П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17711/24
Категорія: 1080200000Головуючий у суді І інстанції: Андрухів В.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідачаСеменюк Г.В.
суддів: Федусик А.Г.
Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАРТІС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2024 р. №UA500150/2024/000013/1; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2024/000167, мотивуючи його тим, що декларантом подано митну декларацію на товар, який надійшов на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митними деклараціями до митного органу подано зовнішньоекономічний контракт проформу інвойс, комерційний інвойс, коносамент, платіжні інструкції в іноземній валюті, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 р. № UA500150/2024/000013/1. Визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2024/000167. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" сплачений судовий збір у розмірі 7 398, 62 грн (сім тисяч триста дев'яносто вісім гривень шістдесят дві копійки).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларантом було надіслано електронні повідомлення, в яких вказано, що додаткові документи надати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів. Таким чином, розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Також декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано всі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товарів. Отже, декларант не скористався правом відповідно п.3 ст. 53 МКУ надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості резервний. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, оскільки, відповідно до пункту 2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), а саме: методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ “ВАРТІС» (Позивач , Покупець) та Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина) (Продавець) був укладений контракт № SSPA-019375 ( надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну металопрокат в асортименті (надалі - Товар).
Відповідно до даного Контракту Продавець поставляє Покупцю товар в асортименті, кількості та одиниці виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації (розділ ІІ Контракту) .
Продавець поставляє товар на наступних умовах:
1. Місце завантаження: Фабрика Гебзе;
2. Місце розвантаження: будь-який порт України.
3. Умови поставки: FOB порт Зонгулдак
Відповідно до розділу ІІ Контракту термін оплати сторони домовились, що оплата здійснюється частково на умовах передоплати у розмірі 20% , 80% від вартості товару, що поставляється, Покупець зобов'язаний перерахувати протягом 15 днів після відправлення.
Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина) в день поставки 13.05.2024р. видав комерційний інвойс№ІН22024000000149 у якому були встановлені інші умови оплати та скорегований обсяг товару, що поставляється у відповідності до фактичної ваги відвантаженого товару, а саме: металопрокат в асортименті у кількості 702 250 кг. на загальну суму 502 108,75доларів США, термін оплати: передоплата.
Товар був оплачений Позивачем (покупцем за контрактом) у сумі 504 265,40 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 22 від 19.04.2024 р. на суму 100100,00 доларів США та платіжною інструкцією №23 від 29.04.2024 на суму 404165,40 доларів США. Переплата за комерційним інвойсом №ІН22024000000149 від 13.05.2024р. складає 2156,65 доларів США та рахується як майбутня оплата за наступні поставки за контрактом № SSPA-019375.
Поставка здійснена на умовах FOB порт Зонгулдак. Базис FOB (Free on Board - Вільно на борту) відноситься до термінів групи F і регулює договірні відносини, за яких продавець не оплачує основне перевезення товару. Термін використовується лише для водного транспорту. За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець. Відповідно , Позивач уклав договір фрахтування вантажу від 26.04.2024 року з ERIDANA O.O.O . В розділі 1 опис, визначено судно MY WNITE LINE. На підставі інвойсу ERIDANA O.O.O № 2024/05/13-21 від 13.05.2024 , Позивач оплатив послуги з фрахтування у сумі 52750,25 доларів США , що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 29 від 14.05.2024. Крім того, Позивач сплатив вартість страхових послуг у сумі 89523,10 грн. (платіжна інструкція №20656 від 13.05.2024) на підставі рахунку АТ СК “Інго» № 300240248.24_01 та страхового сертифікату № 1 від 10.05.2024.
Для здійснення митного оформлення товару 17 травня 2024 р. Позивач через свого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Митниці митну декларацію ІМ 40 АА, якій було присвоєно № 24UA500130017099U8.
Разом з декларацією були подані наступні документи: 1. МД - декларація ІМ 40 АА , референтний номер1509; 2. ДМВ - декларацію митної вартості , метод 1; референтний номер 1468; 3. PL - пакувальний лист № ІН22024000000149 від 13.05.2024; 4. Контракт № SSPA-019375 від 16.04.2024р; 5. Проформа-інвойс № SSPA-019375 від 24.04.2024р; 6. комерційний інвойс № ІН22024000000149 від 13.05.2024; 7. bl - Коносамент bill of lading №2 від 10.05.2024; 8. Cert. of origin - Сертифікат походження № А1593706; 9. Е-фатура № ІН22024000000149 від 13.05.2024; 10. платіжна інструкція в іноземній валюті № 22 від 19.04.2024 р; 11. платіжна інструкція в іноземній валюті №23 від 29.04.2024р.; 12. Фрахт інвойс - рахунок/інвойс №2024/05/13-21 від 13.05.2024; 13. Договір фрахтування від 26.04.2024р.; 14. платіжна інструкція в іноземній валюті №29 від 14.05.2024р.; 15. Страховка, рахунок № 300240248.24_01 від 10.05.2024; 16. Страховка, платіжна інструкція № 20656 від 13.05.2024; 17. Страховий сертифікат № 1 від 10.05.2024р.; 18. Генеральний договір страхування вантажів № 300240248.24 від 25.04.2024р; 19. Каталог виробника; 20. Висновок Держзовнішінформ № 3-3/379 від 15.05.2024; 21. Сертифікат випробувань №596; 22. Комерційна пропозиція; 23. Експортна декларація № 24411600ЕХ00000374; 24. Лист № 20/1; 25. Лист №1509; 26. Договір на послуги митного брокера.
Відповідач 17.05.2024 року повідомив позивача про те , що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: відповідно до наданому комерційному інвойсу від 13.05.2024 № ІН22024000000149 вартість товару становить 502108,75 доларів США. Умови оплати заявлені у цьому документі CASH IN ADVANCE - передплата готівкою. Але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення № 22 від 19.04.2024 та платіжне доручення № 23 від 29.04.2024), оплата здійснена у розмірі 504265,40 доларів США; у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 07.05.2024 № 24411600ЕХ00000374 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору та значиться фактура № ІН22024000000142. Проте до митного оформлення надано комерційний інвойс від 13.05.2024 № ІН22024000000149. Зазначене вище свідчить, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.2.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст. 254 МКУ необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Прошу надати переклади документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД. Відповідно до п.6. ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В подальшому Позивач надавав додаткові документи.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
20.05.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500150/2024/000013/1.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 р. №UA500150/2024/000013/1 зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
відповідно до наданому комерційному інвойсу від 13.05.2024 №IH22024000000149 вартість товару становить 502108,75 дол. США. Умови оплати заявлені у цьому документі - “CASH IN ADVANCE» - передплата готівкою. Але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №22 від 19.04.2024 та платіжне доручення №23 від 29.04.2024), оплата здійснена у розмірі 504265,40 дол. США;
у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 07.05.2024 № 24411600EX00000374 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору та значиться фактура № ІН22024000000142. Проте, до митного оформлення надано комерційний інвойс від 13.05.2024 № IH22024000000149.
Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість за другорядним методом - ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, із застосуванням рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі бази даних ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 р. № UA500150/2024/000013/1 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500150/2024/000167.
Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення та картку відмови відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23, 24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 р. №UA500150/2024/000013/1 зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності, не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
У той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів з підстав того, що відповідно до наданого комерційному інвойсу від 13.05.2024 №IH22024000000149 вартість товару становить 502108,75 дол. США. Умови оплати заявлені у цьому документі - “CASH IN ADVANCE» - передплата готівкою. Але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №22 від 19.04.2024 та платіжне доручення №23 від 29.04.2024), оплата здійснена у розмірі 504265,40 дол. США суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ “ВАРТІС» (Покупець) та Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина) (Продавець) був укладений контракт № SSPA-019375 ( надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну металопрокат в асортименті (надалі - Товар). Відповідно до розділу ІІ, щодо терміну оплати сторони домовились, що оплата здійснюється частково на умовах передоплати у розмірі 20%, 80% від вартості товару, що поставляється, Покупець зобов'язаний перерахувати протягом 15 днів після відправлення. Попередньо Позивачу від Постачальника перед укладанням контракту була надана комерційна пропозиція від 13.04.2024р., відповідно до якої Постачальник має змогу відвантажити трубу профільну за ціною 715 доларів США за тону.
Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина) 24.04.2024 надіслав Позивачу проформу інвойс відповідно до якої, очікувалась відвантаження труби профільної у кількості 709 тонн , за ціною 715 доларів США за 1 тонну на загальну суму 506935,00 доларів США.
Сторони передбачили у розділі ІІ контракту можливість поставки товару з толерансом +/- 10%. Товар був оплачений Позивачем (покупцем за контрактом) у сумі 504265,40 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 22 від 19.04.2024 р. на суму 100100,00 доларів США та платіжною інструкцією №23 від 29.04.2024 на суму 404165,40 доларів США.
Товар був оплачений до відвантаження (до 13.05.2024), тому відповідно 2669,6 доларів США рахувались як заборгованість, яка повинна була бути сплачена протягом 15 днів після відправлення (п. 2 контракту) та яка виникла як різниця між сумою визначеною проформою-інвойсом від 24.04.2024 р.: 506935 доларів США та сумою фактично сплачених коштів 504265,40 доларів США.
Однак, у день поставки 13.05.2024р. Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина видав комерційний інвойс №ІН22024000000149, в якому був скорегований обсяг товару, що поставляється у відповідності до фактичної ваги відвантаженого товару, а саме: металопрокат в асортименті у кількості 702250 кг на загальну суму 502 108,75 доларів США, термін оплати: передоплата. Відповідно переплата за комерційним інвойсом № ІН22024000000149 від 13.05.2024р. склала 2156,65 доларів США та рахується як майбутня оплата за наступні поставки за контрактом № SSPA019375.
При цьому вартість товару за тону 715 доларів США залишилась незмінною та прослідковується у комерційній пропозиції, контракті, проформі-інвойс, комерційному інвойсі, е-фактурі.
Отже, твердження митного органу в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів з тих підстав, що у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 07.05.2024 № 24411600EX00000374 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору та значиться фактура №ІН22024000000142, проте до митного оформлення надано комерційний інвойс від 13.05.2024 № IH22024000000149, суд зазначає наступне.
Експортна декларація №24411600EX00000374 є частиною пакету документів, який подається Постачальником до митних органів Туреччини для проходження митного оформлення саме за законодавством Туреччини, і саме це законодавство визначає наявність обов'язкових реквізитів в експортній декларації. Наявність або відсутність посилання в експортній декларації на контракт жодним чином не випливає на митну вартість та не визначає числові показники цієї вартості. При цьому, в експортній декларації № 24411600EX00000374 зазначена кількість відвантаженого товару 702250 кг, загальна вартість товару 502108,75 доларів США, і ці числові дані повністю співпадають з комерційним інвойсом № IH22024000000149. у чому прослідковується однаковість даних та відсутність розбіжностей.
При цьому, суд ьере до уваги доводи позивача про те, що електронний інвойс e-FATURA IH22024000000149 подавався Sonmezler Metal Demir Celik (Туреччина) при митному оформлені товару, вказаний номер формується на підставі внутрішнього діловодства компанії, та є однаковим для інвойсу, однак при прийманні документів до оформлення турецькою митницею в системі єдиного вікна (TPS) їй присвоюється новий унікальний номер, і саме він дублюється в експортній митній декларації. Тому представником Позивача була надана копія саме e-FATURA IH22024000000149, і це не є помилкою або недостовірною інформацією, а в той же час у експертній митній декларації дублюється інформація про такий самий електронний інвойс, але із зазначенням унікального номеру, що зазначений у Системі єдиного вікна. Будь-яка експортна декларація, оформлена в Туреччині, завжди у розділі 44 містить відомості про електронний інвойс, оформлений в Системі єдиного вікна (TPS) з унікальним номером.
Отже, суд доходить висновку, що зазначене вище зауваження митного органу не є розбіжністю у поданих декларантом до митного оформлення документах, що унеможливлювали визначення митної вартості товару за основним методом.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів через відсутність інформації про вартість організації транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України, суд зазначає наступне.
Вихідним номером наданого коносаменту (bill of lading) є № 2, а не номер № 1, що у тому числі підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000167. Так, у цьому коносаменті зазначається “FREIGHT PAYABLE AS PER C/P DD 26.04.2024», а не “FREIGHT PAYABLE AS PER C/P DD 26.01.2024», що перекладається як ОПЛАТА ЗА ФРАХТ ЗГІДНО З К/П ДД 26.04.2024. На підтвердження цього була надана платіжна інструкція № 29 від 14.05.2024, з посиланням в призначенні платежу на інвойс №2024/05/13-21 від 13.05.2024р. На підтвердження оплати фрахту були надані: договір фрахтування від 26.04.2024р., , інвойс № 2024/05/13-21 від 13.05.2024р., платіжна інструкція № 29 від 14.05.2024р., коносамент № 2 від 10.05.2024р. При цьому у коносаменті № 2 від 10.05.2024 зазначений порт відправки ZONGULDAK, порт отримання Одеса або Черноморськ, тобто вартість фрахту включає вартість доставки від ZONGULDAK до Одеса або Черноморськ.
Відповідно до договору фрахтування вантажу від 26.04.2024р. , що укладений між ТОВ “ВАРТІС» та ERIDANA d.o.o, п. , остання є судновласником судна MV WHITE LINE та надає послуги фрахту. Коносамент - товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Так, у коносаменті № 2 від 10.05.2024 зазначено, що товар прийнятий судном MV WHITE LINE, про що є печатка судна та підпис капітана.
З огляду на викладене вказані доводи відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару від 20.05.2024 р. №UA500150/2024/000013/1 є безпідставними.
Крім того, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості товару, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 р. №UA500150/2024/000013/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2024/000167, а тому вони підлягають скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 420/17711/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик