Справа № 756/434/25
Провадження № 2/756/2056/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
(заочне)
23 грудня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив:
-?звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме: квартиру, загальна площа 30,9 кв.м, житлова площа 15,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений ухвалою від 08.11.2010 Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2-7604/10.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що, 15.10.2019 АТ «Укрсоцбанк» було припинено шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», яке згодом змінило назву на АТ «Сенс Банк».
Позивач зазначив, що між ним (як правонаступником кредитора) та відповідачем ОСОБА_1 (як позичальником) було укладено кредитний договір та іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору з боку відповідача та виникненням значної заборгованості позивач був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на іпотечне майно. Проте позивач дізнався, що на квартиру накладено арешт ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2010 у справі № 2-7604/10, що унеможливлює звернення стягнення.
На думку позивача, внаслідок арешту порушується його право як іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, тому він просить звільнити майно з-під арешту.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження). Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 25.04.2007 ТОВ «УніКредит Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про іпотечний кредит № MRTG-000000002524, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику на умовах договору грошові кошти у сумі 89 416 доларів США, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,0% річних та інші обов'язкові платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору кредит надається на 20 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25 квітня 2027 року на придбання квартири АДРЕСА_1 та складається з 1 жилої кімнати.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № MRTG-000000002524 ТОВ «УніКредит Банк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № MRTG-000000002524/S, відповідно до якого в іпотеку передано майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Унікредит Банк» реорганізувався шляхом приєднання до АТ «Укрсоцбанку».
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.
Протоколом № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12.08.2022 було вирішено згідно з протоколом п. 2.1. змінити найменування Банку АТ «Альфа - БАНК», на наступне найменування банку українського мовою «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», скорочене найменування АТ «СЕНС БАНК», повне найменування банку англійською мовою JOINT STOCK COMPFNY «SENSE BANK», скорочене найменування банку англійською мовою JSC «SENSE BANK».
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 407249597 від 09.12.2024 вбачається, що 25.04.2007 зареєстровано іпотеку за іпотечним договором № MRTG-000000002524/S; номер запису про іпотеку: 30195543; застосовано обтяження: номер запису № 30195516 від 25.04.2007, підстава виникнення: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), ідексний номер: 45421575 від 07.02.2019 18:05:17, Тарасенко Ігор Миколайович, Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 407249597 від 09.12.2024 вбачається, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт, реєстраційний номер обтяження № 10481241, підстава обтяження: ухвала, бн, 08.11.2010, Оболонський районний суд м. Києва, суддя Поліщук Н.В., справа № 2-7604/10, зареєстровано: 12.11.2020 реєстратором: Одинадцята київська державна нотаріальна контора.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УніКредитБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УніКредитБанк» заборгованість по договору про іпотечний кредит № MRTG-000000002524 у розмірі 90 932,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 726 847,72 грн та стягнуто судові витрати по справі у розмірі 1 820 грн.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з нормами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності визначено в ст. 317 ЦК України, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з положеннями ч. 5-7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: 1) передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, установленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.
Враховуючи положення ст. 16, 572, 589 ЦК України, а також ст. 1, 3, 5 Закону України «Про іпотеку», ураховуючи роз'яснення, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Як вбачається з пояснень позивача, відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, а тому іпотекодержатель АТ «Сенс Банк» реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки і зареєстрував право власності на іпотечну квартиру. Однак позивач позбавлений можливості реалізувати своє майно, оскільки на нього накладено арешт ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року у справі № 2-7604/10.
Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, а належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше ніж накладення арешту, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги АТ «Сенс Банк» та зняти арешт, накладений ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року у справі № 2-7604/10, на іпотечне майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року у справі № 2-7604/10 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 30,9 кв.м, житлова площа 15,5 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Сенс Банк", ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО