 КК України, тобто у перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинене повторно, організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, фактично захисник вказує на необґрунтованість підозри, вважає що така ґрунтується на припущеннях.
Згідно ст.. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст.. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ст.. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зі змісту цієї норми випливає, що можливість оскарження повідомлення про підозру, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, пов'язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими доводами. Підозра є мінімальним стандартом в аспекті доказування, для якого достатньо щонайменших ознак, які здатні переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише у разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК України не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки.
Частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Відповідно до вимог ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме у перевезенні, збуті незаконно зрубаних дерев, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло тяжкі наслідки, складено та вручено особі 09.09.2025.
Варто зазначити, що на жодні порушення щодо процедури вручення підозри стороною захисту у скарзі не вказано, а викладені доводи необґрунтованості підозри ОСОБА_3 , в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру.
Верховним Судом колегією суддів Касаційного кримінального суду у справі № 200/13490/15-к (провадження № 51-1836 км 20) викладено правову позицію, згідно якої, виходячи з аналізу змісту Глави 22 КПК України, поняття "повідомлення про підозру" розуміється як окремий процесуальний документ, а не як дія (процедура, процес), оскільки для цього законодавцем вжито інший термін "вручення повідомлення про підозру".
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 .
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру. Також слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Розглядаючи таку скаргу до висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, тобто ще на стадії досудового розслідування, в силу приписів ст. 1, 3 КПК України слідчий суддя у постановленій ним ухвалі не має визнавати доведеною винуватість у злочині, за якої шляхом судової авторитетної декларації твердження про існування вини особи у такому злочині набуває якість безспірності, а має обмежитися лише констатацією обґрунтованої підозри, що за тлумаченням права на справедливий судовий розгляд Європейським Судом з прав людини в рішенні від 28 листопада 2002 року у справі «Марціано проти Італії» (скарга № 45313/99) презумпцію невинуватості не порушує.
Оцінка достатності наданих слідчому судді доказів полягає не у встановленні вини у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності в особи, не в доведенні чи не доведенні винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а у з'ясуванні причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення з тією метою, щоб по закінченні відведеного строку досудового слідства за п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України виправдати подальше розслідування за висунутою версією обвинувачення.
На переконання слідчого судді, аналіз оскарженого повідомлення про підозру від 09.09.2025 дає підстави стверджувати, що таке повідомлення за своїм змістом та сутністю у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України. Як видно, зазначене повідомлення про підозру містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду прокурора, який здійснював повідомлення, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , виклад обставин кримінальних правопорушень, у тому числі зазначення часу, місця їх вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, підпис слідчого, який здійснив повідомлення. В повідомленні зазначені права підозрюваного, тобто повідомлення про підозру складено та вручено належним суб'єктом, відповідно до норм статей 277, 278 КПК України. Такі обставини у судовому засіданні досліджувались слідчим суддею та не спростовані стороною захисту.
Слідчий суддя враховує, що стандарт переконання «розумна підозра» достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» пункт 88, «Erdagozv. Turkey» пункт 51, «Cebotari v. Moldova» пункт 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Як зазначалось вище, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, наявності або відсутності складу злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів, в тому числі доказів сторони захисту, буде здійснена в межах судового провадження.
Проте, як в матеріалах скарги, так і в судовому засіданні не доведено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення про обґрунтовану підозри та причетності ОСОБА_3 , до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження. Натомість доводи сторони захисту на підтвердження невинуватості мають бути перевірені під час досудового розслідування та судового розгляду.
На переконання слідчого судді, на даний час правових підстав вважати невідповідність змісту підозри вимогам ст.277 КПК України немає, оскільки така є обґрунтованою, а саме письмове повідомлення є законним, вмотивованим та відповідає зазначеним вимогам. У свою чергу конкретизація обставин кримінального правопорушення з урахуванням оцінки здобутих під час розслідування доказів, питання правової кваліфікації дій підозрюваного тощо є прерогативою слідчого, прокурора, які, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності.
Щодо детальної оцінки всіх доказів винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на предмет їх допустимості та достатності для підтвердження такої вини, на що посилається адвокат, обґрунтовуючи дану скаргу, слідчий суддя зазначає, що такий аналіз та, відповідно, такі висновки можуть бути надані в результаті повного дослідження доказів та їх оцінки в сукупності при розгляді обвинувачення по суті. Слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, та за якою нормою Кримінального Закону ця особа підлягає відповідальності.
Слід зазначити, що виходячи зі змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Дослідивши матеріали скарги в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підозрюваного, очевидно необґрунтованого чи недопустимого факту не встановив, в тому числі, процесуальних порушень вимог глави 22 КПК України, якими визначено підстави, зміст, порядок повідомлення про підозру.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_3 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) обласної прокуратури ОСОБА_5 за дорученням керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Станом на момент подання скарги у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у новій редакції зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.28, ч.4 ст.246 КК України.
Тобто, оскаржуване повідомлення про підозру від 09.09.2025 на час розгляду даної скарги втратило свою актуальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що підозра, пред'явлена ОСОБА_3 є обґрунтованою, а тому немає підстав для її скасування, а також на час розгляду скарги, повідомлення про підозру від 09.09.2025 втратило свою актуальність у зв'язку зі зміною раніше повідомленої підозри, у зв'язку із чим у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1