Справа № 308/17906/25
15 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у майні та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить здійснити розподіл спільного майна, а саме визначити частки у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 1/4 частини за ним, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частини за ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/4 частини за ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/4 частини за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування заявленого посилається серед іншого на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 його матір - ОСОБА_4 померла.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В порушення означеного, зокрема п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач просить визначити частку за померлою особою.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 570/997/19 вказав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про право особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3280 грн.
За п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Разом з тим, позивачем не зазначено ціну позову, не подано документів про вартість спадкового майна, а відповідно від ціни позову залежить сплата судового збору.
За відсутності ціни позову, визначеної відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті стороною позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевказане, позовну заяву належить залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали в п'ять днів з дня її вручення і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута.
З метою виправлення вищеозначених недоліків стороні позивача необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме: конкретизувати зміст позовних вимог із застосуванням способу захисту, який передбачений законом; визначити ціну позову, надавши відповідне підтвердження визначення дійсної вартості майна; сплатити (доплатити) судовий збір за ставками, регламентованими п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з вказаної ціни позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у майні та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Повідомити сторону позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов