22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27199/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/27199/24 (головуючий суддя першої інстанції Кучма К.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 10.10.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо позбавлення його права на отримання підвищення до пенсії (із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,14), передбаченого постановою КМУ від 16.02.2022 року №118, застосування обмеження максимального розміру пенсії та її нарахування виходячи із 70% грошових сум під час проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року відповідно до ст.ст.63, 64 Закону №2262-ХІІ та на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2023 року №ФД 104832 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, наданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року у справі №160/21676/23;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.02.2023 року відповідно до ст.ст.63, 64 Закону №2262 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2023 року №ФД104832 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі №160/5562/23, у розмірі 83% грошових сум, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченого постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 (коефіцієнт збільшення 1,14), з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наведених у рішеннях по справах №160/3827/19, №160/23015/23, №160/5304/23, №160/18554/21, №160/9716/24 та провести виплати з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, з 83% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 83% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 12.12.2023 року №ФД104832, що надана ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що пунктом першим Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Порядками №45 та №3-1 зазначено, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій. За правилами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Також зазначено, що згідно Рішення Конституційного Суду України №7-р, а також враховуючи норму частини першої статі 2 Закону №2262, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, в той час як на позивача поширюються приписи статті 2 Закону №3668 щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Відповідач вважає, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. та суддя-член колегії Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 24.06.2025 року по 27.06.2025 року та з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №160/18554/21, зокрема зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести обчислення і виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року (з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (станом на 05 березня 2019 року) без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність і обчисленої із розрахунку 83% грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2020 року №ФД 104832 та здійснити виплати недоплаченої частини пенсії з урахуванням проведених виплат.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі №160/8543/23 зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД104832 від 12.01.2023 про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі №160/23015/23, зокрема, зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідках ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.01.2023 №ФД104832 станом на 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, відповідно, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі №160/5562/24, зокрема, зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД104832 від 12.12.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням зазначених у довідці окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року у розмірі 70% від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 12.12.2023 року №ФД 104832, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.08.2024 року позивач звернувся до відповідача з приводу пенсійного забезпечення, зокрема з виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі №160/5562/24.
Пенсійний орган листом від 09.08.2024 року повідомив позивача про те, що на виконання рішення суду від 04.05.2023 року у справі № 160/5304/23 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 р. з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», а з 01.03.2023 р. з урахуванням індексації пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 24.02.023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а також з урахуванням рішення суду від 13.12.2021 р. у справі №160/18554/21, в розмірі 83% від грошового забезпечення 33363 грн. визначеного станом на 01.01.2019 р., яке зазначено у довідці від 29.12.2020 р. № ФД104832, наданій ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження її максимальним розміром. На виконання рішення суду від 23.10.2023 р. у справі №160/23015/23 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020 р. в розмірі 83% від грошового забезпечення 33 611,40 грн. визначеного станом на 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. в розмірі 83% від грошового забезпечення 36 286,90 грн. визначеного станом на 01.01.2021 р., з 01.02.2022 р. в розмірі 83% від грошового забезпечення 39658 грн., визначеного станом на 01.01.2022 р., яке зазначено у довідки від 12.01.2023 р. №ФД 104832, наданій ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження пенсії максимальним розміром. У зв'язку з тим, що розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, проведення індексації відповідно до постанов №118 та №168 не призвело до збільшення розміру пенсії. Водночас повідомлено, що рішенням суду від 23.10.2023 р. у справі №160/23015/23 не було зобов'язано провести індексацію пенсії з 01.03.2022 р. відповідно до постанови №118 та з 01.03.2023 р. відповідно до постанови №168, понад максимальний розмір. На виконання рішення суду від 24.05.2024 р. у справі №160/5562/24 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 р. у розмірі 70% від грошового забезпечення 42899,90 грн., яке зазначено у довідці від 12.12.2023 р. №ФД104832, наданій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки, на виконання рішення суду від 24.05.2024 р. у справі №160/5562/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023 р., для проведення індексації пенсії відповідно до постанов №118 та №168 немає законних підстав.
21.08.2024 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки від 12.12.2023 року №ФД104832 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 83% грошових сум, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченого постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 04.10.2024 року повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду від 16.05.2024 у справі №160/9716/24 пенсію з 01.03.2024 р. обчислено в розмірі 83% від грошового забезпечення 39 658 грн. зазначеного у довідці від 12.01.2023 р. за №ФД104832 та визначеного станом на 01.01.2022, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження максимальним розміром. На виконання рішення суду від 24.05.2024 у справі №160/5562/24 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 р. у розмірі 70% від грошового забезпечення 42 899,90 грн., яке зазначено у довідці від 12.12.2023 р. №ФД104832, наданій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки, на виконання рішення суду від 24.05.2024 у справі №160/5562/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023 р., тому для проведення індексації пенсії відповідно до постанов КМУ №118 та №168 немає підстав. Також повідомлено, що рішенням суду 24.05.2024 р. у справі №160/5562/24 не було зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії з 01.02.2023 р. у розмірі 83% від визначеного грошового забезпечення, а тому пенсію обчислено у розмірі 70%.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач оскаржив такі дії до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При цьому, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 27.03.2014 року №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Апеляційний суд вказує, що внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.
У той же час, ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям вищезгаданих Законів не зазнала.
Враховуючи викладене, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно із ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується позивача, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.
04.02.2019 року Верховним Судом прийняте рішення у зразковій справі №240/5401/18, в якій суд прийшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року вказане рішення залишено без змін.
Вказана правова позиція висловлювалась і раніше у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17, від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17, тощо.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, з 83% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в силу положень ст.308 КАС України, апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, зазначені вимоги в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/27199/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/27199/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко