Справа № 616/300/20 Номер провадження 22-ц/814/1752/25Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
09 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Гниличанська Нива» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ФОП ОСОБА_2 , про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008» в частині, що стосується року укладання, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Гниличанська Нива», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ФОП ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», скасування рішення та запису про державну реєстрацію
за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Гниличанська Нива" на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2025 року,
У травні 2020 року Фермерське господарство «Гниличанська Нива» звернулося до Великобурлуцького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:
-визнати недійсною додаткову угоду від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року», право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, укладеної між ОСОБА_3 (орендодавець), ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ФГ «Гниличанська Нива» (новий орендар), в частині, що стосується року її укладання;
-визнати додаткову угоду від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року», право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, укладеної між ОСОБА_3 (орендодавець), ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ФГ «Гниличанська Нива» (новий орендар), укладеною у 2015 році (а.с.37-44 т.1).
Позов мотивований тим, що 23.05.2008 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі б/н від 23.05.2008 року, за умовами якого ОСОБА_3 передав ФОП ОСОБА_2 у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,2343 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, на строк 10 десять років. Вказаний договір зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Харківської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.09.2010 року № 041068900001.
У серпні 2015 року ФОП ОСОБА_2 разом із членами сім'ї було засновано Фермерська господарство «Гниличанська Нива» та ОСОБА_3 одразу, наприкінці 2015 року, було запропоновано перевести право оренди з ФОП ОСОБА_2 на фермерське господарство. ОСОБА_3 погодився та за результатами домовленості була укладена додаткова угода від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», проте у вказаній додатковій угоді помилково була вказана дата її укладення 2018 рік замість 2015 року.
Пізніше, в ході внутрішньої інвентаризації договорів оренди земельних ділянок, та демографічної ситуації у населеному пункті с.Гнилиця, було виявлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №63, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області від 01.07.2016 року. Таким чином, у запропонованій у грудні 2015 року редакції додаткової угоди помилково проставлена дата її укладання 25.12.2018 року.
19.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Великобурлуцького районного суду Харківської області із зустрічним позовом до ФГ «Гниличанська Нива», з послідуючими уточненнями позовних вимог (ас.158-166 т.1, а.с.69-72, 86-89 т.2), в якому просила:
- визнати недійсною додаткову угоду від 25.12.2018 року про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 6,2343 га, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акта ХР №145142; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42426433 від 07.08.20218 15:34:59, Кривошей Віталій Олександрович, Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, на підставі якого було внесено запис про інше речове право: 27381953 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про оренду земельної ділянки строком на 25 років (до 22.09.2035 року), з правом пролонгації, додаткові відомості: Додаткова угода від 25.12.2018 року;
- скасувати запис про державну реєстрацію додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року, номер запису 27381953 від 01.08.2018 року, який був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:42426433 від 07.08.2018 15:34:59, Кривошей Віталій Олександрович, Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області.
В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що 23.05.2008 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі б/н від 23.05.2008 року, дія вказаного договору закінчилася 22.09.2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а напередодні смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , він склав заповіт, яким заповів все своє майно онуці ОСОБА_4 . Після отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області ОСОБА_1 дізналася, що ФГ «Гниличанська Нива» було зареєстровано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі б/н від 25.12.2018 року, відповідно до якого термін дії договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 23.05.2008, пролонговано на 25 років. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 звернулася до орендаря ФГ «Гниличанська Нива» із заявою про розірвання договору оренди землі від 23.05.2008 року. Зазначає, що ФГ «Гниличанська Нива» не використало своє переважне право на продовження дії договору, адже не зверталося до ОСОБА_1 із заявою про поновлення договору оренди.
Вважає що волевиявлення сторін на укладення спірної додаткової угоди було відсутнє, оскільки ОСОБА_3 не ставив свого підпису у додатковій угоді від 25.12.2018 року, адже на той час був померлим, а тому договір оренди землі від 23.05.2008 року припинив свою дію 22.09.2020 року, оскільки сплив 10 річний термін з моменту його реєстрації.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2025 рокуу задоволенні позову Фермерського господарства «Гниличанська Нива» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) щодо земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області на підставі рішення державного реєстратора Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Кривошей Віталія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42426433 від 07.08.2018 15:34:59, запис про речове право: 27381953, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.
Стягнуто з Фермерського господарства «Гниличанська Нива» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ФГ «Гниличанська Нива», посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити частково первісний та зустрічний позов та визнати додаткову угоду від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року», право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, укладеної між ОСОБА_3 (орендодавець), ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ФГ «Гниличанська Нива» (новий орендар) у частині, що стосується дати укладення.
В обгрунтування апеляційної скарги вказано, що суд, за відсутності результатів проведеної почеркознавчої експертизи, фактично підмінивши собою експерта, не маючи на те спеціальних знань, спираючись виключно на припущення, встановив доведеними обставини вчинення підпису на додатковій угоді від ім'я померлого ОСОБА_3 - іншою (невстановленою особою).
Вказано, що суд, в оскаржуваному рішенні, дійшов хибних висновків про те, що спірна додаткова угода є неукладеною.
Також зазначено, що висновки суду про невідповідність нормативного грошової оцінки земельної ділянки відображеній в спірній додатковій угоді, нормативно-грошовій оцінці яка існувала за життя ОСОБА_3 , ґрунтуються виключно на припущеннях.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Аніщенко К.М. надійшов відзив, у якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Також вказувала, що докази на які посилається апелянт є неналежними, в розумінні їх належності та допустимості.
Разом з відзивом 12 вересня 2025 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Аніщенко Катерини Михайлівни про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, додано до відзиву докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам.
Клопотання вмотивовано тим, що з метою виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» 24.04.2025 було направлено відзив на апеляційну скаргу, що підтверджується доданими доказами до заяви. Таким чином, відзив на апеляційну скаргу був поданий з дотриманням процесуального строку, що був визначений Полтавським апеляційним судом. Проте, звертає увагу суду на те, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу було допущено технічну помилку, а саме: зазначений процесуальний документ був доставлений до суду першої інстанції - Машівського районного суду Полтавської області. При цьому наголошує, що вказана помилка не була наслідком умисних дій, а сталася виключно з технічних причин та за збігу обставин під час підготовки процесуального документу для подання в електронній формі.
Ураховуючи положення ст.127 ЦПК України, суд вважає за можливе визнати причини пропуску поважними та прийняти відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30.04.2020 року виданого державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. (а.с.172-174 т.1).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гнилиця Великобурлуцького району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.20 т.1).
Вказана земельна ділянка за життя була передана спадкодавцем ОСОБА_3 в оренду ФОП ОСОБА_2 за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року строком на 10 років (а.с. 10-13 т.1).
Речове право оренди було зареєстроване за ФОП ОСОБА_2 22.09.2010 року (а.с.16-19 т.1).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об'єкта нерухомого майна від 18.02.2019 року, щодо земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, міститься запис про інше речове право, індексний номер 42426433 від 07.08.2018 року про право оренди земельної ділянки орендарем ФГ «Гниличанська Нива» на підставі додаткової угоди б/н від 25.12.2018 року до договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року (т. 1 а. с. 28).
З копії додаткової угоди б/н від 25.12.2018 року до договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року (так зазначено в додатковій угоді) вбачається внесення змін та доповнень до вищевказаного договору оренди вказаної земельної ділянки, зокрема за якою Орендарем зазначено ФГ «Гниличанська Нива», пункт 5 договору викладено в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 року становить 185916,91 грн, пункт 8 договору оренди землі викладено в такій редакції: «Договір укладено на 25 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проєктом землеустрою) та п.9.1. в такій редакції: «розмір орендної плати складає 5577,51 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі, зазначеної в п.5 договору, з урахуванням податку з доходів фізичних осіб» (а.с. 14,15 т.1, а.с.96 т.4).
Речове право оренди вказаної земельної ділянки за новим орендарем та з новим строком оренди до 22.09.2035 року було зареєстроване за ФГ «Гниличанська Нива», на підставі рішення державного реєстратора Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Кривошей Віталія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42426433 від 07.08.2018 15:34:59, запис про речове право: 27381953 (а..16-19 т.1, 179,180 т.1).
Відповідачем, як спадкоємцем ОСОБА_3 , до ФГ «Гниличанська Нива» була подана заява від 19.05.2020 та заява до правоохоронних органів, за змістом якої відповідачем ставиться під сумнів та не визнається право оренди позивача за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додатковою угодою від 25.12.2018 року, одночасно відповідачка просила фермерське господарство надати їй примірник оспорюваної додаткової угоди (а.с.45-49 т.1).
У кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020220250000074 від 10.04.2020 року за ознаками ч.1 ст.190 КК України проведено тимчасовий доступ до речей та документів, а саме спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та вилучено копії договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додаткової угоди від 25.12.2018 року (а.с.49 т.1, а.с.29-35 т.2).
Згідно з повідомленням експерта від 08.11.2024, надати висновок експерта у цивільній справі № 616/300/20 неможливо у зв'язку з ненаданням зразків почерку та підпису ОСОБА_3 в оригіналах (а.с.51-58 т.4).
Судом установлено, що відповідачем ОСОБА_1 неодноразово вживалися заходи щодо отримання оригіналу спірної угоди від 25.12.2018 з метою проведення відповідної експертизи і заявлялося клопотання про витребування доказів.
Також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спірна додаткова угода підписана 25.12.2018 року, при цьому пункти 1.3 та 1.4 вказаної додаткової угоди містять відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом 01.01.2018 року та відповідно сума орендної плати, розрахована саме у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 01.01.2018 року.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи частково зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що датою укладення додаткової угоди є саме 25.12.2018, тому прийшов до висновку, що ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, як власник земельної ділянки не підписував додаткову угоду від 25.12.2018 до договору оренди землі, тому вона є неукладеною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2,4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Вимогами ст.30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність, здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, особисті підписи сторін договору є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.
Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов'язки поза таким волевиявленням.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).
За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 01.04.2024 призначено судову посмертну почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «чи було виконано рукописний текст та підпис від імені орендодавця ОСОБА_3 в розділі «Реквізити сторін» у Додатковій угоді від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, - покійним ОСОБА_3 чи іншою особою?».
Місцевий суд неодноразово витребовував у позивача оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, натомість позивач не виконував ухвали суду про витребування оригіналу спірної додаткової угоди.
Так, згідно з повідомленням експерта від 08.11.2024, надати висновок експерта у цивільній справі № 616/300/20 неможливо у зв'язку з ненаданням зразків почерку та підпису ОСОБА_3 в оригіналах (а.с.51-58 т.4).
За змістом статей 76, 102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Таким чином, ФК «Гниличанська Нива» ініціювавши позов, не надало належних та допустимих доказів того, що оспорювана додаткова угода укладена у 2015 році. При цьому, судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Натомість, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що додаткова угода від 25.12.2018 до договору оренди землі є неукладеною, оскільки ОСОБА_3 як власник земельної ділянки, який помер у 2016 році, її не підписував. Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов хибних висновків про те, що спірна додаткова угода є неукладеною, не заслуговують на увагу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду про невідповідність нормативного грошової оцінки земельної ділянки відображеній в спірній додатковій угоді, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки вказані у рішенні висновки, підтверджені матеріалами справи та не спростовані позивачем.
Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та неправильному тлумаченні апелянтом норм матеріального і процесуального права, зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується апеляційний суд.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що ФГ "Гниличанська Нива" не довело наявність підстав для висновку щодо необґрунтованості та незаконності рішення суду першої інстанції, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Гниличанська Нива" - залишити без задоволення.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко