СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/326/25
ун. № 759/24323/25
про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
14.1.2025 ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття незаконного рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн. 00 коп., ненадання позивачу копії оскаржуваної постанови, автоматичне збільшення розміру штрафу у разі його несплати. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача скасувати незаконну постанову та незаконно некладений штраф у розмірі 8 500 грн. 00 коп., надати позивачу копію оскаржуваної постанови, скасувати автоматичне збільшення штрафу при його несплаті у початковому розмірі (8 500 грн. 00 коп.).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Суддя, ознайомившись із матеріалами позовної заяви та долученими до неї документами, доходить висновку про необхідність залишення вказаного позову без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним вказаною статтею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Формою звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду є позовна заява, яка за своїм змістом та формою повинна відповідати вимогам ст. 160 КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу приписів ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7, у якій зазначено: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Як вбачається зі змісту звернення ОСОБА_1 , останній звертається до суду саме із позовною заявою, за подачу якої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено відповідну ставку судового збору.
За своїм характером позовні вимоги ОСОБА_1 є вимогами немайнового характеру, за заявлення яких позивач, звертаючись до адміністративного суду, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, для розрахунку 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб слід звернутися до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відповідно до якого розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становить 3 028 грн. 00 коп.
Із наведеного слідує, що розмір судового збору за подачу даного позову становить 1 211 грн. 20 коп.
Водночас, суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подачу даного позову позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп. (3028,0 * 0,4 * 0,8 = 968,96), однак позивач у позовних вимогах просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суддя звертає увагу, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки даним пунктом Закону передбачено, що від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Водночас, позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, однак таким, який не призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а відтак, підстави для застосування щодо нього положення даного Закону відсутні.
Також суддя вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останнім вживалися заходи для самостійного отримання копії оскаржуваної постанови, однак такі не дали позитивного результату. Водночас, позивач у своїй позовній заяві не ініціює перед судом питання про витребування оскаржуваної постанови у відповідності до ст. 80 КАС України.
Окремо суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України закріплено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В силу ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що отримав інформацію про винесення щодо нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності 02.09.2025 року. Ним вживалися заходи для самостійного отримання копії оскаржуваної постанови з метою ознайомлення з її містом. Вказаний рекомендований лист було отримано відповідачем 09.09.2025 року. Водночас, позивач звернувся до суду лише 09.10.2025 (враховуючи, що останній скерував позовну заяву засобами поштового зв'язку), тобто після закінчення десятиденного строку для звернення до суду із даною позовною заявою.
У той же час, позивач не наводить суду достатніх та переконливих аргументів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 , поважних причин для пропуску строку звернення до суду із даним позовом. Так само останній не ініціював перед судом питання про поновлення процесуального строку й окремим клопотанням.
Із вищенаведеного слідує, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду, допустив низки недоліків, які підлягають виправленню останнім у визначений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом, не дотримався вимог ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності слід зашити без руху.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 20, 80, 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, Закону України «Про судовий збір», суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити спосіб усунення недоліків заяви шляхом:
- сплати судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. та надання суду доказів про таке;
- надання суду копії оскаржуваної постанови або заявлення клопотання про витребування оскаржуваного акта індивідуальної дії;
- заявлення клопотання про поновлення процесуального строку для звернення із даною позовною заявою із зазначенням причин пропуску строку та наданням суду доказів про таке.
Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю.Єросова