про повернення позовної заяви
23 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2458/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позову адвоката Степаненко Олени Андріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Міністерства внутрішніх справи України (Департаменту інформатизації) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
22.12.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Степаненко Олени Андріївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач І), Міністерства внутрішніх справи України (Департаменту інформатизації) (далі - відповідач ІІ) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції у Луганській області щодо зберігання та використання, шляхом зазначення у Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" № ФОВМ-004816344 відомостей наступного змісту «Громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Україна, Луганська область, Луганськ на території України є особою, стосовно якої: Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності: НОМЕР_1 Запобіжний захід 12.03.2012 Підписка про невиїзд Орган СУ УМВС в Луганській області Статті: ст.191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України. Відомості про рішення по справі відсутні. Відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості: Відсутні. Відомості про розшук: Відсутні».
зобов'язати Департамент інформатизації Міністерство внутрішніх справ України виключити інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із інформаційної - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» наступного змісту «Громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Україна, Луганська область, Луганськ на території України є особою, стосовно якої: Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності: КС 3911000503 Запобіжний захід 12.03.2012 Підписка про невиїзд Орган СУ УМВС в Луганській області Статті: ст.191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України. Відомості про рішення по справі відсутні. Відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості: Відсутні. Відомості про розшук: Відсутні».
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення № 41).
Приписами пункту 12 Положення № 41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Пунктом 11.1.8 розділу 11 «Надання довіреностей та оформлення ордерів» Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ЦСС» від 22 серпня 2021 року № 74-ОД (далі - Інструкція), передбачено, що користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції), мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Таким чином, зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.
Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.
Вказана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 420/11019/23, від 09 вересня 2024 року у справі № 480/11991/23 та від 28 жовтня 2024 року у справі № 160/3849/23.
Судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 підписано та подано в його інтересах адвокатом Степаненко Оленою Андріївною в паперовому вигляді засобами поштової кореспонденції. Однак на підтвердження своїх повноважень адвокат додала електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд» та виданий на підставі ордеру КС №610942 від 15.12.2025.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення № 1845 зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 83/0/15-22, від 22 лютого 2022 року № 166/0/15-22, від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23, від 07 березня 2024 року № 700/0/15-24 та від 5 вересня 2024 року № 2623/0/15-24), Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 30 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу III «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення № 1845 користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Тож електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» є документом, який надає доступ адвокату до судової справи в електронній формі.
Водночас, як визначено пунктами 3, 4, 5, 6 Положення № 41, в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Проте до матеріалів позовної заяви не надано ордеру КС №610942 від 15.12.2025, на підставі якого сформований ордер в підсистемі «Електронний суд», внаслідок чого суд не має можливості перевірити всі реквізити, які згідно з законодавством, має містити ордер, та з'ясувати обсяг повноважень, наданий адвокатові позивачем.
Отже, доданий до позовної заяви, сформований у підсистемі «Електронний суд», електронний ордер не є самостійним документом, що підтверджує наявність у адвоката Степаненко Олени Андріївни повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від його імені.
Наданий суду ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований у підсистемі «Електронний суд», не відповідає типовій формі ордера, яка затверджена Радою адвокатів України, та не містить обов'язкових реквізитів ордеру, визначених пунктом 12 Положення № 41.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі № 320/11782/22.
Щодо наданого адвокатом Степаненко О.А. договору від 15.12.2025 № 15/12 про надання правової допомоги, такий договір не є документом, що підтверджує повноваження представника в розумінні частини четвертої статті 59 КАС України.
Таким чином, представником позивача на підтвердження повноважень до суду не надано документів, визначених частиною четвертою статті 59 КАС України, а саме - довіреності; ордера, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданого відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Тобто, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення № 41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Степаненко Олені Андріївні щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже наданий ордер, сформований в підсистемі «Електронний суд» не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.
Крім того, у своїй ухвалі від 22 жовтня 2018 року у справі № 826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Степаненко Оленою Андріївною підлягає поверненню, оскільки підписано особою, яка не має права його підписувати.
Також суд роз'яснює, що у відповідності до вимог частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 7, 55, 57, 59, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Степаненко Олени Андріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Міністерства внутрішніх справи України (Департаменту інформатизації) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяА.Г. Секірська