"23" грудня 2025 р. Справа № 363/5968/25
23 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
встановив:
28 вересня 2025 року о 00 год. 47 хв. в м. Вишгород по вул. Набережній, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT», державний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння, зі згоди водія, проводився в медичному закладі Вишгородської ЦРЛ. Згідно висновку лікаря №197 водій Горобець керував у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Зазначені дії вчинено ОСОБА_1 , який тричі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами з явними ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження оглядів відмовлявся. Так, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2025 року, яка набрала законної сили 08 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, яка набрала законної сили 16 червня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року, яка набрала законної сили 29 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років без конфіскації транспортного засобу.
Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №467170 від 28 вересня 2025 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №467191від 28 вересня 2025 року складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №197 від 28 вересня 2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28 вересня 2025 року, фотокопією посвідчення водія ОСОБА_1 з порталу «ДІЯ», даними відеозапису.
Таким чином, сукупність вказаних доказів узгоджується між собою, в повній мірі підтверджує обставини викладені в протоколі та сумнівів у суду не викликає.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалась до розгляду тричі, а саме на 30 жовтня 2025 року, 25 листопада 2025 року та 23 грудня 2025 року. Однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, у судові засідання не з'явився та причин своєї неявки суду не повідомив.
Відтак суд вважає за можливе розглянути матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за його відсутності.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
Суд звертає увагу, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає обов'язкове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, що є у власності правопорушника. Однак у матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження належності транспортного засобу «RENAULT», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , внаслідок чого застосування конфіскації транспортного засобу в межах даної справи є неможливим.
Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що з метою попередження та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді стягнення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
постановив:
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя