печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45536/25-к
05 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна - адвоката: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року за клопотанням Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 (далі - власник майна, ОСОБА_5 ) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року за клопотанням Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року накладено арешт шляхом заборони відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів на належне ОСОБА_5 майно, а саме на:
- житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1516008063251, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (на праві спільної часткової власності (розмір частки: 1/2);
- житловий будинок, загальною площею 299.6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1515814663251, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, 1-го поверху №1, загальною площею 27,7 кв.м. в літ. «В-1», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1151181263101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 6325185001:00:016:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 999016463251, площею 0,1446 га., адреса: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 6325185001:00:016:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148668363251, площею 0,1568 га., адреса: АДРЕСА_1 (спільна часткова власність (розмір частки: 1/2).
Так, прокурор у клопотанні про накладення арешту на майно, обґрунтовував необхідність його задоволення тим, що вказане майно могло бути здобуте злочинним шляхом, однак сторона захисту вважає, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необґрунтованим та на даний час потреба у продовженні такого відпала, оскільки ОСОБА_5 не має статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні,
Відтак, подальше застосування арешту щодо майна, яке належить ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки порушує права власника майна, тому просить скасувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
20.10.2025 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від Прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 надійшли заперечення на клопотання у яких просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 надав пояснення, клопотання просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні останнього
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування провадження технічними засобами.
Вислухавши думку представників власника майна та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.
Так, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року клопотання Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 задоволено та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме на:
- житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1516008063251, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (на праві спільної часткової власності (розмір частки: 1/2);
- житловий будинок, загальною площею 299.6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1515814663251, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, 1-го поверху №1, загальною площею 27,7 кв.м. в літ. «В-1», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1151181263101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 6325185001:00:016:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 999016463251, площею 0,1446 га., адреса: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 6325185001:00:016:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148668363251, площею 0,1568 га., адреса: АДРЕСА_1 (спільна часткова власність (розмір частки: 1/2).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року вбачається, що арешт накладено з метою збереження речових доказів, постановою слідчого від 28.01.2023 року, майно, що належить ОСОБА_5 визнано речовим доказом.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, об'єкти вказаного нерухомого майна були придбані ОСОБА_5 до зазначених подій у даному кримінальному провадженні. Зокрема, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1516008063251, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (на праві спільної часткової власності (розмір частки: 1/2) був придбаний ОСОБА_5 03.09.2018 року згідно з договором купівлі - продажу житлового будинку та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі № 1402.
Також, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325185001:00:016:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148668363251, площею 0,1568 га., адреса: АДРЕСА_1 (спільна часткова власність (розмір частки: 1/2), яка була придбана ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 , 03.09.2018 року та зареєстрованим в реєстру за № 1404.
Разом з тим, в ухвалі слідчого судді не наявно обґрунтованих підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки вказане нерухоме майно було придбано ОСОБА_5 ще задовго до подій, які відображені у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Статтями 7, 16 КПК України, визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки на даний час ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року не має жодного процесуального статусу, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває з 2023 року, тобто понад 2 роки, також органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів, того що вказані об'єкти нерухомості були здобуті злочинним шляхом, тому слідчий суддя вважає, що накладений арешт, підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, клопотання представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року за клопотанням Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 16, 22, 98, 107, 170, 174. 307. 309. 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року за клопотанням Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року за клопотанням Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42023000000001245 від 27.07.2023 року, на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме, на житлового будинку, загальною площею 299,4 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1516008063251, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку, загальною площею 299,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1515814663251, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення 1-го поверху № 1 загальною площею 27,7 кв. м, в літ. «В-1», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1151181263101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6325185001:00:016:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 999016463251, площею 0,1446 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером: 6325185001:00:016:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148668363251, площею 0,1568 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 08 год. 03 хв. 10.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1