Справа № 756/20358/25
Провадження № 2/756/10866/25
Оболонський районний суд міста києва
22 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із позовом, в якому просила:
1. встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) однією сім'єю з ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 10.01.1996;
2. визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у порядку спадкування за законом у четверту чергу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, яке складається з:
- транспортного засобу - автомобіля марки CHERY, модель TIGGO 2, 2017 року випуску, колір коричневий, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ;
- 1/3 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14460227), яка належала спадкодавцю на праві спадкування після смерті його дружини ОСОБА_3 ;
- 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю на праві спадкування після смерті його дружини ОСОБА_3 (яка була співвласницею цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.04.1999).
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Отже, позовні вимоги про визнання права власності на майно мають вартісну оцінку, а відтак носять майновий характер.
Проте, указаним вимогам процесуального закону позовна заява не відповідає, крім того позивач зазначає, що позовна заява не містить вимог майнового характеру, всупереч тому, що такі містяться.
Ураховуючи майновий характер предмету спору, а саме, щодо визнання права власності на майно, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем майна, а саме:
- транспортного засобу марки «Chery», модель «Tiggo 2», 2017 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ,
- житлового будинку садибного типу з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира за адресою: АДРЕСА_2 ,
що має підтверджуватися звітом про оцінку цього майна, чинного станом на день звернення позивача з даним позовом до суду.
Позивачу необхідно зазначити ціну позову та на її підтвердження надати відповідні документи.
Також, слід зазначити, що відповідно до вимог частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи вищевказані вимоги, спір про визнання права власності на декілька об'єктів нерухомого майна, розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою, однак позивачем не долучено доказів вартості спірного майна, що унеможлювлює визначення підсудності вказаної справи.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.
Згідно з Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлена позовна вимога немайнового характеру про встановлення факту проживання однією сім'єю та майнового характеру про визнання права власності на майно, відтак, судовий збір повинен сплачуватися за кожною такою вимогою окремо.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Отже, позивач має визначити розмір ціни позову, яка має відповідати дійсній вартості спірного майна станом на дату подачі позову та відповідно до нього вирахувати та сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі за ставками судового збору визначеного ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру та немайнового характеру, з урахуванням вже оплаченої суми судового збору, та надати до суду оригінал квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання заяв до Оболонського районного суду м. Києва сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Оболонський районний суд міста Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Пукало