Копія
154/3586/25
1-кп/154/523/25
23 грудня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025030510000626 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, з тих підстав, що ОСОБА_4 систематично порушує умови цілодобового домашнього арешту, що полягають у залишенні житла, без поважних на те причин. Також ОСОБА_4 вчиняє правопорушення, порушуючи громадський порядок.
Крім того, 08.12.2025 на службу 102 надійшла заява про побиття ОСОБА_4 іншої особи.
19.12.2025 на службу 102 надійшло повідомлення про викрадення ОСОБА_4 пляшки горілки з магазину «Рукавичка», шо знаходиться у м. Володимирі, вул. Ковельська, 46.
21.12.2024 стосовно ОСОБА_4 складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.
На думку сторони обвинувачення, вказані факти в сукупності із встановленими обставинами кримінального провадження підтверджують недієвість раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та дають достатні підстави вважати, що лише застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може запобігти, ризикам, передбаченим ч.ч.1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
Потерпілий ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки залишав місце проживання з метою надання допомоги своїй дружині, яка є особою з інвалідністю та проживає за іншою адресою. Не отримував від суду дозвіл на залишення місця свого проживання. Не може документально підтвердити, що у зазначені в рапортах дні та години він перебував у своєї дружини і це було пов'язано саме із необхідністю надання їй допомоги.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_4 залишав місце свого проживання з поважних причин, оскільки надав допомогу своїй дружині. Не звертались до суду із заявою про надання дозволу на залишення місця проживання, а також до 19.12.2025 не звертались до суду із заявою про зміну адреси відбуття цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 18.08.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 11.11.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду за винятком випадків явки в суд, необхідності проведення лікування, процесуальних дій та оголошення повітряної тривоги у Волинській області, для переходу у спеціальне обладнане приміщення (укриття).
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду за винятком випадків явки в суд, необхідності проведення лікування, процесуальних дій та оголошення повітряної тривоги у Волинській області, для переходу у спеціальне обладнане приміщення (укриття).
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт
(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали закінчується 11.01.2026.
Підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 систематично порушує умови цілодобового домашнього арешту, вчиняє адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 51 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції від 26.06.1991» Суд визнає, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як мінімум, під час певного проміжку часу…. цей фактор можна рахувати виправданим і необхідним тільки, якщо наявні підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить громадський порядок, і якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою. Попереднє ув'язнення не повинно передувати покаранню у виді позбавлення волі, не може бути формою очікування обвинувального вироку».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук та Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обираючи запобіжний захід у вигяді тримання тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Факт систематичного порушення ОСОБА_4 умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та не виконання такого обов'язку, як цілодобово не відлучатись із місця свого проживання (АДРЕСА_1 ) без дозволу суду за винятком випадків явки в суд, необхідності проведення лікування, процесуальних дій та оголошення повітряної тривоги у Волинській області, для переходу у спеціальне обладнане приміщення (укриття), підтверджується рапортами працівників поліції від 11.11.2025, 14.11.2025, 28.11.2025, 02.12.2025, 08.12.2025, 09.12.2025, 10.12.2025, 11.12.2025, 12.12.2025, 18.12.2025, 19.12.2025, 20.12.2025.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні не довели жодними належними, допустимими, достатніми доказами, що дані порушення умов цілодобового домашнього арешту допущені з поважних причин.
Надуманими є доводи про те, що ОСОБА_4 відлучався з місця свого проживання у вказані в рапортах дні та годинах для надання допомоги його дружині ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю, оскільки, окрім його пояснень, вони не підтверджуються жодними доказами.
Також суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 залишав місце свого проживання і приходив до неї з метою надання їй допомоги, оскільки остання не змогла назвати суду ні дату, ні час, коли вона зверталась до ОСОБА_4 із проханням надати таку допомогу і в які дні ОСОБА_4 надав їй таку допомогу.
Також, ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_7 не надала суду доказів, що у вказані в рапортах дні ОСОБА_8 телефонувала йому з приводу надання їй допомоги.
Таким чином, пояснення надані ОСОБА_7 з метою допомогти ОСОБА_4 уникнути зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
При цьому, з досліджених судом відеозаписів встановлено, що незважаючи на цілодобовий домашній арешт, ОСОБА_4 неодноразово перебував в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно виражався.
Із цих відеозаписів вбачається, що залишення місця свого проживання жодним чином не пов'язане із наданням необхідної допомоги дружині, яка є особою з інвалідністю, а пов'язане із придбанням алкоголю.
Також суд звертає увагу, що при зміні запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, ОСОБА_4 просив обрати йому цілодобовий домашній арешт не за місцем проживання його дружини, а за іншим місцем проживанням, відмінним від місця проживання його дружини.
При зміні домашнього арешту, ОСОБА_4 жодним чином не згадував про дружину, яка є особою з інвалідністю, що вона потребує від нього догляду, допомоги.
Той факт, що при зміні запобіжного заходу ОСОБА_4 просив суд обрати цілодобовий домашній арешт не за місцем проживання своєї дружини, а за іншим місцем, повністю підтверджує, що він не здійснює догляд та допомогу за своєю дружиною і порушення цілодобового домашнього арешту не пов'язане із допомогою дружині.
Також суд бере до уваги, що стосовно ОСОБА_4 02.12.2025, 21.12.2025 складено протоколи за вчинення ним адміністратвиних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КК України.
Береться до уваги і той факт, що у відділ поліції 08.12.2025 надійшла заява ОСОБА_9 з приводу завдання йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
19.12.2025 на службу 102 надійшло повідмомлення про викрадення ОСОБА_4 пляшки горілки з магазину «Рукавичка», шо знаходиться у АДРЕСА_2 .
Крім того, маючи дійсні поважні причини зміни місця відбуття цілодобового домашнього арешту, обвинувачений та його захисник мали право звернутись до суду із заявою про зміну місця проживання обвинуваченого або отримання дозволу на залишення місця свого проживання.
Однак, ні захисник, ні обвинувачений до 19.12.2025 таких заяв не подавали, внаслідок чого обвинувачений без згоди суду та без поважних причин систематично залишав місце свого проживання, що є порушенням цілодобового домашнього арешту.
Така поведінка ОСОБА_4 свідчить про свідоме, умисне ігнорування, систематичне невиконання умов цілодобового домашнього арешту на ухвали суду.
Вказані в сукупності обставини дають суду підстави дійти висновку про недієвість запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Окрім наведеного, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, а тому є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від суду.
Систематичне порушення обвинуваченим ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, без поважних на те причин, підтверджує, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, а також не зможе запобігти доведеним під час судового розгляду вищенаведеним ризикам.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що необхідно змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 176-178, ст.183, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 23.12.2025.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 закінчується о 24 год. 20.02.2026.
На підставі ч. 3 ст.183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень
Згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 121 120 гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київта надати документ, що це підтверджує суду.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:
прибувати за кожною вимогою суду;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця проживання;
утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт
(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання зазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1