Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
23 грудня 2025 року Справа № 520/31612/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" (вул. Центральна,с. Дмитрівка,Первомайський район, Харківська область,64130, код ЄДРПОУ30774357) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) , Державна податкова служба України (пл. Львівська, буд.8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправним та скасування рішеня, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішеня, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №10892006/30774357 (ПН №15 від 27.12.2023);
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 27.12.2023 в ЄРПН за №10892006/30774357.
Ухвалою судді від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснено позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
15.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій представник просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі №520/31612/25.
Заява обґрунтована тим, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який станом на сьогодні продовжує діяти на всій території України. Торгово-промисловою палатою України (ТПП) оприлюднено Лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). СТОВ «Дмитровка» знаходиться в Харківській області Первомайського району, село Дмитрівка, вул. Леніна. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Лозівський район за винятком Близнюківської селищної територіальної громади, Олексіївської сільської територіальної громади, Первомайської міської територіальної громади віднесений до Територій можливих бойових дій. У період, коли виникла необхідність підготовки та подання позовної заяви, підприємство працювало в умовах постійної небезпеки, пов'язаної з регулярними обстрілами території Харківської області, у тому числі безпосередньо Лозівського району, де знаходиться с. Дмитрівка, та частими сигналами повітряної тривоги. Під час оголошення повітряної тривоги усі працівники СТОВ «Дмитрівка» зобов'язані залишати свої робочі місця та перебувати в укриттях до моменту відбою. В такі періоди виконання будь-яких робочих завдань, у тому числі підготовки, опрацювання, формування та узагальнення документів для судового звернення, є об'єктивно неможливим. Крім того, внаслідок обстрілів неодноразово фіксувалися тривалі перебої з електропостачанням. Оскільки село Дмитрівка є віддаленим населеним пунктом, відновлення електроенергії здійснюється, як правило, в останню чергу. Багаторазово електропостачання було відсутнє протягом кількох діб поспіль. У такі періоди працівники не мали ані доступу до електронних баз, ані можливості працювати з комп'ютерною технікою та офісним обладнанням, що є критично необхідним для підготовки позовних матеріалів. Вся первинна документація підприємства, бухгалтерські регістри, податкові дані, електронні реєстри та інші відомості, необхідні для формування правової позиції та підтвердження обставин справи, зберігаються на електронних носіях та у спеціалізованому програмному забезпеченні. Через постійні перебої з електропостачанням доступ до цих відомостей був суттєво ускладнений або повністю відсутній. На підприємстві працює лише один бухгалтер, який виконує весь комплекс облікових, фінансових, звітних та адміністративних функцій. У ситуації воєнних дій та нестабільного енергопостачання бухгалтер був змушений у першу чергу забезпечувати безперервність господарської діяльності підприємства: своєчасне ведення обліку, подання звітності, опрацювання податкових накладних, розрахункових документів, а також інші невідкладні обов'язки. Підготовка повного пакету документів для звернення до суду потребувала значного часу, можливості доступу до відповідних електронних носіїв та стабільних умов роботи, що в об'єктивних умовах воєнного стану було неможливим. Враховуючи викладене, а також з огляду на форс-мажорні обставини, що безпосередньо впливали на можливість своєчасного формування позовної заяви та збирання всіх необхідних доказів, СТОВ «Дмитрівка» вважає, що пропуск строку звернення до суду є поважним та таким, що підлягає поновленню відповідно до вимог ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Предметом позовних вимог в даній справі є протиправність рішення від 11.04.2024 №10892006/30774357 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.2023 №15, яке було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (скарга від 23.04.2024 №2304/2024-3У), проте, як зазначає позивач у позовній заяві, щодо якої ніякої відповіді не надійшло.
Тому, строк звернення до суду щодо оскарження рішення від 11.04.2024 №10892006/30774357 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.2023 №15 становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів тобто з 11.04.2024, та сплив 11.10.2024.
З позовом до суду позивач звернувся 02.12.2025, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачається можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач покликається на введення в Україні воєнного стану, віднесення Лозівського району до Територій можливих бойових дій, що мало наслідком часті сигнали повітряної тривоги, обстріли, перебої з електропостачанням, у зв'язку з чим був відсутній доступ до електронних баз, комп'ютерної техніки та офісного обладнання, що є критично необхідним для підготовки позовних матеріалів. Внаслідок зазначеного підготовка повного пакету документів для звернення до суду потребувала значного часу, можливості доступу до відповідних електронних носіїв та стабільних умов роботи, що в об'єктивних умовах воєнного стану було неможливим.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив: сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Аналогічне твердження було визначене Верховним Судом в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц. Суд зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов?язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тобто, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання позовної заяви.
В той же час, позивач посилається на обставини, які мають місце по всій території України - повітряні тривоги, ракетні обстріли та перебої з електроенергією.
Щодо посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги, то вони не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та безперервного характеру.
Щодо посилання позивача на відключення електроенергії, то ним не надано доказів того, що такі обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, відведеного для підготовки позовної заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанова від 22.01.2025 у справі №500/4406/24.
Щодо посилання позивача на те, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який виконує весь комплекс облікових, фінансових, звітних та адміністративних функцій, та який був змушений у першу чергу забезпечувати безперервність господарської діяльності підприємства, суд зазначає наступне.
Організація роботи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" в умовах воєнного стану, що діє на всій території України, є суб'єктивним чинником та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
Крім того, судом враховується, що позовна заява СТОВ "ДМИТРОВКА" подана представником - адвокатом Кутовим Григорієм Ігоровичем.
Доказів того, що підготовка позовної заяви здійснювалась бухгалтером підприємства суду не надано. Натомість, в клопотанні зазначено, що для підготовки позовної заяви директор СТОВ "ДМИТРОВКА" звернувся до адвоката.
До того ж, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що СТОВ "ДМИТРОВКА" з дати запровадження воєнного стану неодноразово зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами про оскарження рішень податкового органу, зокрема, справи №520/31287/24, №520/5467/25, №520/20581/25, що свідчить про вибіркове ставлення до позовного оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, і що нівелює твердження позивача щодо неможливості підготовки позовної заяви в умовах воєнного стану.
Також, як і в первісній заяві про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, заявник посилається на лист Торгово-промислової палати України (ТПП) №2024/02.0 7.1 від 28.02.2022.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено Лист №2024/02.0 7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною, суд вказує на те, що пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на теперішній час.
Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
На підставі вищезазначеного суд не приймає до уваги посилання позивача на Лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), як поважну підставу пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом СТОВ "ДМИТРОВКА".
Віднесення ж Лозівського району до переліку територій можливих бойових дій сам по собі не може свідчити про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки не є безумовною причиною, що унеможливлює своєчасне звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернулась до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені у заяві підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Заічко О.В.