Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/4972/17
Провадження № 11-кп/4815/119/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані кримінальні провадження №12016180010008802, №1201718001001139, №12017180010005567, №12017180010002927, №12017180010004020, №12017180010006794, №12020180010001573, №12021186010002039, №12023181010000012, №12023186010001383 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано винним та засуджено:
за ч.1 ст. 190 КК на 1 рік обмеження волі;
за ч.2 ст. 190 - на 2 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст. 185 - на 3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст. 186 - на 4 роки позбавлення волі;
за ч.1 ст. 309 - на 2 роки обмеження волі;
за ч.2 ст. 289 - на 5 років 1 місяць позбавлення волі;
за ч.4 ст. 185 - на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
На підставі п.п. б п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 72 КК, зараховано ОСОБА_7 у трок відбування покарання період попереднього ув'язнення з 27.07.2017 по 18.06.2018.
Строк відбування покарання обвинуваченому ухвалено рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироку законної сили судом обрано не було.
Судом вирішено цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , вирішено питання стосовно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно цього вироку, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 20.12.2016 близько 17 год 30 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_17 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільними телефонами потерпілого марки «Iphone 6 16Gb» вартістю 11 586,37 гривень та «Iphone 6 Plus 16 Gb» вартістю 13 724,03 гривень, якими розпорядився та здав до ломбардного відділення ПТ «Ломбард» Заставно кредитний дім», що по вул. В. Чорновола, 12А в м. Рівне, чим завдав ОСОБА_17 майнової шкоди у розмірі 25 310,40 гривень.
Також, 06.01.2017 близько 14 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_18 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 5S 16Gb» вартістю 5 968,80 гривень, чим завдав ОСОБА_18 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Він же, 09.01.2017 близько 19 год 00 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_19 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Iphone 6 16Gb» вартістю 12 133,26 гривень, чим завдав ОСОБА_19 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, ОСОБА_7 , 19.01.2017 близько 19 год 30 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_20 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 6 16Gb» вартістю 11 593,67 гривень, чим завдав ОСОБА_20 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_7 , 23.01.2017 близько 19 год 30 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_21 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 7 128Gb» вартістю 22 825,48 гривень, чим завдав ОСОБА_21 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, ОСОБА_7 , 31.01.2017 близько 19 год 00 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_22 , зловживаючи її довірою, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілої марки «Iphone 5 16Gb» вартістю 7 522,38 гривень, чим завдав ОСОБА_22 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Після чого, 31.01.2017 близько 19 год 00 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_23 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 5 16Gb» вартістю 7 522,38 гривень, чим завдав ОСОБА_23 майнової шкоди у вказаному розмірі.
18.02.2017 близько 11 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_24 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів двома мобільними телефонами потерпілого марки «Iphone 6 16Gb» загальною вартістю 24 993,08 гривень, чим завдав ОСОБА_24 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Після чого, 01.03.2017 близько 20 год 40 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля готелю «Мир», що по вул. Міцкевича, в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_12 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Iphone 6 64Gb» вартістю 13 703,51 гривень, яким розпорядився, попросивши ОСОБА_25 здати до ломбардного відділення ПТ «Ломбард Сіндікат-Плюс, Гульцов та Компанія», що по вул. Ст. Бандери, 48 в м. Рівне чим завдав ОСОБА_12 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, 07.03.2017 близько 14 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_10 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів двома мобільними телефонами потерпілого марки «Iphone 7 32Gb» загальною вартістю 38 661, 20 гривень, чим завдав ОСОБА_10 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, ОСОБА_7 29.03.2017 близько 22.00 години, перебуваючи біля супермаркету «Вопак» по вул. Київській в м. Рівне, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, повторно, зловживаючи довірою ОСОБА_26 , скориставшись відсутністю останнього, заволодів належним потерпілому автомобілем марки «BMW 520», шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 134 995,26 гривень, який власнику не повернув та розпорядився ним на власний розсуд, залишивши його в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , чим завдав потерпілому майнової шкоди.
Також, ОСОБА_7 07.03.2017 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи по вул. Відінській в м. Рівне, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту, в порушення ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст.ст.4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, пачку цигарок з поліетиленовим пакетом, із кокаїном, який поклав до правої кишені куртки і зберігав при собі без мети збуту, до моменту поверхневого огляду 07.03.2017, близько 23 год. 40 хв., по вул. Кременецькій в м. Рівне, в ході проведення якого у ОСОБА_7 та його особистих речах, працівниками поліції виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, що є наркотичним засобом - кокаїном, масою 0.035 г, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
16.06.2017 близько 17 год 15 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля під'їзду будинку № 3, що по вул. Відінській в м. Рівне, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, повторно, під час зустрічі з ОСОБА_27 , шляхом обману останнього, заволодів годинником марки «Apple Watch Series 2 42 mm Smartwatch», вартістю 9 599,67 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_27 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також ОСОБА_7 30.04.2017 близько 20 год 30 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_28 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільним телефонам потерпілого марки «Iphone 7 256 Gb» вартістю 21 728, 40 гривень, яким розпорядився та продав ОСОБА_29 , чим завдав ОСОБА_28 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, 08.05.2017 близько 19 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_30 , зловживаючи довірою останнього, під приводом придбання, заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «Iphone 7 128 Gb» вартістю 18 503,70 гривень, чим завдав ОСОБА_31 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, ОСОБА_7 23.05.2017 приблизно о 20 год 40 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, під приводом тимчасового користування, що було лише способом отримання доступу до чужого майна, застосувавши насильство до ОСОБА_11 , що виразилось у нанесені удару рукою в область голови потерпілому, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я останнього, відкрито викрав мобільний телефон марки «Iphone 7+ 32 Gb» вартістю 17 873,70 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 фізичної та майнової шкоди у вказаному розмірі.
Окрім того, 17.08.2017 близько 18 год 10 хв, ОСОБА_7 ,перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_15 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів ноутбуком потерпілого марки «MacBook Pro 2,3GHz Intel Core I5», вартістю 8 900 гривень, чим завдав ОСОБА_15 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, 19.08.2017 близько 20 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_13 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 7 128 Gb» вартістю 17 534,10 гривень, чим завдав ОСОБА_13 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, 30.08.2017 близько 19 год 20 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_14 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів відеокартою потерпілого марки ««AMD Radeon Vega Frontier Edition 100-506061 16 Gb Workstation Video»» вартістю 28 537,90 гривень, чим завдав ОСОБА_14 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Він же, 06.09.2017 близько 18 год 00 хв, перебуваючи в приміщенні магазину електротоварів, по вул. А. Мельника, 25 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_8 , зловживаючи довірою останнього, під приводом тимчасового користування, заволодів ігровою приставкою потерпілого марки «Sony Playstation 3 Slim 250 Gb» з зовнішнім накопичувачем марки «HDD Mobile Disk 320 Gb», вартістю 5 382,00 гривень, чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_7 16.03.2020 близько 09 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, таємно викрав мобільний телефон марки Motorola One Power 6/64 вартістю 5 086,32 грн, належний потерпілому ОСОБА_32 , чим завдав йому майнової шкоди у вказаному розмірі.
09.07.2021 близько 19 год 00 хв ОСОБА_33 , перебуваючи в м. Рівне, а саме поблизу будинку що розташований по вул. Марка Вовчка, 23, на підставі усного договору з ОСОБА_34 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу талонів на пальне, повідомивши неправдиву інформацію стосовно того, що він здійснює продаж талонів на пальне та передасть їх ОСОБА_35 , того ж дня, заволодів грошовими коштами в сумі 2 080,00 гривень, якими в подальшому розпорядився невстановленим досудовим розслідуванням способом, внаслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_35 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також, 06.12.2022 о 13 год 25 хв, ОСОБА_33 перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», що по вул. Київська, 10 у м. Рівне, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та в подальшому продовжено, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку персоналу магазину та інших осіб, таємно викрав з торгівельних полиць належну ТОВ «РУШ» туалетну воду чоловічу 50 мл «Dolce&Gabbana» вартістю 803,27 гривень, чим завдав майнової шкоди у вказаному розмірі.
Крім цього, 19.12.2022 о 14 год 20 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», що по вул. Київська, 10 у м. Рівне, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та в подальшому продовжено, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку персоналу магазину та інших осіб, таємно викрав з торгівельних полиць належні ТОВ «РУШ» туалетну воду чоловічу 50 мл «Trussardi» вартістю 771,75 грн, чим завдав майнової шкоди у вказаному розмірі.
Також 23.09.2023 близько 13 год 00 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку 3, що по вул. Відінській в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_36 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання, заволодів мобільними телефоном потерпілого марки «Iphone 14 Pro Max 128 Gb» вартістю 37 250 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_37 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Окрім того, ОСОБА_7 , 18.10.2023 близько 12 год 30 хв, перебуваючи біля будинку, що по вул. Відінській, 3 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, під час зустрічі з ОСОБА_16 , зловживаючи його довірою, під приводом придбання у нього фенів марки «Dyson», заволодів грошовими коштами останнього в сумі 1250 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_16 майнової шкоди у вказаному розмірі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вказаний вирок змінити, перекваліфікувавши кримінальні провадження за ч.2 ст. 289 КК і ч.2 ст. 186 КК на ч.2 ст.190 цього Кодексу, та призначити йому покарання у цьому провадженні не пов'язане з позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що не погоджується із кваліфікацією вказаних злочинів, оскільки будь-яких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_26 та ОСОБА_11 він не наносив, в ході судового розгляду не доведено факт нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
Вказав також, що потерпілий ОСОБА_26 сам надав йому автомобіль та посадив його за кермо, він на ньому неодноразового катався та постійно повертав власнику. Однак, цього разу не зміг повернути автомобіль, адже він був пошкоджений внаслідок ДТП та хотів його повернути одразу після ремонту. Апелянт зазначив, що сторона обвинувачення відмовилась від виклику та допиту свідків по даному епізоду, хоча вони підтвердили б, що потерпілий сам надав йому автомобіль.
Обвинувачений покликався на те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю цих кримінальних правопорушень, відшкодував збитки потерпілим ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_35 , ОСОБА_32 , які просили суд суворо його не карати, він має намір відшкодувати шкоду іншим потерпілим. Вказав, що має постійне місце проживання, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, працював неофіційно, а тому вважає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
При цьому, обвинувачений заявив клопотання про виклик для допиту як свідка ОСОБА_38 .
У запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого , прокурор ОСОБА_39 просить вказаний вирок залишити без змін як законний та обгрунтований.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, міркування прокурора ОСОБА_4 щодо безпідставності апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Попри призначене покарання у виді позбавленння волі, судом першої інстанції запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 не було обрано.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії» від 07.07.1989). Водночас у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Німеччини" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Проте обвинувачений ОСОБА_7 у судові засідання неодноразово не з'являвся і не повідомляв апеляційний суд причини своєї неявки, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, а повідомлення про призначення судових засідань, надіслані на адресу, вказану в апеляційній скарзі обвинуваченого, були повернуті апеляційному суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25.11.2025 було задоволено клопотання прокурора та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 привід у судове засідання через органи внутрішніх справ, який виконаний не був, оскільки за адресою його проживання обвинувачений був відсутній, а його батьку не відомі місце проживання або контактний номер телефону сина - ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 повідомив апеляційному суду, що йому не відоме місце перебування ОСОБА_7 , його контактний номер, вказавши, що підзахисний не виходить з ним на зв'язок.
Так, судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався більше року, за цей час апеляційний суд сім разів призначав судові засідання і шість разів відкладав їх через неявку обвинуваченого. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить висновку про наявність у діях обвинуваченого зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу, який має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
За цих обставин, колегія суддів вважає за можливе провести судовий розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 за його відсутності та за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На переконання колегії суддів, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодом незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК, та за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_26 за ч. 2 ст. 289 КК, вказаний висновок зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об'єктивно з'ясованих усіх обставин справи, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Так, положеннями ст. 186 КК визначено, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна. При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності потерпілого (власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно) таабо інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що ці особи помітили і розуміють сутність її злочинних дій, спрямованих на відкрите заволодіння чужим майном. Таким чином, основною ознакою об'єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом є поява у винного реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.
Натомість, відповідно до ст. 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Як установив місцевий суд, обвинувачений ОСОБА_7 наніс удар рукою в область голови потерпілого ОСОБА_11 та відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого, після чого втік з місця злочину. Вказані обставини свідчать про те, що потерпілий добровільно не передавав мобільний телефон обвинуваченому, що є обов'язковою ознакою шахрайства.
Окрім того, як роз'яснив Верховний суд України у п. 17 постанови Пленуму від 06.11.2009 № 10 «Про удову практику у справах про злочини проти власності» якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій.
Зокрема, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_11 , наданих ним під час допиту у суді першої інстанції,у квітні 2017 року він виставив на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж мобільного телефону марки «Iphone 7+32Gb». 23.05.2017 йому зателефонував ОСОБА_7 і запропонував придбати у нього зазначений телефон. Вони домовились зустрітись на вул. Відінській в м. Рівне. Прибувши на місце зустрічі, обвинувачений попросив у нього телефон, щоб перевірити чи він працює, та він разом з ОСОБА_40 та ОСОБА_7 зайшли в під'їзд, де на дверях був кодовий замок. Потерпілий вказав, що обвинувачений повернувся до нього, і наніс удар правою рукою в ліву сторону обличчя. Від удару він не зрозумів, що відбувається, та на декілька секунд закрив очі. Коли відкрив очі, то обвинуваченого вже не було. Зайшов в під'їзд, за допомогою жінки, яка відкрила кодовий замок, та виявив інший вихід. Обшукавши територію біля будинку, вони обвинуваченого не знайшли.
Також за цим епізодом місцевим судом було досліджено протоколи пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 09.06.2017, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_41 , кожен окремо, впізнали ОСОБА_7 як особу, яка відкрито викрала мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_11 .
За цих обставин апеляційні доводи обвинуваченого щодо необхідності перекваліфікації його дій з ч. 2 ст. 186 КК на ч. 2 ст. 190 КК за цим епізодом є безпідставними.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про перекваліфікацію його дій за епізодом незаконного заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_26 з ч. 2 ст. 289 КК на ч. 2 ст. 190 КК, то вони також не ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.
Зокрема, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК, виражається в незаконному заволодінні транспортним засобом. Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 289 КК під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою, протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Злочин може бути вчинений тільки шляхом дії.
Вилучення транспортного засобу полягає в сукупності двох дій - встановленні контролю над транспортним засобом і переміщенні його в просторі з місця первинного знаходження будь-яким способом.
Спосіб незаконного заволодіння транспортним засобом може бути будь-яким: таємним, відкритим (з насильством чи без нього), шляхом обману або зловживання довірою. Разом з тим, заволодіння транспортним засобом має бути незаконним, тобто коли винна особа всупереч або поза волею власника (користувача), протиправно вилучає транспортний засіб, не маючи на нього ані дійсного, ані передбачуваного права.
Зокрема, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_26 , наданих ним при допиті у суді першої інстанції, 29.03.2017 до нього зателефонував ОСОБА_7 та попросив приїхати на автомобілі до супермаркету «Вопак», що неподалік ЗОШ № 12 в м. Рівне, та повідомив, що перерахував йому кошти за поїздку автомобілем. Потерпілий зазначив, що прибувши до банкомату і перевіривши рахунок, виявив, що коштів немає, а коли повернувся до автомобіля, то побачив, обвинуваченого, який сидів за кермом, а ключі були в замку запалювання. Також в автомобілі знаходилась його дівчина. Потерпілий декілька разів ходив в банкомат, однак коштів на рахунку не було. Коли останній раз він повернувся, то ОСОБА_7 без його дозволу поїхав від нього в сторону Рівненського автовокзалу. Потерпілий вказав, що після зникнення автомобіля, він неодноразово намагався зв'язатися з обвинуваченим для з'ясування місцезнаходження автомобіля та його технічний стан, однак ОСОБА_7 всіляко ухилявся та уникав розмов, після чого він повідомив працівників поліції про незаконне заволодіння обвинуваченим його автомобіля. Приблизно через 3-4 дні вказаний транспортний засіб марки «БМВ-520», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями йому повернули працівниками поліції.
Відповідно до даних протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2017, потерпілий ОСОБА_26 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка незаконно заволоділа його автомобілем марки «БМВ-520», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно з дослідженим місцевим судом протоколом прийняття заяви ОСОБА_26 від 30.03.2017, потерпілий звернуся до правоохоронних органів із заявою про незаконне заволодіння його автомобілем марки «БМВ-520», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Окрім того, місцевим судом було допитано свідка ОСОБА_42 , яка суду показала, що 31.03.2017 біля 12 год вона перебувала за місцем свого проживання, що у АДРЕСА_2 , та до її будинку під'їхав автомобіль марки «БМВ» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому знаходився обвинувачений. Через деякий час до неї зателефонувала онука - ОСОБА_43 , яка повідомила, що в автомобілі знаходиться її товариш на ім'я ОСОБА_44 , а вказаний автомобіль потрапив у ДТП, пошкоджено передню частину бампера, тому його необхідно залишити в її гаражі, щоб завтра відремонтувати. Після чого, обвинувачений цим автомобілем заїхав у гаражне приміщення, а через деякий час поїхав на автомобілі білого кольору, який під'їхав до її будинку. Свідок зазначила, що їй нічого не було відомо про те, що цей автомобіль викрадений, про що вона дізналася через декілька днів від працівників поліції, які прибули до неї і вилучили цей транспортний засіб.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2017 свідок ОСОБА_45 впізнала ОСОБА_7 як особу, якою 29.03.2017 залишено на зберігання автомобіль марки «БМВ-520», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в її гаражному приміщенні в АДРЕСА_2 .
Показання свідка ОСОБА_46 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_47 , яка при допиті у суді першої інстанції пояснювала, що 31.03.2017 в денну пору доби до неї зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що хоче залишити у неї вдома у с. Здовбиця Рівненського району автомобіль. В цей час вона знаходилась в м. Рівне, і він забравши її від ресторану «Істамбул», поїхали в с. Здовбиця. Після приїзду додому, вона повідомила свою бабусю, що обвинувачений хоче залишити автомобіль в гаражному приміщенні. З дозволу бабусі, обвинувачений загнав автомобіль в гараж, і на цьому вони розійшлись. Що далі було з автомобілем вона не знає.
Відтак на думку колегії суддів, досліджені місцевим судом докази у своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 протиправно, поза волею власника - потерпілого ОСОБА_48 заволодів його автомобілем, перемістивши його в інше місце не маючи на це жодного права.
Призначене ОСОБА_7 покарання, відповідає як особі винного, так і встановленим обставинам кримінального провадження.
Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Зокрема, місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, у відповідності до ст. 12 КК, належать до категорії кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, відповідно, обставини, які пом'якшують покарання, а саме активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, його молодий вік, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд першої інстанції взяв до уваги, що обвинувачений добровільно не відшкодував потерпілим завдану шкоду, та протягом судового розгляду продовжував вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Сукупність вказаних обставин стали підставою для висновку місцевого суду, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень лише в умовах ізоляції ОСОБА_7 та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні 09.07.2021 незаконного повторного заволодіння шляхом обману коштами потерпілого ОСОБА_49 у сумі 2080 грн, повторного таємного викрадення майна ТОВ «РУШ» вартістю 803,27 грн та 19.12.2022 - вартістю 771,75 грн, а також незаконного повторного заволодіння шляхом обману коштами потерпілого ОСОБА_16 у розмірі 1250 грн.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, та підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду верховного Суду, висловленому у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21, Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Так, відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 185, 190 КК, у 2021 році становила 2270 грн, у 2022 році - 2481 грн, у 2023 році - 2684 грн.
Оскільки вартість викраденого майна, належного ТОВ «РУШ», а також розмір коштів потерпілих ОСОБА_49 та ОСОБА_16 , якими незаконно заволодів обвинувачений, на час вчинення діяння не перевищувала 2 НМ, до цих діянь має застосовуватися ст. 5 КК.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, установивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
З огляду на вказане, вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині незаконного заволодіння обвинуваченим майном ТОВ «РУШ», а також в частині незаконного заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_49 та ОСОБА_16 , а кримінальне провадження в цій частині - закриттю.
В решті вирок місцевого суду слід залишити без змін як законний та обґрунтований, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 в частині незаконного заволодіння майном ТОВ «РУШ», а також в частині незаконного заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_49 та ОСОБА_16 - скасувати.
Кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння майном ТОВ «РУШ», щодо незаконного заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_49 та ОСОБА_16 закрити на підставі п.4.-1 ч.1 ст. 284 КПК у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3